PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

43% за відносини з Росією, 40% – проти: хто голосував за Зеленського та які шанси у його партії

Національний екзит-пол оприлюднив розширені результати голосування. Яка вікова категорія, рівень освіти та стать виборців кандидатів, в чому феномен Зеленського та чого очікувати від виборів у парламент – у матеріалі Фактів ICTV.

Дебати на Олімпійському: Петро Порошенко та Володимир Зеленський

Національний екзит-пол оприлюднив розширені результати виборів.

Окрім того, що Володимира Зеленського підтримали 73% українців, його виборець – молодий житель міста з населенням більше 100 тис. або села з незакінченою вищою освітою. Водночас виборець Петра Порошенка значно старшого віку, має вищу освіту і проживає в обласному центрі.

Нагадаємо, Національний екзит-пол проводив опитування на виході з дільниць. Опитано було 14 500 респондентів на 300 дільницях.

Максимальна похибка соціологів склала лише 1,1%, що свідчить про точність цих досліджень.

 – Цьогорічні вибори були непередбачувані. Результати були найбільш неочікувані серед всіх виборів, які у нас проходили, – ділиться враженнями Ірина Бекешкіна, директор фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.

Те, що переміг опозиційний до нинішньої влади кандидат – це закономірність, говорить експерт.

– На всіх виборах, за винятком другої каденції Кучми, перемагала опозиція – опозиційний кандидат на президентських виборах і опозиційні партії на парламентських. Це наша українська закономірність.

Втім, додає Бекешкіна, непередбачуваністю стала перемога кандидата без будь-якого досвіду державного управління.

Зеленський об’єднав українців не своєю позицією щодо основних питань, бо він її до останнього не озвучував, а саме протестним настроєм.

– Абсолютна більшість людей відповіли, що вони не хочуть такої політики. Вони хочуть, щоб політика змінилась. Саме невизначеність кандидата їх об’єднала. А що стосується майбутнього – уявлення різне у різних людей.

Портрет виборців другого туру

Факти ICTV зібрали все, що треба знати про виборців Володимира Зеленського та Петра Порошенка.

  • І чоловіки, і жінки однаково голосували за Володимира Зеленського – 72% чоловіків та 73% жінок.
  • Чим старше виборці, тим більше вони голосували за Петра Порошенка. Якщо серед молоді 18-29 років за нього проголосували 18,8%, то серед людей старших за 60 років – 29,4%. Динаміка Володимира Зеленського протилежна – 79,7% людей 18-29 років і 69,5% людей старшого віку.

Портрет виборця Зеленського

  • Люди з вищою освітою активніше голосували за Порошенка, ніж люди з неповною освітою. Хоча Володимир Зеленський став абсолютним лідером серед усіх рівнів освіти, все ж за Порошенка голосувало 31,2% людей з вищою освітою і лише 16,4% з неповною. За Володимира Зеленського голосували 81,8% людей з неповною освітою і 67,2% з вищою.
  • Володимир Зеленський став лідером в усіх регіонах. Петро Порошенко набрав більшість лише у Львівській області і отримав 41% підтримки на Заході.

– Зовнішньополітичні орієнтири Володимира Зеленського були невизначені – це дозволило йому бути “своїм” і на Сході, і на Заході, – пояснює Ірина Бекешкіна.

Вона додає, що Схід голосував не стільки за Зеленського, скільки проти Порошенка.

  •  Йдучи на дільниці, виборці знали, за кого вони будуть голосувати. Лише 2,1% людей обрали кандидата на виборчій дільниці, більшість – визначились завчасно.

Явка на виборах

На цих виборах молодь була активна як ніколи, – зазначає Ірина Бекешкіна. Серед усіх виборців 14,4% становили молоді люди 19-29 років.

Втім, явка у другому турі виявилась дещо нижчою, аніж у першому – 62,06% проти 63,53%.

Вибори 2019

Значна частина молоді живе не за місцем реєстрації. Для того, щоб проголосувати, їм треба було вистояти чергу і змінити свою виборчу дільницю.

– Вони просто не повторювали ту процедуру, яку зробили в першому турі. Тим паче, було очевидно, що переможе їх кандидат.

До того ж не пішла частина тих виборців, які у першому турі віддали свою перевагу іншим кандидатам.

Примітно, що жителі сільської місцевості голосували активніше,  аніж жителі міст.

– Якщо в селах прийшли 67% людей, то в містах – 61%, – звітує Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.

Чи вплинули на результат дебати?  

45% виборців визначились зі своїм кандидатом, незалежно від ходу виборчої кампанії. А довгоочікувані дебати, запит на які у суспільства був шалений, так і не змінили остаточних результатів.

дебати 2019

Ірина Бекешкіна пояснює:

– Робили телефонні опитування щодо того, хто переміг на дебатах – ті, хто збирався голосувати за Зеленського, вважали, що переміг Зеленський, а ті, хто збирався голосувати за Порошенка, вважали, що переміг Порошенко.

Зазначимо, що в останній тиждень до голосування визначилось 10% виборців, а в останній день – 3,9%.

Перспектива парламентських виборів

Вже за півроку відбудуться вибори до Верховної Ради. Поки що лідером соцопитувань є партія новообраного президента – Слуга народу. 

Ірина Бекешкіна прогнозує, що й у фіналі ця партія буде однією з переможців. Втім, говорити про результати зарано – парламентські вибори, подібно до президентських, будуть непередбачувані.

Верховна Рада

По-перше, частина виборців Зеленського, побачивши його діяльність, може втратити до нього довіру, якщо він не виправдає їх сподівань:

– 33% серед його виборців за членство в НАТО, 30% – проти, ще третина невизначених. 43% ставляться до Росії негативно, 40% – позитивно, решта – не визначились. Коли почнуться конкретні дії, частина виборців буде визначатись – він “наш” чи не “наш”, – пояснює Бекешкіна.

По-друге, новий президент досі не представив свою команду, що також може або позбавити його частини голосів, або, навпаки, додати.

Втім, варто враховувати і запит суспільства:

– Очевидно, що виборча кампанія має бути інша. Зараз на людей вже не діють переможні реляції. Потрібно, щоб політика наблизилась до людей, щоб вона була більш зрозуміла. Люди хочуть бачити політиків, які будуть займатись їх проблемами.

До речі, Факти ICTV писали, хто і за кого проголосував у першому турі.

Результати виборів – це виклик для нинішніх політиків. До парламентських виборів ще близько півроку (у випадку, якщо новообраний президент все ж не розпустить Раду), отож у чиновників є час для роздумів.

Виборці дали зрозуміти, що та політична система, яка існує сьогодні, їх не влаштовує. Отож, вже незабаром державні діячі і претенденти на цей статус мають запропонувати українському суспільству реальні зміни.

Лілія Ященко 

Фото: Getty Images

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка