PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Перший крок до перемоги: що саме ухвалив Міжнародний суд ООН і як це вплине на Україну

Міжнародний суд ООН ухвалив рішення на користь України. У чому суть справи Україна проти Росії, за що понесе відповідальність Росія та чому це ще не кінець – у матеріалі Фактів ICTV.

Міжнародний суд ООН

Суд ООН у Гаазі виніс своє рішення щодо справи Україна проти Росії. Він визнав, що має юрисдикцію для її розгляду.

Раніше Росія подала апеляцію щодо права суду розглядати позов і дотримання Україною процедур його подання. Тепер же суд ООН перейде до безпосереднього розгляду справи.

У чому Україна звинувачує Росію?

Українська сторона ще у січні 2017 року подала позов на Росію до Міжнародного суду.  Київ звинувачує Російську Федерацію у порушенні двох конвенцій Організації Об’єднаних Націй:

  • Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму;
  • Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Після попередніх слухань у березні того ж року суд відмовив Україні в тимчасових заходах проти Росії у питанні фінансування тероризму, натомість погодився вжити заходів щодо захисту національних меншин у Криму. Тоді він зобов’язав РФ відновити освітній процес українською мовою і поновити діяльність Меджлісу.

Та рішення суду не означає миттєве його виконання Росією. Так, діяльність Меджлісу досі не поновлена.

У 2018 році Україна подала у суд повну доказову базу порушень вищезазначених конвенцій. Документи склали 17,5 тис. сторінок у 29 томах і вагою 90 кг.

Та у червні 2019 року Росія подала оскарження – там наголошували, що Україна неправильно інтерпретує термін тероризм у своєму позові, а також не має доказів причетності Росії до фінансування бойовиків на Донбасі.

Також російська сторона вважає, що Україна не вжила заходів щодо вирішення спору у досудовому порядку.

Чого стосується справа?

Перша частина звинувачення щодо фінансування тероризму містить обґрунтовані докази причетності Росії до:

  • надання зброї та інших видів допомоги бойовикам так званих ЛДНР;
  • збиття над Донецьком малайзійського Boing 777 рейсу MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, внаслідок чого загинуло майже 300 осіб. Рішення про визнання юрисдикції може сприяти створенню спеціального трибуналу, вважає Олена Зеркаль, що очолює українську сторону.
  • обстрілів житлових районів Маріуполя та Краматорська;

Міжнародний суд ООН

  • знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи у 2015 році. За даними Генпрокуратури та СБУ, до теракту причетний російський полковник, який керував бригадою, та найманець з “ДНР”, який очолював артбатальйон, що здійснювали запуск ракет.
  • вибуху під час мирного зібрання в Харкові у 2015 році, внаслідок якого загинуло чотири особи. У СБУ підозрюють, що вказівки, знаряддя і гроші йшли з Росії.

У другій частині, яка стосується дискримінації кримських татар на території окупованого Кримського півострова, йдеться про:

  • безпосередню дискримінацію української та кримськотатарської громад;
  • заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу;
  • хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання. Лише за перше півріччя 2019 року було проведено 55 обшуків і затримано 138 кримських татар.
  • обмеження на викладання українською й кримськотатарською мовами в освітніх закладах Криму.

Так, Україна просить суд ООН зобов’язати РФ виплатити фінансову компенсацію за втрати, завдані внаслідок порушень конвенцій (сума компенсації не вказана), забезпечити контроль за кордоном РФ, припинити постачання зброї та підтримку незаконних збройних формувань та припинити дискримінаційну діяльність на півострові.

Як відреагувала Росія

Міністерство закордонних справ РФ відреагувало на рішення суду щодо наявності у нього юрисдикції. Там наголосили, що це “не вирішує результат справи, зокрема з урахуванням того, що до 8 грудня 2020 року Росії ще тільки належить представити свої контраргументи щодо суті спору”.  Російська сторона сподівається на відхилення української претензії:

– Російська Федерація розраховує, що на етапі розгляду спору по суті Міжнародний суд ООН повною мірою врахує позицію Росії і в підсумку залишить без задоволення всі українські претензії, – йдеться в коментарі.

Прецедент на користь Росії

Росія колись вже вигравала подібний спір. Після російсько-грузинської війни у 2008 році, коли держава-агресор вторглась на територію Абхазії та Південної Осетії,  Грузія теж подавала позов до суду ООН, зокрема за порушення конвенції про расову дискримінацію.

Тоді Росія вчинила так само, наголосивши, що Грузія не консультувалась з стороною-відповідачем щодо мирного вирішення спору, а тому Міжнародний суд не має юрисдикції розглядати справу. І Феміда тоді прийняла сторону Росії.

Україна ж помилок не повторювала. На звинувачення Росії відповіла, що досудові консультації тривали два роки і вже немає сенсу чекати грузинського сценарію.

Інші справи суду ООН

Міжнародний суд ООН – найвищий орган міжнародний судів. Він розглядає справи щодо порушення державами міжнародних конвенцій і діє з 1946 року.   За цей час він встиг розглянути сотні спорів. Та, проаналізувавши їх, можна дійти висновку, що судова тяганина триває роками, а ухвалені судом рішення не обов’язково виконуються сторонами конфлікту.

У 1984 році Нікарагуа подала позов проти США, чиї військові підтримували дії нікарагуанської опозиції. Суд розглядав справу два роки і дійшов висновку, що Сполучені Штати не мали права втручатись у справи іншої країни, а також зобов’язав їх виплатити країні-позивачу збиток. Та США відмовились від визнання обов’язкової юрисдикції суду.

У 1950-х роках в ООН звернулись Колумбія та Перу. Остання звинувачувала Колумбію у наданні притулку особі, що готувала державний переворот у Перу. Громадянин Айя де ла Торре тоді перебував у  посольстві в Лімі. І хоч суд визнав, що Колумбія не мала права переховувати його у своєму посольстві, він не зобов’язав країну видати цю людину.

Читайте: Міжнародний суд ООН розгляне позов України проти Росії ООН визнала порушення Женевських конвенцій Росією Зеленський обговорив гуманітарну підтримку України з генсеком ООН

А у відносно нещодавньому рішенні від 2010 року суд ООН вирішив, що декларація незалежності Косово не порушує міжнародні права. Однак висновок суду не має обов’язкової юридичної сили, бо справа Косово перебуває у компетенції Радбезу ООН.

Що далі?

Важливо розуміти – суд ще не визнав Росію винною у справах, описаних Україною. Юрисдикція розгляду – лише рішення, яке дозволяє розглядати справу. Чи визнають на міжнародному рівні РФ винною у тероризмі та дискримінації, буде встановлено після слухань справи по суті, які можуть затягнутись на декілька років.

Та хоч би як – маленька перемога вже за Україною. Українська сторона вже двічі змогла схилити чашу правосуддя в свій бік. Якщо так піде і далі – російська репутація на міжнародній арені тільки погіршуватиметься.

Фото: Getty Images

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка