PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Ядерний статус, відкриті списки, безкоштовна медицина: які обіцянки не виконали депутати

Чи поспішатимуть депутати виконувати обіцянки, прописані у програмах партій? Факти ICTV простежили, як працювали фракції у Раді VІІІ скликання та що зі своїх передвиборчих обіцянок провалили.

Ядерний статус, відкриті списки, безкоштовна медицина: які обіцянки не виконали депутати

Програми партій насичені амбітними планами та прогресивними ідеями.

Держава у смартфоні, захмарні зарплати, низькі тарифи та швидкісний інтернет – нардепи готові піти на все, аби потенційний виборець проголосував за них на парламентських виборах 2019. Втім, не завжди те, що говорять політсили, стає реальністю.

Факти ICTV проаналізували, що зі своїх програм 2014 року партії так і не встигли або не захотіли реалізовувати.

Блок Петра Порошенка

Після перемоги Петра Порошенка у 2014 році його партія отримала 21,82% голосів, завівши у парламент 132 депутати.

Тоді політсила декларувала готовність перейти до пропорційної системи виборів із відкритими списками. Втім, Виборчий кодекс досі на розгляді у Раді, чи встигнуть нардепи ухвалити його за останній пленарний тиждень – складно сказати.

У сфері соціальної політики були амбітні заяви про накопичувальну пенсійну систему та адресну соціальну допомогу. Запрацювали лише субсидії.

БПП обіцяв відкрити доступ до статків чиновників, і, як відомо, електронне декларування запустили. До речі, це було одним із зобов’язань перед європейськими партнерами.

Акцент партія робила на розбудові і посиленні армії, пообіцявши збільшити видатки до 5% від ВВП. Це вдалось у 2017 році – 5,2% від ВВП пішло на оборонний сектор. Однак щодо розбудови армії після гучного скандалу з корупційними оборудками в Укроборонпромі виникає багато запитань.

Обіцяли у партії і формування ринку землі, втім мораторій на її продаж досі діє.

У сфері охорони здоров’я залишився невиконаним пункт про загальнообов’язкове медичне страхування та безкоштовну медицину для малозабезпечених верств.

Голова фракції Артур Герасимов, за даними Слова і діла, виконав 53% своїх обіцянок у Раді.  Зокрема, партія підтримує задекларовану у програмі реформу децентралізації та була одним з ініціаторів закону про статус української мови як державної.

Мали на меті і провести деолігархізацію медіа та відкрити структури власності інформаційних ресурсів. Втім, обійшлись лише створенням суспільного мовника.

Об’єднання Самопоміч

Амбітна новостворена партія Самопоміч увійшла в Раду у 2014 році, отримавши 10,97% голосів. 33 нардепи від політсили п’ять років працювали у парламенті.

За цей час у програмі партії невиконаними залишились пункти про зняття депутатської недоторканності та усунення президента і парламенту від обрання суддів, запровадження медичного страхування. Обіцяли посилити відповідальність за злочини посадових осіб.

Виконання обіцянок головою фракції Олегом Березюком оцінили на 67%.

Партія декларувала підтримку децентралізації, спрощення процедур адмінпослуг, відмову від позаблоковості, відкриті закупівлі, чим і займалась у парламенті.

Політсила виступала і за відкриті списки та відміну мажоритарної системи, але з цим не вийшло.

Опозиційний блок

Опозиційний блок, який у 2014 році утворився з колишніх регіоналів,  набрав 9,43% голосів виборців. А фракція політсили до її розколу нараховувала 42 депутати.  Співголови Олександр Вілкул і Юрій Бойко мали 48% і 31% виконаних обіцянок.

В рамках децентралізації партія у своїй програмі пропонувала делегувати народу право обирати та відкликати керівників регіонів.

Опоблок обіцяв ввести кримінальну відповідальність за розпалювання міжрегіональної ворожнечі, втім подібну законодавчу ініціативу за ці роки так і не внесли до Ради.

В програмі партії також завіряли, що зупинять рівень інфляції на рівні 5%, яким чином – не вказали. Водночас у 2016 році інфляція була на рівні 11%.

Провальними виявились і обіцянки запровадити медичне страхування та пільгове кредитування для молодих сімей для придбання житла. Фракція не голосувала за законопроекти, що стосувались страхової медицини.

Окрім того, партія проігнорувала пункт своєї програми про надання матеріальної держпідтримки сім’ям, чиї рідні загинули в АТО. Від Опоблоку не було запропоновано законодавчих ініціатив на цю тему.

Радикальна партія Олега Ляшка

Головний радикал країни – Олег Ляшко. У 2014 році його партія потрапила у Раду, набравши 7,44% голосів і отримавши 22 місця.

Лідер політсили виконав 35% своїх обіцянок.

Серед найбільш суперечливих пунктів у програмі кандидата – створення партизанських загонів, антикорупційного корпусу на чолі з ветеранами бойових дій, списання 75% міжнародних боргів та націоналізація майна корупціонерів.

Одна з найгучніших заяв – повернення ядерного статусу країні. У 2016 році Ляшко навіть зареєстрував відповідний законопроект №5489, але на цьому історія закінчилась.

Серед невиконаних пунктів програми залишилось і скорочення чиновників на місцях, і підняття їм зарплатні. Політсила обіцяла ввести кризовий податок для олігархів, втім досі такого законопроекту від них помічено не було.

Однак Радикальна партія наголошувала, що буде підтримувати децентралізацію і, за даними Vox, у 97% випадків Ляшко це робив.

Всеукраїнське об’єднання Батьківщина

Батьківщина у 2014 році ледве подолала бар’єр, набравши 5,68% голосів.

Лідер партії Юлія Тимошенко виконала 42% своїх обіцянок. Втім, чимало пунктів з програми партії так і не були реалізовані фракцією за останні п’ять років.

У програмі Батьківщини був пункт про ліквідацію місцевих держадміністрацій і створення на їх основі виконкомів, а також про безкоштовне видавання земельних актів, обрання місцевих суддів народом та негайний вступ України до НАТО.

Юлія Тимошенко також обіцяла домогтись ухвалення закону про парламентську опозицію.

Ще у 2014 році партія хотіла запустити програму з повернення Криму до складу України, проте законодавчі ініціативи щодо цієї теми немає.

Батьківщина, окрім іншого, пропонувала заборонити обіймати держпосади тим, хто не позбувся власного бізнесу. У 2015 році парламент ухвалив новий закон про держслужбу, співавторами якого були члени Батьківщини. Втім, пунктів з передвиборчої програми у законі немає.

Нагадаємо, Факти ICTV запустили спецпроект про парламентські вибори 2019, де можна ознайомитись з програмами партій, їх першими десятками та ідеологією.

Ця Рада побила рекорд, зареєструвавши безпрецедентну кількість законопроектів – 4,6 тис. Попри те, що за останніх п’ять років в країні відбулось чимало змін, політсили не завжди виконували те, що прописували у своїх програмах. Деякі речі – відверто популістські, інші – не знайшли підтримки більшості, а деякі взагалі не належать до повноважень Ради.

Лілія Ященко 

Фото: Getty Images

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка