Про те наскільки ця подія важлива для України, та яка загалом ситуація в Азовському морі Фактам ICTV розповів координатор Українського мілітарного центру Тарас Чмут.
Пошуково рятувальне судно Донбас та морський буксир Корець вирушили з Західної військово-морської бази ВМС України в Одесі до Бердянську для того, щоб сформувати нову військово-морську базу українського флоту на Азовському морі.
Є рішення від РНБО і розпорядження до кінця року сформувати цю базу. Раніше про це мова не йшла, але з початком азовської кризи Олександр Турчинов заявив, що частину кораблів ВМС ЗСУ треба перемістити на Азов. У ВМС почали думати яким чином і яким способом це зробити. Крупні кораблі сушею не перевезеш, їм треба йти морем. Тоді з’явилась ідея відправити Донбас, який виконуватиме функції плавучого штабу, плавучої казарми, – розповів Тарас Чмут.
Пошуково-рятувальні функції Донбас не виконував ніколи. Але, все життя в Україні він використовувався як плавказарма та плавштаб. Будучи кораблем управління раніше в Севастополі, в море він не ходив, стояв в Севастопольській бухті і на ньому базувався штаб, на ньому жили офіцери, командири. В Одесі на ньому також жили українські військові. Взимку судно планувалося до списання через незадовільний технічний стан. Проте, йому знайшли нове застосування.
Оскільки, відповідно до угоди 2003 року Азовське море – це внутрішнє море двох держав, цивільні та військові судна України та Росії можуть безперешкодно заходити через протоку та йти у свої порти. Проте, росіяни і Крим вважають “своїм”, й відповідно, Азовське море теж. Наприклад, не так давно вони затримали в Азовському морі українських рибалок, заявивши, що ті порушили їхній кордон, який вони самі собі вигадали.
Під час проходу українських кораблів з Чорного до Азовського моря, російські кораблі намагалися супроводжувати їх.
Росіяни взяли на себе супроводжувальну роль, коли ми наблизилися до Криму. Вони хотіли показати свою силу і контрольованість ситуації. Ці демонстративні дії не несли навантаження чи загрози. Вони ж не топили б наші кораблі. Всьому є своя ціна і послідовність дій. Росія – не дурна країна, вона просто так нічого не робить. Медійно вони розповсюдили інформацію, що ми проплатили прохід. Але такого не було і не могло б бути тому, що це автоматично означало б визнання російської приналежності Криму, – розповів Чмут.
За словами координатор Українського мілітарного центру, всі можливі варіанти дій з боку Російської Федерації були прораховані та на українських кораблях все було чітко сплановано. До того ж, ВМС переоснащені на сьогодні американським засобами зв’язку. І росіяни не мали змоги здійснювати прослуховування.
Ми ж не питали в росіян дозволу, щоб йти. Не зрозуміло було, чи вони блокуватимуть, чи ні, чи вони спробують спровокувати якось. Наприклад, буксирами спробувати виштовхати нас з Керченської протоки, або спробувати захопити наші судна, мотивуючи тим, що ми зайшли в їхні територіальні вони, 12-мильну зону, і порушили їхній морський кордон. Збоку ВМС були здійснені відповідні дії, щоб унеможливити такі сценарії, застерегти і не допустити. Всі варіанти прораховувалися.
Визначалося що робити, кому робити і як реагувати. На Корцю навіть йшов полковник юстиції Південного регіону України, який спеціалізується на міжнародному морському праві і мав, у випадку не допуску наших суден в Азов, зафіксувати ці дії для подальших судових позовів. Були підрозділи, які готові були діяти у випадку атаки, – розповів Тарас Чмут.
На початку вересня до Бердянську автотрейлером були доставлені два малі броньовані артилерійські катери Лубни та Кременчук, які вже спущені на воду та заступили на чергування в морі. Саме вони й супроводжували Донбас і Корець на шляху після проходження Керченської протоки.
Небезпека нашому кордону, звісно є, і Росія постійно порушує цей кордон та наближається до берегової лінії. Створення бази загострить ситуацію, але якщо боятися можливого загострення то тоді не варто і на суші воювати. Ми відстоюємо свою землю і своє море. Решта – вторинне, – пояснив Чмут.
Загалом, за його словами, ситуація в Азовському морі напружена. Він говорить, що активізація дій з боку Росії там можлива, але для цього повинна бути конкретна мета.
Якщо мета – захопити Маріуполь, щоб дійти до Криму, то саме захоплення Маріуполя стратегічно нічого не несе. І воно силами “ДНР” неможливе в принципі. А втручання Росії, тим паче військовими силами з моря – ніяк не виправдати шахтарями, які відкопали танки в шахтах, – говорить Чмут.
Дар’я Бура
ФОТО: Український мілітарний центр