PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Як потрібно адаптуватися до медреформи і чому її потрібно завершити

Протягом останніх тижнів суспільство обговорює зміни до медичної реформи, які пропонують у Міністерстві охорони здоров’я.

Думка щодо них розкололася. Прихильники реформи, започаткованої екс-виконувачем обов’язків очільника МОЗ Уляною Супрун, вважають, що нововведення фактично знищать усі зусилля щодо зміни системи охорони здоров’я.

Інші ж кажуть, що зміни до реформи покликані лише виправити певні помилки в ній і покращити умови як для медустанов, так і для пацієнтів.

Факти ICTV розповідають, хто має допомагати лікарням в адаптації до другого етапу медреформи та як пом’якшити небажані наслідки.

Що змінюють

Одним з кроків після “визнання помилок” медичної реформи є експертиза всієї медичної інфраструктури України. Вона розпочалася 11 травня.

Водночас починається розроблення державних стандартів надання медичної допомоги та оновлених тарифів на медичні послуги.

Низка нововведень розпочнеться 1 червня. Зокрема, введуть фінансування додаткових пакетів допомоги. Також до зазначеної дати мають затвердити надання медичним закладам, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу, фінансування, сума якого буде не меншою за 2019 рік.

Читайте: Другий етап медреформи: що змінилося у закладах, які його втілюють Змін до закону про медреформу не буде - Радуцький Медична реформа не адаптована до українських реалій - Степанов

Однак алгоритм фінансування медустанов не змінюватимуть. Як і раніше, головним закупівельником виступатиме Національна служба здоров’я України.

За словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, переглянути медреформу потрібно і через те, що медична система нашої країни виявилася не готовою до спалаху коронавірусу.

– Коронавірус змусив переглянути принцип фінансування інфекційних лікарень. Медреформа спіткнулася через пандемію коронавірусу. В Україні так само, як і в Європі, не були готові до того, що знадобиться така кількість місць в інфекційних закладах, – заявив Ляшко.

Екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк розповів Фактам ICTV, що до медичної реформи не потрібно вносити жодних змін.

– Що робити зараз? Не чіпати реформу, з нею все гаразд. Варто зосередитися на підготовці закладів, які не були до неї готові і зазнали фінансових втрат через перехід на новий принцип роботи, – каже Ковтонюк.

Павло Ковтонюк

Проте проблеми виникли лише тоді, коли почався другий етап медичної реформи, який ще за часів Супрун називали найскладнішим.

Крім того, додає роботи і пандемія коронавірусу, через яку потрібно пристосовуватися до нових реалій. Якщо ж повернутися до початку першого етапу реформи, то можна побачити, що і там все було не так гладко.

Ті лікарі, медзаклади, які підготувалися до реформи – були у виграші. А в інших доходи не збільшилися, чим вони залишалися незадоволені і протестували. І що ми бачимо зараз? Подібна ситуація з другим етапом медичної реформи, але вже інших масштабів.

Але завершення першого етапу принесло й позитивні результати. До трансформації системи охорони здоров’я долучилися 97% медичних закладів, які надають послуги первинної допомоги, більше половини українців підписали декларацію з сімейними лікарями, і щодня цей показник зростає.

Медична реформа результат

Тобто перший етап допоміг збільшити як доходи лікарів, так і якість обслуговування пацієнтів – всі залишилися у виграші.

Адаптація до медреформи

За словами екс-заступника міністра охорони здоров’я, потрібно зосередитися на продовженні медреформи, щоб не повернутися до старих методів лікування.

– Суть реформи дуже проста: ми спрямовуємо кошти туди, де нас добре лікують. Відповідно, в таких установах, куди йшли пацієнти… йдуть і фінанси, які сплачують платники податків, – розповідає Ковтонюк.

Звичайно, медзакладам потрібен певний час на те, щоб підготуватися до відповідних змін. Справді, багато закладів лише виграли від того, що з’явилася нова система.

Однак були й ті, хто до трансформації не підготувався належним чином, і в них виникли проблеми. Проте ця ситуація не має стати тиском на МОЗ, який, в свою чергу, почне вносити “корективи” в медреформу.

Нині Міністерству охорони здоров’я потрібно не піддаватися паніці, а надати допомогу тим медичним закладам, які зіткнулися з проблемами під час адаптації до другого етапу медреформи.

За прогнозами Ковтонюка, така адаптація займе приблизно шість місяців. Але після цього можна буде побачити, наскільки результативним є другий етап реформи.

Нині головним завданням МОЗ, навіть попри внесення певних корективів, має бути збереження нових принципів (гроші йдуть за пацієнтом). Тобто кошти надходитимуть туди, де якісно і професійно лікують людей.

– Нова система працює так, що фінанси йдуть туди, де пацієнтів добре лікують… Цей принцип не можна змінювати.

Якщо намагатися подобатися людям і роздати всім однакові зарплати, то, можливо, ти подобатимешся їм один місяць. Але через місяць пацієнти знову прийдуть в лікарні, побачать жахливу якість надання медичної допомоги, лікарі залишаться зі своїми малими зарплатами. Знову всі казатимуть про необхідність реформи, – розповідає екс-заступник міністра.

