Історія
11 квітня 1945 року ув’язнені концтабору Бухенвальд, довідавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили повстання, обеззброїли і захопили в полон близько 200 охоронців, взяли у свої руки керівництво табором. 11 квітня в табір вступили американські війська.
Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддала наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених. Дата 11 квітня і була названа Міжнародним днем звільнення в’язнів нацистських концтаборів.
10 фактів про концтабори
- Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року.
- Одним із найбільших нацистських концентраційних таборів був Бухенвальд, який почав функціонувати 19 липня 1937 року поблизу міста Веймар (Німеччина).
- До 1945 року Бухенвальд мав 66 філій і зовнішніх робочих команд.
- Найбільші філії Бухенвальда: Дора (біля міста Нордхаузен, Німеччина), Лаура (поблизу міста Заальфельд, Німеччина) і Ордруф (у Тюрінгії, Німеччина).
- За вісім років близько 239 тисяч осіб були в’язнями Бухенвальда.
- У Бухенвальді було знищено понад 56 тисяч осіб 18 національностей, у тому числі 19 тисяч радянських військовополонених.
- Крім Бухенвальда існували й інші концтабори: Освенцим – 4 мільйони в’язнів, Майданек – 1,38 мільйона, Маутхаузен – 122 тисячі, Заксенхаузен – 100 тисяч, Равенсбрюк – 92,7 тисячі, Треблінка – 80 тисяч, Штуттгоф – 80 тисяч.
- Із 18 мільйонів громадян країн Європи, які пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні, було знищено понад 11 мільйонів осіб.
- Кількість дітей до 14 років у концентраційних таборах становила 12-15%.
- У таборах в’язні піддавалися злочинним медичним експериментам, людей експлуатували власники великих промислових фірм.
Читайте: 9 штатів США визнали Голодомор в Україні геноцидом
Звірства у концтаборах очима очевидців
Чех Володимир Фаєрабенд, який потрапив до концтабору Дахау ще юнаком:
– У люту зиму тут вишукували групу ув’язнених дітей. Німці облили малих крижаною водою і змусили стояти на місці 5 годин. Тих, хто вижив, згодом кийками загнали назад у бараки, – розповідає Фаєрабенд, пише DW.
Українець Микола Онищенко, який потрапив до концтабору поблизу Дюссельдорфа в 15 років:
– Ми були ще живі, а вони були білі-білі, як ніби безкровні. Режим у цьому штрафному таборі був такий, що людина могла прожити тільки 3 місяці. У день ввечері видавали лише 90 грамів хліба. На роботу ув’язнених водили строєм. У німців були такі собаки, якщо хтось йде не в ногу, то вони одразу кидалися на ту хвору людину. Коли фронт наближався, то на полонених скидали сотні бомб, – розповідає Онищенко, пише gazeta.ua.
Росіянка Марія Шинкаренко, що потрапила в концтабір Освенцим у 15 років:
– А коли наші війська перейшли в наступ, проклали залізницю доріг між чоловічим і жіночим табором і привозили ешелонами сім’ї євреїв із різних країн. Чоловіків залишали, а жінок із дітьми прямо вдень вели як би в душ. Там пускали газ “циклон”, підлога розсувалася і їх спалювали. Полум’я йшло величезним стовпом і чорний, важкий дим лягав прямо на землю. Попіл потім просівали і удобрювали поля, а також фасували по банках і продавали як добриво. З червня 1944 року по січень крематорії горіли день і ніч, – розповідає Шинкаренко, пише pravmir.ru.
Нагадаємо, 6 листопада минулого року Київ відзначив 74-ту річницю визволення міста від фашистів.
Фото: Аліна Ісаєва.