На думку народного депутата, для того, шоб кошти, які передбачені на забезпечення заходів з безпеки дорожнього руху та зменшення смертності та травматизму в результаті ДТП, варто, зокрема, звернути увагу на те, що розбудова безпекової дорожньої інфраструктури, на яку передбачено майже 1 млрд грн, буде вестись виключно на дорогах державного значення – тобто, за межами населених пунктів.
При цьому будівництво пішохідних переходів, кільцевих розв’язок та острівців безпеки безпосередньо у містах та інших населених пунктах не фінансується взагалі. Оскільки там проходять місцеві дороги. А на них Програмою коштів не передбачено. І це в той час, коли всі дороги місцевого значення за законом про Дорожній фонд з 1 січня 2018 року передано у відання органів місцевого самоврядування.
– Передбачено виділення майже 1 млрд грн на покращення дорожньої інфраструктури. Передбачається розбудова кільцевих розв’язок, острівців безпеки та пішохідних переходів (наземних та підземних), покращення освітлення – це необхідно і правильно, але згідно нинішньої версії програми – всі заходи з будівництва безпекової дорожньої інфраструктури будуть відбуватися за межами населених пунктів – на дорогах державного значення. Але кільцеві розв’язки, острівці безпеки та пішохідних переходів важливі не тільки (й не стільки!) на магістралях за містом – вся ця безпекова інфраструктура категорично необхідна передусім в зонах найбільшого скупчення людей – тобто, в населених пунктах. В той час як місцеві адміністрації (яким, до речі, з 2018 року передано дороги загального користування місцевого значення, а це – дві третини усіх доріг в Україні!) – не отримують фінансування на аналогічні заходи. Це ж стосується й обладнання велосипедних доріжок вздовж магістралей, – пише голова Комітету з питань транспорту Дубневич.
Парламентар нагадує, що коли створювався закон про Дорожній фонд, такий розподіл коштів не передбачався.
– Коли свого часу ми писали закон про Дорожній фонд, де було зафіксовано 5% на безпеку, ми не передбачали, що всі ці 5% підуть лише на дороги державного значення. В той час, як дороги загального користування місцевого значення залишаться проігноровані. На мою думку, це, можливо, є виправданим в 2018 році – щоб дати змогу місцевим органам влади адаптуватись в нових умовах, розробити і затвердити регіональні програми з безпеки дорожнього руху, прорахувати свій бюджет на ці заходи тощо. Але в 2019-2020 роках повинна відбуватися і державна підтримка місцевих бюджетів за рахунок Дорожнього фонду та забезпечення покращення безпеки на автошляхах і зменшення смертності та травмування.
Він також нагадує, що відтоді, коли було скасовано порядок обліку дорожньо-транспортних пригод (зміни до постанови уряду № 538) офіційно точної статистики щодо кількості ДТП в Україні та їх причин не веде жоден орган – і Нацполіція в тому числі. Тобто точна статистика й взагалі – аналіз причин та наслідків ДТП – в принципі відсутні. Тому – для того, щоб кошти, які виділяються на створення реєстру ДТП та аналіз статистики аварій використовувались ефективно, слід внести зміни до закону про Нацполіцію, де прямо передбачити таку функцію, пише Дубневич.
Читайте: Ярослав Дубневич: Без приватної тяги УЗ знову зірве ремонтні роботи на автодорогах
І таким чином встановити відповідальність цього органу не тільки за наповнення бази, а і за здійснення аналітичної роботи з базою та затвердження методики обліку ДТП. Також нардеп пропонує створити Нацагентстсво з безпеки руху, яке б стало координуючим органом у сфері безпеки руху, підпорядкованим безпосередньо керівникові уряду.
В той же час парламентар підкреслює важливість названої програми для транспортної сфери та усіх учасників руху, вітає її затвердження, а також наводить приклади ефективного використання коштів у документі.
– 1,5 млрд грн. передбачається на впровадження автоматичної системи фото-відеофіксації порушень правил дорожнього руху – це пріоритет номер один. Оскільки, на жаль, без покарання закони не працюють. В той же час, це є стимулом бути європейською цивілізованою країною та поважати закон,- підкреслює він.
