PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Мова, кодекс і недоторканність: що мають розглянути депутати у 2019 році

Вже 15 січня розпочинається перше пленарне засідання у цьому році. Факти ICTV дізнались, як буде працювати Верховна Рада України і які задачі буде вирішувати у 2019 році.

Верховна Рада

Режим роботи Верховної Ради у 2019 році вже відомий. Пленарні засідання пройдуть з 15 по 18 січня. Потім парламентарі зберуться вже на десяту сесію, яка розпочнеться 4 лютого і триватиме до 19 липня. Отож, фактично це останні півроку роботи напередодні парламентських виборів.

Зокрема, на час останньої сесії заплановано 12 пленарних засідань, на яких депутати будуть розглядати запровадження законопроектів.

Нагадаємо, раніше ми підбивали підсумки роботи Верховної Ради 2018 року.

Факти ICTV розібрались, які борги залишились у Верховної Ради та як вплинуть майбутні вибори на роботу законодавчого органу.

– Рада має займатись реформаторськими законопроектами, проектами, які пов’язані з регуляцією і з полегшенням інвестиційного клімату, – впевнений політичний експерт Олександр Палій.

Церковне питання

Наприкінці 2018 року парламентарі вже ухвалили закон  №5309, який зобов’язує церкви Московського патріархату вказувати у назві свою приналежність до  Російської православної церкви.

Факти ICTV вже писали, що він передбачає і які наслідки матиме.

Залишилось врегулювати ще процес переходу парафій з церков Московського патріархату до ПЦУ. Процес вже запущений, перехід відбувається, однак ще немає чіткої юридичної процедури.

Законопроект вже написаний, а спікер парламенту Андрій Парубій призначив його розгляд на найближчий пленарний тиждень.

Серед інших ініціатив, які будуть розглядатись на цьому тижні, законопроект №6275-д щодо працевлаштування українців за кордоном. Законопроект посилює контроль за посередниками, які муситимуть супроводжувати громадян не тільки в Україні, а й за кордоном під час роботи. Це допоможе зменшити ризики шахрайства та гарантуватиме заробітчанам доброчесні умови праці.

На цьому тижні у першому читанні розглянуть і законопроект про додатковий податок на нафтопродукти, що може призвести до підвищення цін на паливо.

Курс на ЄС та НАТО

У листопаді Верховна Рада підтримала законопроект президента №9037 Про внесення змін до Конституції України. Він передбачає закріплення в Конституції стратегічного курсу держави на членство у Євросоюзі та НАТО. Тоді “за” проголосувало 311 депутатів.

Так, будь-які дії влади, які будуть перешкоджати проєвропейському курсу, будуть вважатися неконституційними, а їх ініціатор понесе відповідальність.

Для того, аби зміни були ухвалені, на наступній сесії законопроект має набрати більше 300 голосів. Зокрема, президент закликав парламент розглянути питання вже в лютому.

Олександр Палій вважає, що законопроект приймуть:

– Багато депутатів будуть намагатись зманеврувати, щоб не проголосувати, але це буде достатньо важко. Є шанс, що буде проголосовано.

Виборчий кодекс

Ще рік тому у першому читанні ухвалили зміни до Виборчого кодексу, які б передбачали проведення більш прозорих виборів до парламенту. Однак, до другого читання законопроект так і не дійшов. В нього внесли близько 4,5 тис. правок, які робоча група обіцяла завершити до Нового року.

Виборча реформа забезпечує проходження в парламент за відкритими регіональними списками. Це має унеможливити корупцію та “покупку місць” у Раді.

Однак, Олександр Палій впевнений, що зміни до Виборчого кодексу – маніпуляція напередодні виборів:

– Нові правила не завжди найкращі. Він (Виборчий кодекс,- Ред.)  для того, щоб комусь надати переваги, а у когось їх забрати. Радикальні зміни виборчих правил завжди є маніпуляцією. Люди звикають до одного, а потім раптом їм підсовують зовсім інше. Багато хто не  встигає пристосуватись, а шахраї це використовують.

Та для того, аби вибори пройшли по-новому, законопроект мали ухвалити щонайменше за рік до виборів. Тож цю процедуру вже протермінували.

Земельний мораторій

У кінці грудня 2018 року Верховна Рада вчергове продовжила мораторій на продаж землі сільгосппризначення, який був введений у 2001 році.

 

Зокрема мораторій дозволяє власнику землі здавати її в оренду, однак забороняє продавати. Влітку ЄСПЛ визнав мораторій нормою, що порушує права людини, однак парламентарі не прислухались.

Андрій Парубій висловив сподівання, що вже у 2019 році у Верховні Раді дійдуть згоди і відмінять скандальну заборону, однак вірогідно, що це питання буде підніматись вже новим складом парламенту.

Депутатська недоторканність

Рада зробила крок до вирішення цього резонансного питання. У вересні 2018 парламент проголосував за постанову про роботу над законопроектом №7203 Про внесення до змін до Конституції щодо депутатської недоторканності.

Законопроект передбачає вилучення зі статті 80 Конституції норми про те, що народні депутати не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Зараз законопроект знаходиться на доопрацюванні. Після того, його треба бути повторно передати до Конституційного суду на розгляд і лише потім подати на голосування. Скільки це займе часу – невідомо.

Закон про мову

У жовтні у першому читанні прийняли законопроект №5670-Д Про забезпечення функціонування української мови як державної.

Новий мовний закон передбачає вільне володіння українською мовою всіх офіційних органів, а також мовлення на дежавній мові ЗМІ, кіно, телебачення та культурних заходів. В законопроекті прописані і відповідні штрафи за його невиконання.

Верховна Рада обіцяла розглянути законопроект до кінця 2018 року, але, судячи з усього, щось пішло не так. І це ще один борг, з яким парламентарі увійшли у 2019 рік.

Читайте: Штрафи та жорсткий контроль: чи потрібно Україні посилювати закон про українську мову?

В цілому робота Верховної Ради VІІІ скликання, за словами эксперта, задовільна:

– Під правильні законопроекти виходить 230-240 голосів. Це, звичайно, не так багато, але шанс на результативні реформаторські голосування є. Навіть у передвиборчий рік, незважаючи на негативний виборчій настрій, депутати можуть голосувати не популістично, а в інтересах країни.

За 2018 рік було прийнято 158 законів, – підбив підсумки року Андрій Парубій.  Скільки буде прийнято за півроку 2019, враховуючи, що це час подвійних виборів невідомо. Та головне не кількість законів та швидкість їх прийняття, а якість.

27 жовтня відбудуться парламентські вибори, в результаті яких склад Верховної Ради може кардинально змінитись. Допоки невідомо, як сформується уряд і чи зможе Рада показати кращі результати.

Фото: Олександр Палій, Dreamstime

Лілія Ященко

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка