Регулярно викриваються величезні звалища медичних відходів, серед яких використані шприци та ампули, частини тіл та плацента. В кращому випадку такі звалища мають неприємний запах, у гіршому – забруднюють навколишнє середовище та можуть поширювати інфекції. Утилізація медичних відходів – це проблема, яка щорічно постає в Україні.
З надійних джерел Факти ICTV дізнались, як в Києві заробляють на несанкціонованій утилізації медичних відходів, чим це небезпечно та скільки це коштує насправді.
Що відбувається з використаними шприцами?
Медичні відходи мають утилізуватись належним чином. Зокрема, за наказом №325 Міністерства охорони здоров’я України медичні відходи категорії В, тобто шприци, рукавички, голки, анатомічні частини тіла повинні знешкоджуватись. Це епідемічно небезпечні відходи.
Вони не можуть здаватись на вторинну переробку або ж просто утилізуватись.
Знешкодження передбачає знищення відходів термічним, тобто через спалювання, або хімічним шляхом. Такою діяльністю можуть займатись компанії, які отримали відповідний дозвіл у Міністерстві екології та природних ресурсів.
Загроза лікарняних відходів
Медичні відходи несуть пряму небезпеку та загрожують життю та здоров’ю людей. Вони містять віруси та бактерії. Так, наприклад, найдена на вулиці голка може інфікувати вас.
А у разі, якщо медичні відходи скидаються на полігони зі звичайними, інфекція може потрапити у ґрунтові води. А звідти у крани звичайних громадян.
У лікарень є чітка інструкція
Медичні заклади є продуцентами медичних відходів. Їх збирають у спеціалізовану тару, зберігають у спеціальних приміщеннях. Якщо у закладі є відповідне обладнання, то там можуть знешкоджувати відходи самостійно. Якщо немає – повинні передавати їх у відповідні структури.
Зараз в Україні фірм, які займаються утилізацією медичних відходів, мало. Основна причина – конкурувати з фірмами, які навмисно демпінгують ціни на тендерах та скидають відходи у непризначені для цього місця, складно.
Утилізація – недешева забаганка
Ефективне знешкодження лікарняних відходів здійснюються методом піролізного спалювання. Для цього використовують спеціальні пічі, температура горіння в яких понад 1100 градусів.
Таке обладнання коштує від 115 до 300 тис евро. А якщо додати до цього ще закупівлю транспорту, зарплатню співробітниками та технічні витрати, то ціна за утилізацію 1 кг біологічних відходів доходить до 30 грн за кг.
Тільки у Києві щомісяця викидають, в середньому, 40 тон медичних відходів. Тож, за правилами, лікарняні установи мали б сплачувати 1,2 млн гривень щомісяця.
Чи можна зекономити?
Київ – єдине місце в Україні, де 99% лікарняних закладів подають відходи на утилізацію не кілограмами, а мішками. Проблема в тому, що метрами кубічними вираховується виключно побутове сміття.
Однак, при спалюванні медичних відходів враховують саме кілограми. Адже різні відходи мають різну температуру горіння і, відповідно, потребують різну кількість дизельного пального.
Відтак, постає питання, чи дійсно ці відходи спалюються?
У Києві, у місті, де вартість послуг на медицину найбільша, найменша ціна на утилізацію 1 кг відходів.
Так, якщо вартість утилізації одного мішка умовно перевести у кілограми, то виходить, що ціна – 5-6 грн/кг.
Вигідний бізнес
В Києві є монопольна організація ТОВ Центр екобезпеки та гігієни, яка навмисно понижує ціни на послуги, аби витіснити конкурентів.
За період 2016-2018 вони отримали понад 170 замовлень на вивезення та утилізацію медичних відходів у Києві на загальну суму понад 3 млн грн. Ця інформація є у відкритому доступі на сайті держзакупівель.
Однак, судячи з інформації з офіційного сайту компанії, вони спеціалізуються лише на перевезенні медичних відходів.
У серпні на цю компанію відкрито кримінальне провадження за порушення наказу №325 МОЗ України про поводження з медичними відходами.
Цікаво, що за місяць до цього компанія різко змінила власника. Екс-власниця, Рубан Яна, дружина начальника Головного управління Держсанепідслужби у м. Києві Рубана Олега, який саме має контролювати дотримання правил утилізації медвідходів подібними компаніями.
Утилізуючи по Києву 40 тонн медичних відходів по 5-6 грн за кг, щомісяця компанія, в середньому, отримує 240 тис грн.
Таким чином, відповідальність за несанкціоновані завалки медичних відходів лежить на лікарнях, які підписують угоди з підозрілими компаніями, та, власне, на самих компаніях, які свідомо забруднюють навколишню середу, заробляючи на цьому непогані гроші.
Фото: dreamstime
Лілія Ященко