PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Реформи Зе-команди: з ким доведеться домовлятися Слузі народу для виконання обіцянок

Які найголовніші анонсовані законопроекти Слуга народу не зможе самостійно ухвалити і що зможе змусити представників партії йти на діалог з іншими політичними силами – розбиралися Факти ICTV.

слуга народа

Народні депутати від партії Слуга народу вже два тижні як повернулися з інтенсиву, який відбувався у Трускавці. Сім днів вони були школярами, які лише з маленькими перервами на обід вчили ази парламентаризму, законотворення, економіки, загалом всього того, чим повинні займатися народні обранці.

Та поки новообрані парламентарі  робили домашні завдання, намагалися розв’язувати кейси, у столиці команда Слуги народу вирішувала набагато важливіші питання. Наприклад, чи потрібно їй об’єднуватися з представниками іншої партії у коаліцію. Адже Слуга народу на виборах до парламенту отримала 254 мандати, яких з головою достатньо для створення монокоаліції.

Якщо відразу після оголошення результатів екзит-полу у партії ще щось говорили про можливу коаліцію з партією Святослава Вакарчука Голос, то нещодавно голова Слуги народу Дмитро Разумков заявив, що наразі коаліційні переговори ні з ким не ведуться, але партія готова до політичного діалогу.

Що ж, для ухвалення більшої частини законопроектів, крім змін до Конституції, Слузі народу досить створити просто монокоаліцію. Адже, згідно з законом, щоб ухвалити рішення, потрібно 226 голосів. Але є серед обіцянок партії і такі, для реалізації яких потрібна конституційна більшість, тобто голоси 300 депутатів.

Тож які найголовніші анонсовані зміни Слуга народу не зможе самостійно ухвалити і що зможе змусити представників партії йти на діалог з іншими політичними силами – розбиралися Факти ICTV.

Зняття депутатської недоторканності

Обіцянка number one і всіх часів та народів, а точніше всіх українських політиків, не важливо старих чи нових.

Пропозицію зняти з депутатів недоторканність президент Володимир Зеленський озвучив ще під час своєї інавгураційної промови. Але ухвалити зміни так і не змогли. Тому, як повідомив представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук, Володимир Зеленський внесе відповідний законопроект вже в нову Раду.

Але те, що цей законопроект буде внесено, ще нічого не означає. Навіть, якщо всі депутати від Слуги народу проголосують за нього, цього буде замало. Все тому, що недоторканність народного депутата прописана у 80 статті (5 розділ) Конституції України. А зміни до основного документа можуть бути внесені лише за умови, що за них проголосують 300 депутатів.

Та й у самій партії Слуга народу, за словами народного депутата Давида Арахамії, є ті, хто не готовий голосувати за цей законопроект. В одному з інтерв’ю він зазначав, що це 10−15% серед мажоритарників.

Політолог Володимир Фесенко говорить, що підтримати законопроект про зняття депутатської недоторканності можуть три партії:

Про це потрібно домовлятися. Як мінімум з Батьківщиною і Голосом, а також фракцією Європейська солідарність. Я не впевнений, що зняття депутатської недоторканності, наприклад, підтримає Опозиційна платформа – За життя. А от три інші фракції цілком можливо, залежатиме від того, як це буде прописано.

Проведення дострокових місцевих виборів

Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів, відповідно до статті 141 Конституції України,  відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень. Тобто, за законом, місцеві вибори повинні відбутися восени 2020 року.

Але для команди президента було би добре провести їх восени 2019 року. Причина цьому проста – блискуча перемога на парламентських виборах. На хвилі такого піднесення було би непогано змінити і місцеву владу.

Крім того, якщо суспільство дало вже такий карт-бланш для президентської партії на зміни, то гріх ним не скористатися.

Але для проведення дострокових місцевих виборів потрібні 300 голосів підтримки для внесення змін до основного закону – це, по-перше. А, по-друге, інші шляхи проведення таких виборів без змін до Конституції невигідні команді президента.

Чому? Бо місцеві вибори в Україні регламентуються не тільки Конституцією, а й законом про місцеві вибори та законом про місцеве самоврядування.  У двох названих документах є чітко прописані підстави для припинення повноважень обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови.

Але політолог Володимир Фесенко звертає увагу на те, що норма в Конституції прописана, але, якщо змінюються повноваження, то змінюється і дата:

Дату виборів можна змінити, якщо зміняться повноваження. І це може стати підставою для зміни дати виборів. Тобто якщо змінювати термін повноважень, то тут є колізія, тому що це конституційна тема. Якщо паралельно змінюються функції органів місцевого самоврядування, то це може бути підставою для дочасного проведення місцевих виборів.

Але від норми Конституції нікуди не дітися. Якщо внести зміни лише до законів, то місцевих депутатів, міських голів переоберуть. Тільки от виконуватимуть вони свої обов’язки до моменту чергових виборів. Тобто влада на місцях зміниться лише до жовтня 2020 року.