Страшилки про медреформу

Сьогодні, пояснюючи необхідність змін до медреформи, Міністерство охорони здоров’я наводить у приклад такі проблеми, як скорочення лікарів і масове закриття лікарень.

Проте таку ситуацію прогнозували і за колишнього керівництва МОЗ. Це – вимушені жертви, які можна адаптувати так, щоб вони не вплинули на загальний стан справ у країні.

Керівництво України можна зрозуміти. Втрачати лікарів і медичні заклади під час спалаху коронавірусу – не найкраща перспектива. Але потрібно підходити до скорочення медпрацівників із розумінням справ.

Лікар

Найімовірніше, під скорочення не підпадуть молоді і перспективні медики.

– Звільнення і скорочення лікарів точно відбуватимуться (під час медреформи – Ред.), проте це не буде масовим явищем. Піде невеликий відсоток медиків. Були підготовлені рекомендації щодо дій, якщо така ситуація неминуча в окремо взятій лікарні.

Потрібно дивитися на медиків і лікарів пенсійного віку, які продовжують ходити на роботу… Потрібно пропонувати людям пенсійного віку нормально вийти на пенсію, виплативши їм певну разову доплату, – каже Ковтонюк.

Це не означатиме, що всіх професійних лікарів пенсійного віку звільнятимуть. Йдеться про ті медустанови, які приймають набагато менше пацієнтів, ніж раніше, однак штат працівників у них залишився тим самим.

А така ситуація склалася лише через те, що гроші йшли за ліжками і відповідною ставкою. Так, багатьом неприємно буде залишитися без роботи, але потрібно розуміти, що система охорони здоров’я, яка була до реформи, довела свою повну неефективність. Залишати все, “як було раніше”, не можна.

Поряд з цим стоїть і закриття лікарень. Найбільший острах тут полягає в тому, що багатьом людям доведеться залишитися без зручної лікарні поруч.

Потрібно розуміти, що відповідне явище також не носитиме масовий характер.

– Якщо йдеться про єдину лікарню на велику територію, то її завжди субсидіюватимуть. Їй даватимуть гроші, навіть якщо вона не може виходити в нуль або плюс, – каже екс-заступник міністра охорони здоров’я про реформу.

Залишаться ті лікарні, які є справді необхідними. Щоб не було ситуацій, коли на невеликій площі працює багато лікарень, в яких точно не будуть заповнені всі місця.

Де можливо, лікарні потрібно об’єднувати, водночас не знижуючи доступу до отримання допомоги, а не просто закривати.

Чи можна зупинити реформу

Глава Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький заявив, що в України є ціль – обов’язкове медичне страхування.

Проте він вважає, що цей задум можна втілювати лише після того, як Україна завершить всі етапи медреформи.

– Бо страхова компанія — немає різниці, це державна чи приватна страхова компанія — не може сплачувати за ліжко-день, вона може сплачувати вартість послуги. Тому успішне проведення всіх етапів реформи — це шлях до запровадження страхової моделі системи охорони здоров’я, – сказав Радуцький.

лікарня в україні

Голоси ж критиків лунають все гучніше – вони впевнені, що “коригування” медреформи означає її зупинку і смерть. А потім – відкат до старої системи.

Однак Ковтонюк каже, що повернення до старої системи просто неможливе.

– Ця ситуація політично і технічно на сьогодні неможлива. Уряду, владі відмінити реформу – витратніше і дорожче, ніж її продовжувати, – каже він.

Не потрібно списувати той факт, що більше 1 тис. українських лікарень отримали більше грошей завдяки старту другого етапу медичної реформи. Якщо ж повернутися до старої системи, то ці лікарні отримуватимуть менше.

Лікарням потрібно трансформуватися для того, щоб надавати якісні послуги пацієнтам, які до них звертаються. Якщо це вдасться, то людина зможе отримати хороші послуги і не платити за них.

– Це не станеться за один день. Я запевняю, якщо зараз зібратися, йти вперед, то ми побачимо, що у 2020 році будуть лікарні, які вміють якісно працювати. І пацієнти приходитимуть, народжуватимуть без додаткових витрат, отримуватимуть онкологічну допомогу, не платячи зі своєї кишені, їм проводитимуть безкоштовні операції на серці.

Цього року таких будуть одиниці, а через рік їх буде більше, а ще через рік це стане нормою, – розповідає Ковтонюк.

Можливо, у ситуації з коронавірусом потрібно вносити певні корективи, але варто не забувати, що реформа з’явилася не за один день і не з примхи однієї або кількох людей. Вона назрівала давно, адже альтернатива не працювала.

Система охорони здоров’я була доведена до такого стану, в якому люди щоразу під час прийому лікаря цікавилися, а скільки ж їм доведеться заплатити за “безкоштовну” допомогу.

Тому зараз у нас лише один шанс – довести реформу до кінця, пройшовши найважчий і найболісніший етап.

Владислав Бомбела

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка