PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Евробляхи і підготовка до виборів. 5 завдань Ради на осінь

Поки депутати відпочивають, ми вирішили дізнатись, які законопроекти мають шанси бути прийнятими вже цього року. Зважаючи на те, що у 2019-му на нас чекають вибори, наступна сесія обіцяє бути насиченою. Факти ICTV проаналізували, як може змінити життя українців Верховна Рада вже зовсім скоро.

Евробляхи і підготовка до виборів. 5 завдань Ради на осінь

Верховна Рада розпочне роботу в режимі сесійних засідань 4 вересня. Дев’ята сесія проведе 9 пленарних тижнів, 6 тижнів засідань комітетів та ще 5 тижнів депутати працюватимуть з виборцями. Триватиме сесія до кінця січня 2019 року.

В очікуванні виборів

Здається, усі дії народних депутатів за кілька місяців до президентських, а згодом, і парламентських виборів, будуть спрямовані на підготовку до перегонів. Голова ВР Андрій Парубій анонсував голосування за документи, що так і не були прийняті під час минулої сесії.

– Одним з перших законів важливо буде впорядкувати виборче законодавство. Тому важливим буде ЦВК, Виборчий кодекс.

Останній, за прогнозами Парубія, навряд чи буде проголосований без проблем. Мова йде про проект Виборчого кодексу №3112-1, який депутати прийняли в першому читанні. Він передбачає пропорційну виборчу систему за відкритими списками. Таким чином, українці зможуть уникнути котів у мішках і обиратимуть не лише партії, а й знатимуть, які політики туди входять.

Ще одне супутнє питання – переобрання складу ЦВК. Виглядає абсурдно, але дотепер до комісії входять комуністи, регіонали та представники інших вже неіснуючих політичних сил, адже останнього разу склад затверджували ще у 2007 році.

Перед тим, як йти на канікули, депутати не проголосували за склад ЦВК. Офіційна версія – запропонованих президентом кандидатів не погодили через відсутність представників усіх партій (у списку не було учасника від Опозиційного блоку).

Так чи інакше, часу для голосування залишається обмаль, враховуючи те, що новий склад мав би розпочати підготовку до виборів вже у серпні.

Силовий блок

В червні Рада проголосувала за закон про національну безпеку і оборону №8068. Важливий документ затверджує інтеграцію України в європейський безпековий та правовий простір та проголошує курс на здобуття членства в ЄС та НАТО.

Щоб документ запрацював повноцінно, ВР має ухвалити ще ряд профільних законів. Серед них проекти про СБУ, розвідку та створення комітету в Раді з питань розвідки. Деякі положення в частині повноважень силових органів вже викликали дискусію в парламенті.

Наприклад, Ганна Гопко з Самопомочі пропонує звільнити СБУ від функції боротьби з корупцією.  Тож очікувати швидкого голосування за даний пакет не слід.

Довго і в муках створюється Державне бюро розслідувань. Орган офіційно існує вже більше року і навіть має свого керівника. Але донині перебуває на стадії формування і ніяк не розпочне роботу.

Не останню роль в цьому зіграли і політики. Ще під час 8 сесії депутати мали проголосувати за зміни до закону про держбюро. Новий орган, що має розслідувати усі, крім корупційних, справи топ-чиновників, потребує узаконення норм набору кадрів.

Тож, вже цієї осені нардепи мають підтримати правки про набір оперативних працівників, які в майбутньому займатимуться розслідуваннями злочинів посадовців високого рангу. Зважаючи, що чи не у кожного депутата знайдеться пара друзів-суддів чи інших держслужбовців, які будуть проти закону, навряд чи документ ухвалять швидко.

Особливий Донбас

Не виключено, що одним з дискусійних питань наступної сесії стане доля Донбасу. А точніше можливість подовження ще на рік закону про особливий статус регіону. Документ був прийнятий в рамках Мінських угод у 2014 році та передбачає запровадження на 3 роки особливих умов дії органів державного самоврядування на частині територій Луганської та Донецької областей.

