Вибори в Україні 2019 стануть сьомими за рахунком за історію незалежної держави. Вже цього тижня українці матимуть нагоду обрати нового президента.
Починаючи з 1991 року, в Україні відбулось шість виборів президента, а державою керувало п’ять лідерів. Двічі вибори проходили в один тур, один раз було призначено навіть третій. Один з президентів обирався на другий термін, а інший достроково склав свої повноваження.
Поки всі говорять про вибори 2019, Факти ICTV нагадують, як відбувались вибори 2014 року – яким чином голосували українці, наскільки чесною була виборча кампанія та якими подіями запам’яталась.
Дострокові вибори відбулись 25 травня 2014 року.
Читайте: Реклама, маніпуляції, популізм: як змінювалися рейтинги кандидатів в президенти
За планом вибори мали б пройти у березні 2015 року, але у зв’язку з подіями на Майдані і втечею Віктора Януковича, було прийнято рішення про позачергове голосування.
Перемога в один тур
Вдруге після 1991 року вибори пройшли в один тур. Петро Порошенко, набравши 54,7% голосів, обійшов Юлію Тимошенко, яка змогла отримати лише 12,8%.
Найбільшу підтримку Порошенко мав у Львівській області – 69,9% голосів, Вінницькій – 67,3% та Івано-Франківській – 65,1%, найменшу ж набрав у Луганську – 33,2%. В той час як його головний опонент Юлія Тимошенко не перетнула 20-відсотковий рубіж ні в одній з областей.
Серед факторів, які принесли йому перемогу, експерти називають об’єднання з Віталієм Кличком, який тоді мав близько 10% підтримки і був другим у рейтингах після Порошенка.
Окрім того, підтримку гарантувала і ефективна виборча кампанія.
Успішний бізнесмен та депутат Верховної Ради часто з’являвся на Майдані. Він апелював до всіх вимог протестувальників – ефективні реформи, зміцнення курсу гривні та стабільна економіка, люстрація та врегулювання конфлікту на Донбасі, а також те, за що люди і вийшли на Майдан – євроінтеграція та безвіз.
В той час, як в країні йшли бойові дії, виборці вочевидь орієнтувались на найбільш рейтингового кандидата, аби обрати президента в один тур та зосередитись на врегулюванні конфлікту.
При чому навіть в умовах бойових дій довіра до чесності проведення виборів була вище 50%. Сьогодні ж більше 70% українців навпаки висловлюють недовіру, кажуть соціологи.
Голосування під дулом автомату
Проведення виборів 2014 року значно ускладнювали проблеми на сході. Там процес голосування всіляко намагались зірвати.
Левова частка дільниць не працювала, до того ж озброєні ополченці чергували біля будівель, а транспортування виборчих бюлетенів всіляко блокували.
Так, у Донецьку одна виборча дільниця пропрацювала лише 10 хвилин, після чого під натиском бойовиків була вимушена зачинитись.
Як результат, здійснити волевиявлення у Луганській області змогли на двох округах із 12, а у Донецькій – на семи з 22.
Окрім того, Луганськ, Слов’янськ та Донецьк не отримали бюлетені для голосування.
Не голосували і у анексованому Криму, який на той момент вже був підконтрольний Російській Федерації.
Цьогоріч жителі тимчасово окупованих територій можуть проголосувати на території України за спрощеною процедурою.
Нечесна гра
У 2019 році на порядку денному – чесність, неприпустимість фальсифікацій та зриву виборчого процесу. Створюються робочі групи, працюють наглядачі, організовуються правоохоронці.
Громадська організація Опора проводила моніторинг контролю за виборчими процесами у 2014 році. Тоді було зафіксовано 724 порушення. Найчастіші – порушення правил передвиборчої агітації та процедурні порушення.
Найрозповсюдженіші порушення Донецької і Луганської областей – перешкоджання веденню виборчої кампанії. Бойовики контролювали територію і, відповідно, блокували виборчий процес.
Однак навіть тоді правопорушень було на порядок менше. Для порівняння, з початку 2019 року в МВС лише у Києві надійшло 660 повідомлень щодо порушення правил виборчої кампанії. Хоча найрозповсюдженіші з них – невідповідність друкованих агітаційних матеріалів (не вказані тираж і особи, відповідальні за випуск та ін.).
Перейти на темну сторону
Не обійшлось і без гумору. Серед 23 претендентів на пост голови держави був Дарт Вейдер, кандидат від Інтернет партії України.
Вейдер Дарт Олексійович серйозно подав документи на участь у виборах, продемонструвавши паспорт громадянина України з відповідним іменем. Заставу у 2,5 млн кандидат вніс через ТОВ Темна сторона сили.
Втім, попри яскраву агітаційну кампанію та незвичайний підхід, у реєстрації ЦВК йому відмовила.
Головні аргументи – невідповідність деяких документів, а також те, що його висування призведе до “приниження українського суспільства, дискредитації України в очах міжнародної громадськості і нівелювання поста президента України”.
Але це не завадило Вейдеру з’явитись на вулицях Києва ще й перед парламентськими виборами.
А чим запам’ятаються цьогорічні вибори? Рекордна кількість кандидатів – зареєструвались 44 людини, надалі ж залишилось 39. Відповідно, найдовший бюлетень – українці отримають список довжиною 80 см.
Вперше рейтинги напередодні голосування очолює людина не з політики. Більше того, розрив між основними кандидатами настільки незначний, що за другий тур буде вестись запекла боротьба, де кожні 0,1% будуть вирішальними.
Які ще рекорди належить поставити на цих виборах?
Лілія Ященко