Гроза Київ навідує не часто, проте завжди помітно. Цього разу вона перетворила автомобілі на водний транспорт, а дороги – на ріки. Злива, що тривала пару годин, підтопила центральні вулиці столиці й підвальні поверхи бізнес-центрів, магазинів та паркінг. На вулиці Антоновича напливу дощової води не витримав асфальт.
Обійшлось без масштабних руйнацій, на кшталт липневих, коли через дощ в Києві обвалився міст. Однак жителі столиці вже починають звикати до того, що будь-які більш-менш серйозні опади призводять до складних наслідків.
Причина цьому – стара каналізація. Підземні стоки вже зносились і, до того ж, будувались, коли місто було меншим. Комунікації банально не розраховані на ту кількість приміщень і навантажень, які їм доводиться приймати сьогодні.
Хаотична забудова
Київ поступово перетворюється на територію з бетону та каміння. Забудова новими житловими комплексами та бізнес-центрами зменшує площу відкритих ділянок з грунтом. Раніше частина дощової води одразу потрапляла на землю та вбиралась. А решту приймали зливові каналізації.
Тепер же практично всі опади течуть до колекторів. Під час невеликих дощів проблеми такий розподіл не становить. А от літні зливи, подібні до тих, що були минулого тижня, коли за короткий час випадає чимало опадів, повністю затоплюють каналізації та утворюють ріки та озера на вулицях Києва.
Збільшення кількості будинків призводить до посилення навантаження на підземні комунікації і у ясну погоду. Справа в тому, що під час зведення багатоповерхівок забудовники просто врізаються у існуючі мережі, а не створюють нові. Тож, розраховані на певний об’єм, труби систематично приймають надмірну кількість стоків.
Стан і перевантаженість міської інфраструктури досягли критичних меж. Основною причиною стала хаотична і безсистемна точкова забудова і тотальна корупція контролюючих органів в цьому сегменті, – вважає Олексій Кучеренко, експерт в сфері ЖКГ.
За оцінками Кучеренка, до нинішнього стану підземні комунікації забудовники доводили останні 15-18 років.
Захаращеність каналізації
Посилює проблему з пропускними можливостями зливової каналізації і її забрудненість. Стара система потребує очистки. До труб постійно потрапляє сміття з вулиць, яке звужує діаметр труб. А ще тут накопичується пісок, який висипають тонами на засніжених вулицях взимку.
Заради справедливості варто відмітити, що комунальники систематично проводять роботи з очищення та ремонту зливової системи. Під час реконструкції автомобільних доріг оновлюють і підземні комунікації.
Але охопити всю систему повністю неможливо. Зливові труби Києва мають протяжність більше 800 кілометрів. І чимала частина з них ремонту не бачила десятиліттями. Це визнають і в КМДА.
Підземні перепони
Київ росте не лише над землею, а й під нею. Підземні паркінги, торговельні центри та неглибокі станції метро – все це створює додаткові перешкоди для прийому дощової води. До речі, та ж сама підземна інфраструктура заважає і розширенню зливової каналізації.
Приміщення під землею виступають свого роду греблями, які не дають опадам проникати вглиб землі через грунт. Як наслідок, вода стоїть і над землею – на автошляхах та вулицях, і під нею – варто згадати нещодавні підтоплення підземних переходів та озера в Метрограді.
Куди дітись воді
Найбільше від потопу в Києві страждає центр міста. Остання негода залишила свій слід на вулицях Антоновича, де провалився асфальт. Плавали автівки на Хрещатику, Басейній, Еспланадній вулицях та проспекті Перемоги в районі Національного цирку.
Кожного разу неготовою до великої води після дощу виявляється зона біля метро Дорогожичі, зокрема вулиця Олени Теліги. Там вода нікуди не йде, тому після злив комунальники вимушені відкачувати її насосами. Традиційно проблема з розподіленням води виникає і в районі станції Лівобережна.
Реакція влади
Як тільки дороги затоплює дощовою водою, міські чиновники в першу чергу звинувачують природу.
Мовляв, опадів випало аномально багато, а подібних дощів місто вже давно не бачило. Відзначають і проблему стану зливової каналізації. Мер Києва Віталій Кличко після однієї з останніх потужних злив відзначив:
– Ми вивчаємо ті місця, де були підтоплення, аби поставити там більш потужні насоси. Здійснимо реконструкцію системи стокової каналізації на найбільш проблемних вулицях.
За інформацією з сайту КМДА, спеціалісти вже розробляють проекти заміни зливових труб на найкритичніших ділянках, щоб вони відповідали можливим об’ємам дощових вод.
Коли чекати наступного потопу
Від повторення подібного до минулотижневого сценарію не лише столиця, а й жодне українське місто не застраховане. Підтвердженням цьому стали потопи у західних та центральних регіонах цього літа. Стокові конструкції – дуже складна система, яку повністю перекроїти під нові об’єми неможливо. Тож врятувати від підтоплень вулиці може лише допомога природи.
Це означає, що приймати основний об’єм опадів має грунт, як це і відбувається за межами міст, де немає жодних підземних комунікацій. Щоб земля могла виконати цю функцію, необхідно враховувати ще на стадії створення проектів будівництва споруд потребу наявності відкритих земельних ділянок.
Зрозуміло, що в найближчому майбутньому цього чекати не варто. Тож, здається, що киянам залишається шукати порятунку лише у резинових чоботах та окрім автомобілів, придбати ще й човни.
Фото: Володимир Бугаєнко
Яна Семенюк