Скорочення кількості районів і створення префектур

Ще одна нещодавно анонсована реформа. По суті, вона не є чимось новим, це лише продовження децентралізації, яка спрямована на те, щоб надати місцевим органам влади більше повноважень. Схожу ідею пропонував  запровадити ще уряд Гройсмана. Тоді кількість районів хотіли скоротити до 102.

Команда Слуги народу планує продовжувати реформу децентралізації, тому кількість районів хочуть скоротити до 100 і назвати їх префектурами. Відповідно, завданням префектури буде контроль за роботою районних і обласних рад.

Читайте: Економія у 4,5 млрд та розподіл влади: чому потрібні префектури та розширені райони

Але, знову ж таки, запровадження такої реформи потребуватиме 300 голосів. Бо зміни доведеться вносити до Конституції. Тут на допомогу, ймовірно, можуть прийти три партії. По-перше, партія Голос. У програмі політсили у розділі, присвяченому державному апарату, вказано, що партія готова підтримати децентралізацію і закріпити її в Конституції:

Ми будемо передавати більше повноважень і ресурсів на місця. Закріпимо децентралізацію та новий територіальний устрій у Конституції. Ми перемістимо ухвалення рішень якомога ближче до тих, кого вони стосуються безпосередньо. При цьому будемо максимально сприяти подальшому створенню і розвитку об’єднаних територіальних громад. Ми створимо умови для залучення якісних кадрів та ефективного управління на місцях.

Підтримати закріплення в Конституції децентралізації може партія Петра Порошенка Європейська солідарність. По-перше, тому що це одна із найбільш успішних і знакових реформ, яка була проведена за його президентства. А, по-друге, відповідні наміри задекларовані у програмі партії:

Результатом адміністративно-територіальної реформи має стати передання влади на рівень громад та реформування й оптимізація адміністративного поділу країни. Творення сильних самоврядних громад наблизить державне управління до європейських стандартів, гармонізує відносини між українськими регіонами і центральною владою, створить ефективні передумови для надходження інвестицій та підвищення якості життя людей в українських регіонах.

А от чи підтримає закріплення децентралізації в Конституції партія Батьківщина – це вже питання. У одному з ефірів Свободи слова на ICTV голова політсили Юлія Тимошенко висловила своє невдоволення тим, що утворені об’єднані громади не мають реальної фінансової незалежності.

Тому головні позиції Батьківщини, за словами Юлії Тимошенко,  полягають у тому, що об’єднання громад має бути добровільним, земля повинна перейти в управління громад, також має відбутись розширення прав місцевого самоврядування, визначено чіткі повноваження місцевої влади, повинна з’явитися реальна фінансова незалежність.

Однак щоб розуміти, чи справді ці партії зможуть проголосувати за відповідні зміни, вони повинні побачити, що їм пропонують. Які права там належатимуть місцевій владі, а які центральній.

Крім того, потрібно також звернути увагу на те, що заміна державних адміністрацій на префектури – це адміністративна реформа, яка стосується функцій держави і балансу повноважень держави і місцевого самоврядування.

Кількість районів або зміна адміністративно-територіального устрою – це також потребує конституційних змін. Але це одна ситуація. Префектури і заміна районних, обласних адміністрацій на префектури і визначення їхніх функцій – це інша реформа. Це не одне і теж. Хоча вони між собою формально пов’язані та потребують змін до Конституції, – говорить політичний експерт Володимир Фесенко.

До речі, внести зміни до Конституції щодо децентралізації намагалися у 2015 році. Але тоді депутати не змогли вирішити, як здійснюватиметься самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

А ще у проекті закону був прописаний досить цікавий пункт. За президентом хотіли закріпити право тимчасово зупиняти повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначати тимчасового державного уповноваженого у випадках, визначених Конституцією.

Але навряд чи хоча б одна з партій піде на те, щоб розширити повноваження президента, якщо команда Володимира Зеленського запропонує подібні зміни у своєму проекті.

З огляду на ситуацію, яка склалася, зрозуміло одне – у Слуги народу можуть виникнути проблеми з виконанням обіцяних першочергових реформ. Однозначно, падіння рейтингу і невдоволення громадян невиконаними обіцянками не входять у плани партії. Тому керівництво політичної сили може вдаватися до різних шляхів вирішення питань.

По-перше, Слуга народу може  запропонувати одній або й кільком партіям утворити коаліцію. Або, як варіант, співпрацюватиме з політичними силами парламенту без коаліційної угоди, але тоді доведеться домовлятися про підтримку законопроектів, шукаючи спільні рішення і компроміси.

Який шлях обере команда президента – можна буде побачити і прогнозувати після першого засідання нової Ради.

Фото: Слуга народу, Володимир Фесенко

Вікторія Гірко 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка