Конфлікт навколо медичної реформи, започаткованої минулим керівництвом МОЗ, досі не вщухає. Хоча влада і вирішила певним чином змінити другий етап медреформи, необхідно продовжувати кардинальне оновлення медичної системи України.
Противники зазначеного рішення побоюються, що воно може призвести до “відкату” системи охорони здоров’я.
І наша країна може повернутися до старих часів, за яких дуже рідко українці могли отримати медичні послуги належної якості.
Факти ICTV розповідають, чому Україні необхідно до кінця пройти шлях медичної реформи.
Думки про зміни
Як і в будь-якому питанні, у змін до медичної реформи є як прихильники, так і противники. Порушили його після критики президента Володимира Зеленського.
Нині влада заявляє про кілька причин необхідності переглянути медичну реформу. По-перше, це виклики, з якими зіткнулася система охорони здоров’я через пандемію коронавірусу.
За словами глави держави, Україна постала “голою” перед таким викликом, як коронавірус. Тобто медична система не справлялася з ситуацією.
Водночас, на межі колапсу опинилася не лише наша система охорони здоров’я. Медики Італії, США, Японії та багатьох інших країн говорили про те, що вже не витримують.
Так, в Італії та США ситуація набагато гірша, ніж в нашій країні, але в Японії, де перші випадки були зареєстровані набагато раніше за Україну, однаково спостерігаються значні проблеми у медицині.
Крім того, другий етап медреформи розпочався лише 1 квітня. Досі велася певна підготовка, але це не означає, що в день початку другої фази все кардинально зміниться.
Другою причиною стало те, що деякі медичні заклади недоотримали кошти. За словами екс-заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, це могло статися через те, що вони не провели відповідну підготовку.
Також влада критикує і розрахунки, які проводили до другого етапу медреформи. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що вони не реалістичні.
– Ми побачили, що розрахунки, на підставі яких запускалася реформа і визначалися тарифи, були проведені не просто поверхнево, вони були проведені нереально, – сказав очільник МОЗ.
Звичайно, екс-виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун негативно відреагувала на плани уряду. Вона назвала рішення щодо зміни медреформи “боягузливим кроком у минуле”.
Багато членів її команди і лікарів також не підтримали плани влади, особливо без надання чіткої дорожньої карти.
Головні обличчя країни продовжують наполягати на тому, що медреформу не згорнуть, а лиш підкоригують. Під час прес-конференції Зеленський навіть сказав про те, що реформа первинної ланки відбулася успішно, медики задоволені змінами.
Під час переговорів керівника Офісу президента Андрія Єрмака з послами країн G7 та ЄС стало відомо, що наші міжнародні партнери позитивно оцінюють медичну реформу.
Однак не зовсім зрозуміло, чи йдеться про підтримку запланованих змін, чи про реформу в тому вигляді, якому її запропонувала Супрун та її команда.
Чому реформу необхідно завершити
Екс-очільник МОЗ також реагувала і на наступні заяви нового керівництва Міністерства охорони здоров’я. Зокрема, її увагу привернуло бажання збільшити зарплати медичним працівникам, для чого вже з липня доведеться додатково знайти 11 млрд грн.
– Цього року програма медичних гарантій працює з 1 квітня, а отже розрахована на три квартали. Її бюджет складає 72 млрд грн. Отже, щоб забезпечувати фінансування лікарень хоча б на рівні цього року, бюджет потрібно буде збільшити до 96 мільярдів. І це без індексації на інфляцію, – написала Супрун 11 травня.
Крім того, необхідно було б і збільшити фінансування низки інших напрямків, через що влітку МОЗ доведеться залучити ще 30-40 млрд грн.
Тобто навіть без збільшення зарплати медпрацівникам, цього року доведеться непогано “трясти” державний бюджет.
Натомість Супрун пропонує відмовитися від “реформування” реформи та її аудиту і зосередитися на виправленні невдалої підготовки. За її словами, можна створити субсидію на реорганізацію тих 300 з невеликим медустанов, які не підготувалися до оплати послуг, які вони надають.
Це допоможе максимально безболісно продовжити реформу.
У коментарі Фактам ICTV Ковтонюк також сказав про те, що потрібно сконцентруватися на впровадженні змін, план яких вже є.
– Що робити зараз? Не чіпати реформу, з нею все гаразд. Варто зосередитися на підготовці закладів, які не були до неї готові і зазнали фінансових втрат через перехід на новий принцип роботи, – сказав він.
Насправді, багато лікарень були добре профінансовані. Деякі з них отримали вдвічі більше грошей, ніж у 2019 році.
Що це дає? Змогу пацієнтам отримувати більш якісні послуги, а лікарям – більшу зарплату.
Так, є й ті, хто отримав менше грошей. Тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної служби здоров’я Оксана Мовчан вважає, що недофінансовані лікарні постраждали заслужено.
– Є три типи медустанов. Перший – сильні фінансово і з погляду медичного оснащення, які виграли від медреформи. Другий – слабші, зокрема й тому, що керівник лікарні – далеко не завжди хороший менеджер. І третій – це медустанови-утриманці, які постраждали заслужено, – каже Мовчан.
Вона також пропонувала провести роботу з медзакладами, які належним чином не підготувалися до змін. Під час онлайн-брифінгу 6 квітня очільник НСЗУ заявила і про те, що у квітні лікарні вторинної ланки отримали 5,6 млрд грн.
Близько 1 тис. лікарень отримали більше коштів, ніж отримували за медичною субвенцією. Тобто повертатися до старої системи нині просто не логічно.
Екс-радник виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я, консультант проекту Розвиток медичної освіти Гліб Бітюков розповідав Фактам ICTV, що повернення до старої системи не дасть можливості протистояти спалаху коронавірусу.
– Якщо ж ми вирішимо не продовжувати цю медреформу, а й надалі користуватимемось системою Семашка, то ми лататимемо дірки в процесі розвитку ситуації. Тобто потрібно буде вибірково докуповувати обладнання, десь підвищувати зарплату медичних працівників, – розповів Бітюков.
Мовчан вважає, що президенту нині намагаються запропонувати нібито простий вихід, але його немає. Для “відкату” доведеться погоджувати все з місцевими бюджетами і змінювати систему.
Крім того, може виникнути ситуація, що навіть за умови повернення до старого типу роботи коштів все одно не вистачатиме. Нині шлях лише один – вперед.
Вирішення проблем
Потроху керівництво МОЗ знімає завісу з плану щодо оновлення реформи і розповідає нові подробиці про нього. Так, 22 травня Степанов заявив про те, що у медреформі є принципи, від яких не збираються відмовлятися.
– Ми проводимо зміни до медичної реформи і, звичайно, є принципи, від яких ми не відмовимося. Наприклад, це фінансування виключно через НСЗУ. Водночас оплата за пролікований випадок повинна бути чесною і зрозумілою. Дуже важливо, щоб це покривало витрати і мало відповідні коефіцієнти щодо складності того чи іншого випадку, – сказав очільник МОЗ.
Екс-заступник міністра охорони здоров’я вважає, що один з принципів, які також не можна змінювати, це – направлення фінансів туди, де пацієнтів добре лікують.
Не має стати так, що у тисячі ефективних лікарень відбирають кошти лише через те, що хтось не зміг адекватно підготуватися до реформи.
Другий етап медреформи вже давно називали найскладнішим, тому не потрібно очікувати, що зміни відбуватимуться швидко.
– Я запевняю, якщо зараз зібратися, йти вперед, то ми побачимо, що у 2020 році будуть лікарні, які вміють якісно працювати. І пацієнти приходитимуть, народжуватимуть без додаткових витрат, отримуватимуть онкологічну допомогу, не платячи зі своєї кишені, їм проводитимуть безкоштовні операції на серці.
Цього року таких будуть одиниці, а через рік їх буде більше, а ще через рік це стане нормою, – каже Ковтонюк.
Можливо, потрібно долучити до обговорення реформи людей, які вже з нею працювали. І в Офісі президента вже над цим думають.
Супрун казала про те, що Єрмак запрошував її на зустріч в Офіс президента, на якій їй запропонували долучитися до складу Національної ради реформ.
Найімовірніше, її покликали для продовження роботи щодо медреформи. Не можна відкидати і того, що її досвід могли б використати і в інших сферах, але, враховуючи ситуацію, робота у медичній сфері здається найлогічнішою.
Незадовго після інавгурації шостого президента Супрун заявила, що готова співпрацювати з новим керівництвом країни і МОЗ. Тоді вона була впевнена, що медичну реформу не зможуть зупинити.
Можливо, долучення екс-очільниці Міністерства охорони здоров’я допоможе вирішити проблеми, які нині виникли. Все ж таки Супрун тривалий час працювала над нею.
Так, навряд чи прораховували можливість виникнення пандемії посеред реформи, але це не означає, що потрібно змінювати систему, яка лежить в основі змін.
Супрун далеко не всім подобалася, але міжнародні партнери України вважають її сильним реформатором. І це те, що потрібно системі охорони здоров’я.
Можливо їй і нинішньому керівництву МОЗ вдасться знайти компроміс, який найближчими роками гратиме на користь пацієнтів, лікарів і держави.
Владислав Бомбела