Земельна реформа в нашій державі триває найдовше у світі – 27 років. За ці роки у Верховній Раді змінювалися партії, приходили нові депутати і щоразу відкладалося скасування мораторію.
Ринку землі немає також у Північній Кореї, Венесуелі, Таджикистані та Кубі.
З чого все почалося?
Земельна реформа бере початок з березня 1992 року, коли у Верховній Раді I скликання ухвалювали Земельний кодекс у новій редакції. Більшість очолювали комуністи, які готові були підтримати документ лише за умови введення заборони на купівлю та продаж землі.
Мораторій, найбільш близький до сучасного, був затверджений у 2001 році з ухваленням закону України Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю). Він встановлював тимчасову заборону на укладання угод щодо відчуження земельних часток (паїв), крім передавання їх у спадщину та під час викупу земельних ділянок для державних і громадських потреб.
До 2001 року мільйони колишніх працівників колгоспів отримали земельні паї. З’явилися охочі продавати та купувати землю, однак не існувало реєстру паїв та земельного кадастру. Відкриття ринку землі у цей час могло призвести до колапсу.
Депутати не мали уявлення, як врегулювати ринок землі та й для запуску земельного кадастру не було грошей у бюджеті. Тому вирішили взяти паузу.
З 1 січня 2002 року, відповідно до Земельного кодексу України, мораторій було пролонговано. Планувалося, що заборона триватиме до 1 січня 2005 року, проте 6 листопада 2004 року, напередодні другого туру президентських виборів, депутати продовжили дію мораторію на два роки, а потім вже ВР нового скликання “тимчасово” відстрочила його до 1 січня 2007 року.
– У період з 1 січня до 13 січня 2007 року мораторій не діяв, тому суб’єкти у цей 13-денний період могли укладати угоди щодо набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення, – говорить експерт з земельних питань УКАБ Елліна Юрченко.
Мораторій продовжувався ще вісім разів: у 2008, 2010, 2012, 2013, а з 2016-го – чотири рази поспіль і щоразу на один рік. У парламент також вносилися пропозиції відкласти це питання до 2024 чи 2030 року. Дія поточного мораторію на продаж землі завершується 1 січня 2020 року.
Що думають українці?
Президент Володимир Зеленський дав доручення скасувати мораторій на продаж землі до 1 грудня 2020 року. Проте українці сприйняли новину неоднозначно.
– Скасування мораторію на продаж землі може викликати страх у громадян, адже щодо ринку землі існує багато міфів. Але якщо їх запитати, чи хотіли б вони мати право розпорядитися своєю землею або купити пай, більша частина відповідає ствердно, – зазначає експерт УКАБ.
Очевидно, так сталося, тому що політики активно спекулюють на цій темі та багато років обіцяють зробити все можливе, щоб земля не дісталася іноземцям та українським олігархам. Чого тільки вартий виступ Олега Ляшка у Верховній Раді, коли він нюхав і цілував землю, закликаючи не продавати її “за пусті папірці”, щоб не “пустити селян з простягнутою рукою”.
Насправді ж іноземні інвестори не зацікавлені у масовому скуповуванні українських чорноземів.
– Ті, хто хоче інвестувати у сільське господарство в Україні, купують цінні папери українських агрохолдингів на міжнародних біржах, – переконаний керівник проекту Програми інвестицій у ресурсоефективність в Україні Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Гайнц Штрубенгофф.
Та й загалом іноземці вже є в українському сільському господарстві. Так, третій за розмірами агрохолдинг AP Group (Агропросперіс) належить американським інвесторам, а агрохолдинг Мрія – інвестиційному фонду із Саудівської Аравії.
Кому вигідний мораторій?
За прогнозами фахівців, після скасування мораторію зросте ціна на землю та на її оренду.
– За моїми розрахунками, ціни на оренду зростуть за декілька років вдвічі, – прогнозує професор Київської школи економіки Олег Нів’євський.
Наразі ціна оренди коливається в межах $80. Якщо прогнози фахівців справдяться, землевласник 3–4 гектарів зможе збільшити річний прибуток більше ніж на $200. Очевидно, що така ситуація не влаштовує власників великих агрохолдингів і дрібних фермерів – їм доведеться платити більше за оренду.
– Продовження дії мораторію є вигідним тим, хто працює в тіні, та особам, які незаконно розпоряджаються державними та комунальними землями сільськогосподарського призначення, – називає ще одну причину затягування Елліна Юрченко.
Життя після мораторію
Якщо законопроект про обіг земель ухвалять та підпишуть найближчим часом, він набере чинності майже через рік – з 1 жовтня 2020 року. Фермери, які є власниками землі, зможуть брати в банку кредити під її заставу. Орендарі отримають першочергове право викупити землю. Зросте рівень врожайності та й загалом ВВП збільшиться мінімум на 1%.
Ми також з’ясували, що відбувається з українськими ґрунтами, чому земля виснажується і хто за це відповість.