Всеукраїнські місцеві вибори відбудуться цьогоріч. Питання тільки – чи будуть вони дочасними. Одразу після формування нового парламенту політики інтригували неоднозначними заявами, втім, до завершення реформи децентралізації їх чекати точно не варто.
А задля цього потрібно проголосувати за ініціативу президента, яку наприкінці минулого року відправили на доопрацювання.
Ба більше, навіть лідер фракції Слуга народу Давид Арахамія до можливості позачергових місцевих виборів ставиться скептично, нарікаючи на те, що їх партії бракує кадрів, а на місцях це щонайменше 150 тис. людей.
Водночас експерти не відкидають такої можливості. Факти ICTV раніше писали, чи будуть місцеві вибори позачерговими та за якими правилами вони пройдуть.
Вибори відбудуться вже на базі нового Виборчого кодексу, будуть першими після завершення реформи децентралізації, а також обіцяють істотно змінити розстановку політичних сил у регіонах.
Факти ICTV розбирались, які особливості матимуть ці місцеві вибори та які партії мають шанси на перемогу.
Чи візьме Слуга народу більшість?
Головна інтрига місцевих виборів – наскільки високими будуть показники представників Слуги народу, оскільки експерти наголошують, що партія не має потужного представництва у регіонах. Це визнають і у політсилі.
Тому Слуга народу, як і на парламентських виборах, робитиме ставку не на особистостей, а на бренд та високий рейтинг Зеленського, впевнений політолог Ігор Рейтерович.
Фото: Ігор Рейтерович
– Більшість представників будуть невідомими, але вони активно використовуватимуть прапор, ідеологію, депутатів, що приїжджатимуть в регіони від монобільшості, та ім’я президента.
Основні претенденти на перемогу у місцевих виборах, окрім Слуги народу – це самовисуванці, оскільки вибори на місцях – це про людей, та Батьківщина, яка має розгалужену регіональну структуру, впевнений політолог Олег Саакян.
– Головна битва точитиметься у цьому трикутнику. Команда Зеленського користуватиметься високими рейтингами президента і продовженням історії загальнонаціональних виборів. А протестно це підхоплюватиме, з одного боку, Тимошенко, з іншого – місцеві еліти.
Значно менші шанси експерти пророкують Європейській солідарності. Насамперед через відсутність структурної представленості на місцях.
– Єдине, що тримає ЄС – те, що у Порошенка залишилось електоральне ядро. Воно проявиться, хоча не покаже великого результату, – зазначає політтехнолог Андрій Золотарьов.
У Західній на Центральній Україні можливість завести своїх депутатів, хоч і не багато, є у партії Голос Святослава Вакарчука.
Фото: Олег Саакян
– Партія на старті своєї розбудови. Очевидно, що ані кількісно, ані організаційно стати серйозним фактором загальноукраїнського впливу не вдасться. Сконцентрувавшись на конкретних територіальних точках, вірогідно, що в окремих громадах їм вдасться взяти позиції, – зазначає Саакян.
На Півдні та Сході боротимуться опозиційні партії – ОПЗЖ та Опозиційний блок, який до парламенту не пройшов.
– Це інтрига цих виборів – що на місцях продемонструють Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя – хто претендуватиме на електоральний спадок колишніх Партії регіонів і Опоблоку, – говорить Золотарьов.
Експерт пророкує потужну конкуренцію та появу щонайменше двох нових політичних проектів, адже у цих регіонах є запит на помірковану політичну силу, що не буде наскільки радикальна та проросійська, як ОПЗЖ.
Повернення Гройсмана і Яценюка
Та в боротьбі братимуть участь не тільки партії, представлені в Раді, та самовисуванці. Є шанси у тих сил та особистостей, які з різних причин не потрапили до парламенту.
Так, повернення старих політичних еліт пророкує Олег Саакян.
– Вони зараз скуповують місцеві канали, готують для себе різні регіональні політичні проекти. Ці представники фінансово-промислових груп повертатимуться у велику політику через місцевий рівень. Зокрема, посилюватимуться Гройсман, Яценюк, низка екс-регіоналів, олігархів місцевого рівня, – пояснює експерт.
Володимир Гройсман може розраховувати на Вінницьку область, оскільки успішно працював мером Вінниці і на парламентських виборах його партія отримала там найвищий результат, поступившись лише Слузі народу. А ось щоб просувати політсилу всією Україною, ресурсів у екс-прем’єра мало, говорять експерти.
В районі Львівської області шанси завести своїх представників має Самопоміч, але на більшість розраховувати не варто.
– У Самопомочі можливості на місцевих виборах доволі примарні. Їм так і не вдалось розбудувати сильну регіональну мережу, – вважає Саакян.
Неабиякі шанси, за оцінкою Золотарьова, має партія Наш край, яка на виборах у 2015 році посіла третє місце, пропустивши вперед тільки БПП та Батьківщину.
Фото: Андрій Золотарьов
– Є перспективна ніша для горизонтального проекту регіональних лідерів. Є потужний запит репрезентувати інтереси регіонів та громад. Такої політсили зараз немає. Цю нішу може захопити Наш край.
Хто збереже мерське крісло
Всі експерти пророкують запеклу боротьбу за крісла мерів, особливо у містах-мільйонниках. Окрім того, істотно зросла “вартість” такої посади. Якщо раніше застава становила 4 мінімальні зарплати на кожні 100 тис. виборців, то тепер – на кожні 10 тис. Так, наприклад, столична застава вартуватиме більше 4 млн грн.
Слуга народу, не маючи сильної партійної розбудови на місцях, поки що кандидатів на мерів найбільших міст не представила. А на піар такої фігури, за оцінками політтехнолога Золотарьова, потрібно щонайменше рік-півтора. За короткий термін це зробити, звичайно, реально, але вкрай складно.
– Так, партійна приналежність даватиме якийсь карт бланш кандидату, але потрібно, щоб це була потужна фігура. Зараз альтернатив ні у Дніпрі, ні у Харкові, ні в Одесі, ні у Києву немає.
За його оцінками, якщо політсили не запропонують потужну альтернативу – у Кличка є всі шанси залишитись мером Києва.
– Соціологія показала, що навіть достатньо відомі представники, які йдуть від Слуги народу, не мають високих показників і програють Кличку. Люди дивитимуться не лише на партійну приналежність, а й на інші моменти – господарник, бізнесмен, спортсмен тощо, – наголошує політолог Ігор Рейтерович.
Експерти сходяться на думці, що чи не єдиний мер, який збереже свою посаду – Генадій Кернес, мер Харкова.
– Дуже зацементована постать, яка не має яскаво вираженої альтернативи. Через вибудову комунальної економіки, системну зачистку опозиції впродовж багатьох років і зациклення всіх економічних і політичних процесів у Харкові на свою команду, фактично, в нього монопольне становище, – зазначає Саакян.
Хоча він і додає, що за результатами виборів, позиція Кернеса ослабне. За оцінками політолога, мінімум у 50% великих міст зміняться прізвища мерів.
Оптимістично шанси мера Дніпра Бориса Філатова залишитись на посаді оцінює Золотарьов.
– У місті припинились розмови про те, скільки вкрадено на ремонті моста, поменшало статей про те, як розкрадають бюджет. За таких умов Філатову буде не складно залишитись на посаді, хоча рівень незадоволення діяльністю дуже великий – майже 50%.
Та попри все, більш чітку розстановку сил можна буде побачити ближче до виборів, які заплановані на 25 жовтня (якщо, звичайно, не оголосять позачергові).
Отже, наша країна останнім часом фактично живе від виборів до виборів. Попередній рік перезавантажив загальнодержавну владу, 2020-й же обіцяє суттєві зміни на місцях.
Лілія Ященко