В ході акції зоозахисники закликали українців відмовитися від одягу з натурального хутра і підтримати законопроект №10019, який передбачає закриття всіх хутряних ферм в Україні протягом найближчих шести років. На підтримку законопроекту збиралися підписи.
Зоозахисники вимагають закрити звіроферми в Україні. При цьому, на уточнюючі питання більшість з учасників акцій відповісти не змогли. Наприклад, як заборона норкових ферм в Україні допоможе тваринам, якщо подібні ферми існують в Росії, Білорусі та Польщі і швидше за все виробництва просто переїдуть туди.
Залишилися без чітких відповідей і такі питання:
- Чому потрібно закрити виробництво хутра, але його імпорт, а також імпорт шуб в країну при цьому не забороняють;
- Чому полювання на диких тварин не зупинили і не заборонили, а звіроферми хочуть закрити;
- Кому це вигідно;
- Що робити з шкіряною промисловістю і виробами з натуральної шкіри;
- Чим годувати домашніх тварин, якщо всі без винятку корми для них містять м’ясо різних тварин, в тому числі кроликів, індиків, свиней.
Нагадаємо, в Україні станом на 01.01.2018 року налічувалося 37 підприємств, які містять хутрових звірів, в рік вони виробляють близько 800 тис. шкурок хутрових звірів. На цих підприємствах працюють сотні співробітників, а розташовані вони як правило в сільській місцевості, де альтернативи з працевлаштування практично не існує.
У сусідній Польщі виробляють близько 5 млн шкурок хутрових звірів в рік. Лідером в Європі з виробництва хутряних шкурок є Данія – її річний обсяг виробництва становить близько 17 млн штук на рік. Другими за обсягами виробництва хутра в Європі визнані Нідерланди.
Як зазначає блогер Василь Апасов, вимоги зоозахисників нелогічні – вони не пропонують обмежити імпорт хутряних виробів в Україну або проводити інформаційну політику щодо відмови від хутра, а лише наполягають на закритті виробництва в Україні.
– Мені, як і всім, шкода тварин. Хоча я і не можу розділити точку зору тих, хто відмовляється від усього, що має тваринне походження, я поважаю тих, хто є принциповим у своїй позиції від і до! Але тут у мене питання:
А чи знає леді-зоозахисниця на відео, що вона стоїть в шкіряних черевиках і ця шкіра не на дереві виросла? Або в курсі чи все жалісливі мадам, що в косметиці, яку вони використовують, щоб шкіра на обличчі (і не тільки) була ідеальною, теж є жири і т.д, що належали раніше живим істотам? Так все навколо, ремені, сумки, м’ясо і птиця, все це наші тварини віддають не зовсім вже й добровільно, – підкреслив він.
Він зазначає, що рухи із захисту тварин або екології до нас прийшли з заходу.
– У цьому немає нічого поганого, крім того, що під прикриттям даного заходу у нас не людей закликають відмовитися від чогось, а зламати комусь бізнес. Ну вперед, вирушайте в осередок “злочинів”, на приклад в Грецію або Туреччину і бойкотуйте ці світові шубно-шкіряні анклави.
Або підіть цивілізованим шляхом і просто культивуйте моду на інші матеріали. Чи не буде попиту – не буде пропозиції (тобто того ж виробництва шуб), – пише Василь Апасов.
Нагадаємо, питання зростання економіки, залучення інвестицій в країну і створення робочих місць є для України питанням стратегічним. В останні кілька років рівень трудової міграції з України досяг катастрофічних масштабів – за межами країни працює близько 4 млн. українців – Польща, Німеччина, Чехія, Італія, Іспанія з радістю чекають наших будівельників, слюсарів, зварювальників, медсестер, лікарів і людей зайнятих в сільському господарстві.
Економічні наслідки трудової міграції – це знецінення гривні і гальмування економічного розвитку. Однією зі складових економічного зростання Польщі експерти якраз вважають наявність української робочої сили. Саме тому в Польщі стривожилися лібералізацією законодавства в Німеччині в 2018 році для трудових мігрантів з України.
В умовах, коли для України дуже важливим є створення і збереження кожного робочого місця, активісти-зоозахисники, проводять пікети на підтримку законопроекту №10019, який передбачає закриття всіх ферм з виробництва хутра. Бізнес який працював і приносив державі прибуток – пропонують закрити.
А разом з виробництвом, наприклад, норкових шкурок, під дію закону потраплять і кролячі ферми. Показово, що в Європі норкові ферми існують успішно наповнюючи бюджет і надаючи робочі місця в сільській місцевості.
На думку експертів, закон в такому вигляді неефективний і призведе лише до знищення галузі та створення аналогічних робочих місць за межами нашої країни.