В експозиції – три десятки творів, які створено впродовж останніх 5 років: вишиті панно, рушники, етнічні костюми. Все це – роботи студентів та випускників Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Цей особливий виш готує, зокрема, майбутніх викладачів для шкіл мистецтв по всій країні, художників по костюмам, декораторів, модельєрів, дизайнерів.
Доцент кафедри Художнього текстилю і моделювання костюма Олена Феоклістова пишається тим, що абсолютна більшість випускників закладу працюють за спеціальністю. Олена Василівна – випускниця Київського училища прикладного мистецтва, прямого попередника теперішнього інституту, вже понад півсторіччя пов’язане з вишем, вона твердить: нинішні студенти її alma mater – особливі.
– Вони більш адаптовані до сучасного середовища, вони знають, що потрібно, знають, як зберегти те, що було, але так, щоб воно було дуже сучасним, – каже про своїх вихованців Феоклістова.
– Якщо людина обрала такий непростий, але такий натхненний шлях митця, то, безумовно, хотілося б, аби вони були віддані своїй професії, щоб була в них можливість працювати в ній, – переконана помічник ректора інституту Юлія Полтавська.
Читайте: Президентський фонд Леоніда Кучми нагородив молодих українських вчених
Твори вихованців та викладачів зберігають музеї Німеччини, Австралії, США, Канади, Італії, Польщі, Росії, Румунії, Угорщини, Японії, Сирії, Чехії. У стінах закладу навчались та викладають автори композицій, які прикрашають інтер’єри палацу Україна, Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, залізничного вокзалу Києва, станцій метро Золоті ворота, Мінська, станції метро Хрещатик (керамічні панно), Київського музею медицини (триптих Голодомор). Серед викладачів інституту є безпосередні учасники відродження національних святинь – Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, пам’ятника княгині Ользі, Ярославу Мудрому.
Водночас тут пишаються випускниками, які знайшли себе у сучасному мистецтві, зокрема, Русланом Панчуком, який створював вбрання для Людмили Гурченко, готував сценічний одяг для виступів Джамали, опікувався костюмами українських ведучих на Євробаченні – 2017, працював з багатьма українськими модельєрами.
Окрема тема – популярні нині мурали: студенти інституту і цим займаються.
– Наших студентів ми завжди вчимо класиці, бо нині великий жах твориться у вишивці. Називають “вишиванка” – цей термін використовують і журналісти, і всі інші, але для людей, які займаються мистецтвом, це – вишита сорочка! – розповідає кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри Художнього текстилю і моделювання костюма Валентина Костюкова. – Вишиванка – скорочене слово, але ми, народні митці, коли чуємо це слово, то нам не дуже комфортно. Нашими традиціями надихаються не лише українці, а й весь світ. Тому перш за все ми навчаємо наших студентів традиціям, а вже потім на основі традиційних орнаментів, які вони вивчили, вони творять сучасність.