Оновлений закон Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення або як він відомий більшості громадян – закон про фінансовий моніторинг, набирає чинності 28 квітня.
В багатьох українців виникли підозри щодо того, що відтепер навіть звичайні банківські операції стануть проблемою.
Водночас представники НБУ запевняють, що закон не позначиться на більшості звичних для клієнтів послуг.
Факти ICTV розповідають про всі нюанси законопроекту про фінансовий моніторинг і те, на кого він найбільше вплине.
Для чого потрібен закон
Головна ціль закону про фінансовий моніторинг – запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Подібна практика в Україні була і раніше, але оновлений закон вносить кілька коректив і змін, щоб зробити його ефективнішим. Одним з основних нововведень є ризик-орієнтований підхід.
Він дозволить більше зосереджуватися на фінансових операціях, які можуть підпадати під заборонені дії, замість того щоб перевіряти усі операції, що підлягають певним критеріям.
Крім того, закон необхідний, щоб наблизити українське законодавство до європейських стандартів фінансового моніторингу. Це було вимогою Європейського союзу під час підписання Асоціації.
Перший заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова розповіла, що попри початок дії закону 28 квітня, буде час на перехідний період.
– Обов’язково буде перехідний період і для банків і для небанків. Учасники ринку отримають додатковий час для налаштування процесів і реалізації вимог нормативки, – заявила Рожкова.
Джерело отримання коштів, згідно з оновленим законом, вивчатимуть у випадку, коли сума фінансової операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн.
Утакому випадку доведеться надати документи, які дадуть можливість зрозуміти, звідки взялися такі кошти і для чого вони були направлені.
– Закон про фінмоніторинг стосується не так громадян, як фінансових установ… Всі обмеження стосуються більше підприємств. Але це впливає і на громадян, оскільки фінустанови повинні збирати інформацію про операції.
Це робиться для боротьби з сірою готівкою, що не обкладається податками, щоб мінімізувати її потік, – розповів у коментарі Фактам ICTV юридичний консультант Олександр Мироненко.
На що вплине закон
Основною зміною для більшості громадян буде ліміт на переказ коштів. Суму готівкового переказу без обов’язкової ідентифікації зменшили з 15 тис. до 5 тис. грн.
За словами директора департаменту платіжних систем Олексія Шабана, для цього достатньо буде пред’явити паспорт.
– Більші операції можливі, якщо термінал самообслуговування банку чи небанківської установи обладнаний пристроєм для зчитування картки або надає можливість верифікувати клієнта, який робить поповнення чи переказ за допомогою пінкоду, зчитування безконтактної картки чи смс-паролю, – заявив Шабан.
Тобто новий закон не повинен вплинути на ситуацію, коли ви хочете поповнити свою картку, наприклад, на 10 тис. грн і вона є у вас із собою.
Водночас молодший партнер юридичної компанії Legal House Анатолій Кисельов каже про те, що верифікація клієнта є необов’язковою, якщо сума переказу менше 30 тис. грн.
– Якщо ви хочете щось оплатити через термінал готівкою, то до 5 тис. грн у вас документи не попросять, понад – попросять. До 30 тис. грн з картки, через термінал, але зі свого рахунку, можна все оплачувати. А ось понад 30 тис. грн доведеться верифікувати вашу особу, після чого ви зможете без проблем проводити операції на великі суми, – каже юрконсультант.
Якщо ж сума переказу перевищуватиме 30 тис. грн, то потрібно надати:
- ПІБ, номер рахунку/електронного гаманця, унікальний обліковий номер фінансової операції, номер документа, що засвідчує особу або дату і місце народження (для фізособи);
- повне найменування або ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій, номер рахунку/електронного гаманця, з якого списують гроші або унікальний обліковий номер фінансової операції.
Крім того, в законі є можливість протидіяти великій кількості оплат менше 30 тис. грн. Банк може вимагати надати відповідні документи, якщо є підозра, що, наприклад три операції з переказу 20 тис. грн у кожній за кілька днів були використані для відмивання грошей.
За словами Шабана, для клієнтів банків і банківських установ зміни майже не відбудуться.
– Не буде жодних обмежень на перекази безготівкових коштів, зокрема із закордону на валютні рахунки. І власник картки платника, і власник картки отримувача вже ідентифіковані банком, і жодних додаткових ідентифікацій не потрібно.
Обмежень за такими операціями новий закон не вводить. Новий закон про те, що треба орієнтуватися на великі ризикові операції. Закон зміщує акцент на великі ризикові операції, – розповів директор департаменту платіжних систем.
Як розповів Мироненко, закон не повинен зачепити систем Приватбанку і Монобанку, оскільки клієнт для отримання картки, відкриття рахунку тощо повинен був підтвердити свою особу.
А ось з так званими анонімними платіжними системами можуть виникнути проблеми.
– Наприклад, Webmoney, PayPal… конкретно їх цей закон торкнеться. Тобто з огляду на це можна зробити висновок, що користуватися подібними платіжними системами стане трохи складніше, оскільки вони почнуть вимагати особисті дані для ідентифікації – говорить юрконсультант.
Загалом обов’язкової ідентифікації потребуватимуть:
- грошові перекази без відкриття поточного рахунку;
- поповнення картки іншої людини;
- поповнення картки через термінал;
- оплата товарів і послуг.
В НБУ зауважили, що можливість дистанційної ідентифікації обов’язково буде.
– Варіанти дистанційної KYC (ідентифікації клієнта – Ред.) будуть різні: BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляція, дистанційне зчитування даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта, – каже Рожкова.
Де не буде змін
Проте є і винятки, які навіть за умови перевищення певної суми платежу не потребуватимуть ідентифікації людини.
Такі операції називають низькоризиковими. До них відносять:
- оплату комунальних послуг, податків, штрафів (обов’язкових платежів);
- погашення кредитів (до 30 тис. грн);
- зняття готівки з власного рахунку;
- оплату карткою.
Тобто, якщо ви вирішили придбати техніку, наприклад, за 6 тис. грн або взяти кредит на 20 тис. грн, то вам не доведеться проходити додаткову ідентифікацію.
– У звичайному житті людей нічого не зміниться. Більше це вплине на ділову діяльність, адже закон спрощує процедуру блокування активів і ускладнює процедуру їх розблокування, оскільки потрібно буде більш прискіпливо показати, де твій дохід, – пояснює Мироненко.
Відповідальність за порушення закону
Покарання за порушення закону коливається від звичайного застереження та штрафу до анулювання ліцензії на діяльність. Розмір штрафу залежатиме від низки обставин, але загалом їх збільшили приблизно вдесятеро і вони становлять від 51 тис. грн до 135,1 млн грн.
Штрафувати за порушення закону про фінмоніторинг можуть:
- фінансові установи;
- біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
- платіжні організації, учасників чи членів платіжних систем;
- філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
- професійних учасників фондового ринку;
- установи, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій;
- низку суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
- юридичні особи, які надають окремі фінансові послуги;
- постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.
Варто пам’ятати, що обов’язково моніторитимуть:
- фінансові операції з переказу грошей за кордон;
- фінансові операції політиків;
- фінансові операції, де одна зі сторін пов’язана з країною, що не дотримується міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням доходів що отримали незаконно;
- операції з готівкою.
Загалом для звичайного українця майже нічого не зміниться. Якщо ви звикли користуватися карткою для оплати покупок або часто перераховувати гроші, то нічого нового від вас не вимагатимуть.
Владислав Бомбела