Термін дії закону збігає якраз восени. Подовжити документ вже встигло попросити представництво ОБСЄ у тристоронній контактній групі. На його думку, це допоможе залучити до вирішення конфлікту на Сході сили ООН та посилить позицію України на міжнародній арені.

Однак в Раді до такого розвитку подій ставляться неоднозначно. Представник Народного Фронту Юрій Береза прогнозує, що у разі необхідності Рада подовжить особливий статус Донбасу:

– Якщо закон буде необхідний Україні, ми його приймемо. Але це все залежить від ситуації, яка буде на міжнародному, європейському та українському політичних полях. Важливо також те, що буде відбуватися на Донбасі.

В той же час представник БПП у комітеті з питань нацбезпеки Іван Вінник вважає, що зараз позиції діючого закону нівелює прийнятий на початку року документ про реінтеграцію Донбасу. Таким чином, закон про особливий статус території продовжувати немає сенсу.

Недоторканність і регламент

Мають шанси бути прийнятими кілька законопроектів, які наробили немало галасу у Верховній Раді минулої сесії, але так і не були проголосовані. Мова йде про два документи стосовно зняття депутатської недоторканності. Президентська версія закону передбачає скасування імунітету з 2020 року. А депутатська розповсюджується на нардепів вже цього скликання.

Читайте: Верховна Рада на канікулах: що встигли зробити та чого чекати восени З судом, проте без ЦВК: Верховна Рада пішла на канікули Коли Рада проголосує за зняття депутатської недоторканності

Конституційний суд схвалив обидва варіанти законопроектів. Тож тепер справа за депутатами. Напередодні виборів є всі шанси успіху у першого проекту закону. Адже таким чином політики зможуть перед виборами похизуватись іміджевим рішенням і в той же час вбережуть себе від можливої кримінальної відповідальності.

А ще депутати планують зменшити кількість комітетів Ради та навіть ввести кримінальну відповідальність за кнопкодавство.

Та чи піде справа далі планів, сказати складно, знаючи, як нардепи люблять виручати колег під час голосувань.

Євробляхи та безпека в інтернеті

Скандальний законопроект про кібербезпеку, зареєстрований в Раді, депутати відправили на доопрацювання. Проект, що дозволяє блокувати сайти без рішень суду та відстежувати усі дії інтернет-користувачів в мережі, під тиском ЗМІ політики не підтримали. Але автори його так і не зняли і відправили на доопрацювання.

Гучні акції водіїв автомобілів на єврономерах, схоже, принесли свої плоди. Цієї осені депутати збираються проголосувати за два закони ( зміни до Податкового кодексу та зміни до Митного кодексу) щодо легалізації такого транспорту. Однак залишається відкритим питання умов, на яких відбудеться це узаконення. Адже євробляхери виступають за зниження митної ставки на автомобілі та виключення з формули вартості розмитнення відомості про вік транспорту.

Перспективи роботи

Якщо судити про ефективність роботи Ради за подіями попередньої сесії, то на плідні голосування розраховувати не доводиться. Так зване опозиційне крило ВР бойкотувало низку голосувань. То трибуни заблокують, то мандати скласти закличуть.

Поки що коаліція перекривала недостачу голосів, та ніхто не дає гарантій, що так буде і восени. Політологи вважають цілком можливим продовження сценарію провокації дострокових виборів.

– Може бути спроба через вулицю змусити до дострокових виборів. Шанс на перевибори є і осінь точно буде гарячою, – повідомив Володимир Фесенко у коментарі ВВС Україна.

Однак, розпустити Раду достроково може лише президент, який неодноразово говорив, що виступає проти такого варіанту розвитку подій.

Тож у сухому залишку маємо з одного боку шанси на прийняття законів, що знайдуть підтримку у суспільства та дадуть додаткові бонуси на майбутніх виборах політикам. А з іншого – перспективу взагалі залишитись ще щонайменше на півроку без нових законів, якщо Рада все ж припинить роботу завчасно.

Фото: УНІАН, dreamstime

Яна Семенюк

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка