Митрополит Київський і всієї України Епіфаній вже неодноразово згадував, що у майбутньому зміна календаря можлива, якщо більшість вірян підтримає цю ідею.
Більше того, патріарх Філарет, ще будучи митрополитом УПЦ КП, також не виключав такої можливості.
Сьогодні 10 з 15 православних церков у світі святкують Різдво 25 грудня, користуючись новоюліанським календарем. Україна ж в числі тих, хто відмовився приймати зміни.
За яким календарем ми живемо?
Українська церква керується юліанським календарем, як і ще чотири православні церкви – Ієрусалимська, Сербська, Грузинська і Російська.
Інші православні церкви користуються новоюліанським. Він аж до 2800 року буде співпадати з григоріанським (ним керуюється католицька церква). Тому іноді новоюліанський помилково порівнюють з григоріанським.
Григоріанський та новоюліанський календарі на 13 днів випереджають юліанський. Цим пояснюються і різні дати Різдва.
Чому в православ’ї утворились різні календарі?
Будь-який календар має неточності. Григоріанський календар, традиційний календар, за яким сьогодні живе весь світ, був вперше впроваджений у 1582 році. Вже тоді різниця між ним і юліанським була у 10 днів, а сьогодні вона досягла 13.
– Після введення григоріанського календаря, Константинополь спочатку підтримав цю ініціативу. Але змінилась політична кон’юнктура і так сталось, що цей перехід так і не був проведений. Потім загострилось протистояння між католиками і православними і тому це вже не вважалось актуальним, – розповідає релігіознавець Олександр Саган.
Лише у ХХ сторіччі православний світ, на чолі з Константинопольським патріархом Мелетієм ІV, приняв рішення перейти на новий календар. Тоді був розроблений новоюліанський.
– Він набагато точніший, ніж григоріанський календар. Все ж таки пройшло 500 років і вчені за цей час напрацювали певні дані. В більшості моментів він подібний до григоріанського, але в частині Великодня збігається з юліанським, – пояснює експерт.
Тоді крок Константинополя не підтримали окремі церкви, в тому числі і РПЦ.
Релігіознавець Дмитро Горєвой нагадує, що ще у ХІХ сторіччі світський і церковний календарі збігались. Тоді спочатку 25 грудня святкували Різдво, а вже потім 31 грудня Новий Рік.
– Тепер вийшло, що Різдво святкують після Нового року і віруючим доводиться обирати – або святкувати Новий рік або дотримуватись посту.
В нас має бути вибір
Про те, що перехід буде відбуватись поступово і з волі народу заявляв митрополит Епіфаній. Перехід має відбутись, “коли люди зрозуміють, що це не догма, це просто дата, тоді можливо робити і приймати рішення”. Експерти сходяться на думці, що обирати календар має кожна громада самостійно.
– Наприклад, на центральному рівні Київська митрополія нової церкви вирішить перейти на інший календар, але якщо якась парафія вважає, що їм краще і зручніше жити за старим, то вони можуть жити за старим календарем – вважає Дмитро Горєвой.
Він нагадує, що в Україні вже є така практика, коли парафія самостійно визначила, яким календарем користуватись:
– В Чернівецький області є парафії у місцях компактного проживання румунів. Вони православні, належать до московського патріархату, але живуть за новоюліанським календарем. Це нормальне явище.
Олександр Саган наводить у приклад Румунську та Болгарську церкви, де процес переходу відбувався за таким же сценарієм:
– В Румунській церкві перехідний період тривав 15 років. Було дозволено святкування і 25 грудня, і 7 січня. Молодь в більшості святкувала 25 грудня, а старше покоління – 7 січня. Природнім заміщенням вони поступово переходили на новий календар і проблем не було. Так само переходила і Болгарська церква.
Скільки нам потрібно часу?
В Україні щойно утворилась своя незалежна помісна православна церква. Декілька днів тому її митрополит отримав томос, що означає офіційне визнання Православної церкви України Вселенським патріархатом.
Читайте: Томос для України: що символізує і для чого потрібен
Відтепер новоутворена церква почне формувати управлінські структури. Але процес переходу вірян з УПЦ МП вже почався.
На думку Сагана, питання переходу на новий календар постане після об’єднання більшості православних:
– Але це не питання одного дня. Перехід повинен бути ініційований знизу, ініційований людьми. Церква повинна дати альтернативу. Якщо така альтернатива буде, то через кілька років 25-го грудня Різдво буде відзначати значна частина населення.
Дмитро Горєвой впевнений, що все буде залежати від того, наскільки сильно в приходах вкорінилась російська пропаганда:
– На парафії, де священник не проводив пропаганду, працювати легше. Процес переходу у них може зайняти до року. В парафіях, де священники проводили пропаганду – складніше. Там може знадобиться 3-5 років, а може ця парафія ніколи не перейде.
Як зміняться свята?
Григоріанський та новоюліанський календарі на 13 днів випереджають юліанський.
В церковній структурі є перехідні і неперехідні свята. Перехідні залежать від Великодня та змінюють дату щороку, неперехідні – припадають на одну й ту саму дату.
Таким чином, дати неперехідних свят – на 13 днів раніше. Як Різдво, яке за новоюліанським календарем співпадає з католицьким і відзначається 25 грудня, а за юліанським – 7 січня. Великдень і пов’язані з ним свята та пости залишаться без змін – всі православні відзначають їх в один день.
Нижче Факти ICTV продемонстрували, як зміняться свята у разі запровадження іншого календаря.
Почався процес становлення незалежної церкви в Україні. Цілком вірогідно, що і сама церква буде змінюватись і осучаснюватись. Незабаром може початись процес зміни церковного календаря на більш точний, на такий, яким користуються більшість православних вірян.
Фото: Dreamstime, Dmytro Horyevoy, Олександр Саган
Лілія Ященко