PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Програли бій, а не війну: чому повернення Росії в ПАРЄ – це не критично

За результатами голосування в ПАРЄ, Росія повертає свою делегацію в Парламенську асамблею. Що таке ПАРЄ, які наслідки матиме повернення Росії і чому так сталось – у матеріалі Фактів ICTV.

ПАРЄ

Результати голосування в ПАРЄ щодо Росії невтішні. В ніч на 25 червня у Стразбурзі проходило перше засідання літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, де розглядали резолюцію про скасування санкцій щодо учасників організації, які порушили норми і цінності Ради Європи.

Після дев’яти годин палких обговорень резолюцію ухвалили абсолютною більшістю – 118 депутатів проголосували за і тільки 68 – проти. Ще 10 осіб утримались. Росію повернули у лави організації.

ПАРЄ – що це і чому важливо?

ПАРЄ – один з ключових органів Ради Європи, в яку входять представники парламентів всіх країн-учасниць. Сесії тривають тиждень і проходять чотири рази на рік.

РЄ не повязана з органами Європейського Союзу. Вона була створена 70 років тому для співпраці країн-учасниць щодо прав людини і демократичного розвитку.

Нагадаємо, у Раді Європи 47 країн – всі держави Євросоюзу і більшість пострадянських, окрім Білорусі та деяких країн Центральної Азії.

Серед основних повноважень ПАРЄ – вибори генсека Ради Європи, його заступників, суддів ЄСПЛ (до речі, їх мають обрати на цій сесії), розгляд кандидатур нових країн, які бажають вступити в організацію, контроль за дотриманням прав людини.

Що рішення ПАРЄ означає для Росії?

Тепер Росія, яку у 2014 році позбавили права голосу на засіданнях ПАРЄ через незаконну анексію Криму, повертає собі ці повноваження. Раніше умовою повернення їм можливості голосувати було звільнення Донбасу та деокупація Кримського півострова.

Саме через позбавлення права голосу російська делегація останні три роки ігнорувала сесії організації, не сплачувала членські внески (близько €33 млн на рік, а це 7% річного бюджету ПАРЄ) і погрожувала взагалі вийти з процесу.

Так, більшість експертів сходяться на думці, що саме гроші стали причиною зняття з Росії обмежень:

Ігор Рейтерович

– Все це подавалось під соусом захисту прав людини, можливості росіянам подавати позови в ЄСПЛ. Але ми розуміємо, що в основі €33 млн, які Росія платила до бюджету Парламентської асамблеї. Станом на сьогодні там борг більше €75 млн, – зазначає політолог Ігор Рейтерович.

Росія повернула собі право голосу, але не все так погано. Експерт зазначає, що єдине, на що делегація з РФ зможе істотно вплинути – обрання нового очільника організації.

– Дуже сильно Росія не зможе впливати на ухвалення якихось рішень в ПАРЄ – у них немає більшості, немає великої кількості союзників. Я б за одним голосуванням не судив, що змінився розклад сил. Це насправді не так.

Хто проголосував за повернення Росії

Більшість країн підтримала Росію. Зокрема, Азербайджан, Франція, Іспанія, Італія, Австрія, Норвегія, Португалія, Словаччина, Сербія і Туреччина.

Деякі країни проголосували частково – Німеччина, Швейцарія, Молдова, Чехія, Вірменія й Нідерланди.

Політолог підкреслює, дуже багато депутатів проголосували проти. І навіть представники Великої Британії, хоча напередодні Тереза Мей публічно підтримала зняття санкцій з Росії.

– Ефект від візиту Зеленського до Меркель і Макрона виявився не таким, на який ми розраховували. І Франція, і Німеччина виступили основними лобістами повернення російської делегації, – зазначає Рейтерович.

За його словами, основна причина такого рішення – економічні проекти, як-от Північний потік-2 та співпраця з Росією у питаннях бізнесу.

– Вони втомились пояснювати своїм платникам податків, чому вони повинні знаходити додаткові кошти за Росію, чому Росія позбавлена права участі.

Зняття санкцій заради захисту прав

Одним із аргументів повернення Росії у лави ПАРЄ було надання їй можливості відповідати на позови в Європейському суді з прав людини і шанс притягнути її до відповідальності.

– Для європейців дійсно вкрай важливий захист прав і свобод людини. Вони в цьому контексті ще вірять (на мою думку, наївно), що Росія схаменеться і почне ці права підтримувати і виконувати. Зрозуміло, якщо вона під санкціями, то до неї не можна навіть апелювати, – пояснює політолог.

Але це навряд чи дасть результат, бо Росія на законодавчому рівні визнала право не відповідати на позови ЄСПЛ. Експерт впевнений, що незабаром у ПАРЄ розчаруються, бо Москва на поступки не піде.

– Європейці звикли до консенсусної форми переговорів. До того, що краще сідати за стіл і домовлятись, а не тиснути. Вони зробили таку спробу.

Склад делегації Росії – або поступки, або нові санкції

25 червня РФ оперативно подала заяву на підтвердження своїх повноважень, отож скоро поверне свою делегацію, в яку, до речі, можуть включити представників анексованого Криму.

Рейтерович прогнозує, що найбільша баталія розгорнеться довкола прізвищ членів російської делегації:

– Там щонайменше чотири особи під персональними санкціями Європейського Союзу і, відповідно, спроба завести їх в делегацію може призвести до конфлікту.

Експерт нагадує, що положення Асамблеї не дозволяють виключити окремого члена делегації – це застосовується лише до повного складу.

– Росія змушена буде піти на поступки, або виникне ситуація, коли треба всю делегацію знову позбавляти права голосу, бо вони свідомо і провакативно заводять людей, які перебувають під санкціями.

Реакція України

Українська делегація в ПАРЄ вже звернулась до Верховної Ради з проханням припинити свою участь у роботі сесії. Втім, частково – окрім питань оскарження повноважень російської делегації.

Читайте: Рада Європи занепадає: реакція західних ЗМІ на рішення ПАРЄ

Володимир Зеленський заявив, що він розчарований таким рішенням Європи і тим, що “наші європейські партнери нас не почули та вчинили інакше”.

Колишній президент Петро Порошенко, зі свого боку, пообіцяв задіяти “всі свої зовнішньополітичні зв’язки”, щоб не допустити Росію далі.

Що буде з санкціями?

Після скандального голосування в ПАРЄ виникло занепокоєння щодо послаблення або зняття європейських санкції проти Росії.

Нагадаємо, під європейськими санкціями все ще знаходяться понад 170 осіб та 44 компанії РФ. Окрім того, діють жорсткі секторальні санкції на російську економіку. Востаннє їх подовжили до кінця 2020-го року.

– В найближчій перспективі говорити про відміну не варто. Не все так погано. Питання, пов’язані з загальними європейськими санкціями, не належать до сфери компетенції Парламентської асамблеї, – зазначив Ігор Рейтерович.

Експерт наголошує – Україні треба активізуватись і активніше працювати над міжнародного політикою, зокрема в рамках ПАРЄ, а не виходити з процесу.

Лілія Ященко 

Фото: Dreamstime, Getty Images

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка