Під час спалаху коронавірусу в Україні школярів на тривалий час відправили на вимушені канікули, а коли стало зрозуміло, що карантин затягнеться, учнів перевели на певний вид дистанційного навчання.
Для багатьох цього було не достатньо, щоб засвоїти весь необхідний матеріал, проте під час пандемії обирати не доводиться.
Нині ж школи готуються до нового навчального року, який щонайменше розпочнеться у дистанційному режимі. Однак цього може не вистачити для того, щоб ефективно навчати дітей.
Факти ICTV розповідають, чи можна організувати в Україні якісне дистанційне навчання і що для цього потрібно.
Впровадження дистанційного навчання
Питання дистанційного навчання в Україні сьогодні стоїть особливо гостро, адже останнім часом кількість хворих на Covid-19 зростає. Звичайно, влада не хоче наражати дітей на небезпеку і рекомендує школам готуватися до нового формату навчання.
Мер столиці Віталій Кличко навіть заявив про те, що до завершення карантину у Києві навчальні заклади мають проводити уроки дистанційно.
– Планом виходу з карантину, який розробив уряд, відновлення навчального процесу у звичайному режимі можливе на четвертому етапі виходу з карантину. До якого, на жаль, більшість регіонів країни не готові. Через високий рівень захворюваності. Тому, зважаючи на рекомендації уряду, можу сказати одне: до кінця карантину навчання буде дистанційним, – сказав він 8 липня.
Проте повне дистанційне навчання – не єдиний план влади. В уряді розглядають різні варіанти початку нового навчального року, оскільки розвиток спалаху коронавірусу ніхто не може спрогнозувати, а особливо початку другої хвилі.
Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко говорив про те, що одним з варіантів є змішана система. Коли дистанційне навчання чергується з заняттями в класах.
– Можливо, доведеться обмежувати одночасне перебування дітей в класах. Розглядаємо варіанти, що, наприклад, математика буде в класі, а історія буде дистанційно проводитись. По змінах розводити. Думаю, що ці моделі ми напрацюємо, – заявив Ляшко в інтерв’ю BBC Україна.
Крім того, не виключається і варіант повного повернення школярів у класи з 1 вересня.
Було б добре, якби дистанційне навчання давало дітям змогу отримувати всі необхідні знання і не наражати себе на небезпеку зараження коронавірусом.
Однак нині багато хто вважає це фантастикою, адже багато чого не можна перевести у дистанційний режим. Та й вчителі не завжди мають змогу якісно вести заняття.
З різних причин багато викладачів не мають достатньої онлайн-грамотності. Звичайно, мінімальні навички користування програмами можна набути за ті півтора місяці, які залишилися до початку навчального року. Однак школярі (особливо в старших класах) краще в цьому розуміються і можуть йти на різноманітні хитрощі, щоб приділяти менше уваги навчанню.
Чи доцільне дистанційне навчання?
Звичайно, у дистанційного навчання є багато недоліків, які дуже сильно впливають на звичний навчальний процес.
У коментарі Фактам ICTV заслужений вчитель України Віктор Громовий заявив, що форма дистанційного навчання взагалі не спрацює. Адже є багато речей, які неможливо робити за такої системи.
– Я не думаю, що це хороша ідея – перевести навчання винятково на дистанційну освіту. Тримісячна практика дистанційного навчання показала безліч проблем. Ми не готові ані технічно (покриття, наявність відповідної апаратури), ані інтелектуально, адже це зовсім інший підхід.
Ми не Естонія, яка була готова, адже створювала цифрове суспільство ще з 90-х років, – каже він.
Вчителька однієї зі шкіл Києва також вважає, що наша держава просто не готова до того, щоб переходити на таку модель навчання. Зокрема і через те, що дітям потрібно соціалізуватися, а навчання з дому цьому не сприяє.
Вона хотіла б, щоб, якщо дозволятиме ситуація, діти інколи відвідували школу. Зі свого боку, навчальний заклад готовий запровадити необхідні заходи безпеки: вимірювання температури, зменшення кількості дітей в класі тощо.
І в найгіршій ситуації може опинитися не початкова школа, як багато хто вважає, а старша. Особливо це стосується випускових класів, яким необхідно зосередитися на тих предметах, які вони здаватимуть.
Так, вони можуть займатися самостійно, але вчитель може підказати, на що потрібно звертати особливу увагу, як виправити помилки, підготуватися до ЗНО тощо.
– Ліквідація класно-урочної системи назріла саме для старшої школи. Яке може бути нормальне навчання в класі, де 36-38 учнів, половина з яких демонстративно не хоче вчитися? І лише шість нормально засвоюють курс математики, фізики тощо, – каже Громовий.
Проте у цій історії може бути і позитив для українських навчальних закладів. Адже діти навчаються за класово-урочною системою, яка існує близько 300 років.
За цей час багато чого змінилося у повсякденному житті, але систему так і не адаптували. І нині в України є шанс це змінити.
– Найкраще, що сталося з українською освітою за останні 100 років – це карантин. Ми, нарешті, реально почали цим займатися. Я перефразовую вислів Арне Дункана, який це сказав про ураган Катріна.
Після руйнування шкіл, їх не лише відбудовували, але й створювали сучасну систему освіти у Луїзіані, яка і досі залишається однією з наймодерновіших у США. Карантин – чудова нагода змінити українську освіту на краще, – розповідає Громовий.
Водночас тимчасовий виконувач обов’язків міністра освіти і науки Сергій Шкарлет в інтерв’ю Фактам ICTV заявив про те, що в України ще є час для того, щоб підготуватися до переходу на дистанційну модель навчання.
Однак перевести все в онлайн режим – складне завдання.
– Справді, неможливо за короткий строк створити онлайн продукти з усіх тем, з усіх дисциплін. Причому ви, звичайно, розумієте, що мова йде не лише про середню освіту, а також і про вищу, і про професійну. Є багато професій, які неможливо освоїти виключно в дистанційному режимі. У нас ще є час на підготовку, – говорить Шкарлет.
Водночас Громовий вважає, що необхідно шукати нові варіанти для навчання під час пандемії. Наприклад, можна використати комбінований варіант.
– У Великій Британії вирішили організувати навчання у соціальних бульбашках – невеличких групах дітей, які не матимуть так званої класно-урочної системи. Не буде єдиного дзвінка на перерву, щоб групи не перемішувалися.
Вони контактуватимуть лише в невеличкій групі, з дуже обмеженою кількістю педагогів. Якщо хтось в цій бульбашці захворіє, то всіх відправлять на карантин, чим запобігатимуть розповсюдженню захворювання, – говорить педагог.
Реакція батьків
Звичайно, найбільший виклик дистанційне навчання несе саме для батьків, яким доводиться слідкувати за дітьми вдома, особливо коли йдеться про учнів початкової школи.
Та й потрібна організація свого часу. У навчальних закладах все зрозуміло: урок-перерва-урок і в такому темпі й надалі, все у визначений час. А коли дітям дають повну свободу розпоряджатися своїм днем, то навряд чи вони зможуть добре його організувати без сторонньої допомоги.
І навіть якщо дитина знаходить час для того, щоб навчатися, контролювати знання майже не можливо. В класі для цього існує перевірка домашніх завдань, контрольні роботи, безпосередня присутність вчителя в кабінеті тощо.
Так, контрольні роботи можна проводити і вдома, але нині є багато хитрощів, за допомогою яких учні можуть просто списати більшість відповідей, а вчитель цього навіть не помітить.
Батьки також звертають на це увагу і швидко відреагували на інформацію щодо продовження дистанційного навчання. На сайті президента почали з’являтися петиції з проханням скасувати дистанційне навчання.
– Причиною заборони може бути ряд проблем. Перша – на всій території України не зовсім якісний інтернет, який буде перешкодою у засвоєнні програми. Друга – рівень знань при викладанні дисциплін онлайн буде набагато нижчим. Третя – студентам, які навчаються в коледжах та університетах, потрібні практичні навички для засвоєння програми (дистанційно це не можливо).
Прикладом можу привести навчання в медичних коледжах та університетах, ці студенти потребують навчання стаціонарно. Таким же прикладом є педагогічні університети, випускники яких стають важливою складовою частиною освіти та охорони здоров’я і які мають передавати свій досвід наступним поколінням, – йдеться у петиції Дмитра Коліжука від 22 червня.
Одна з таких петицій навіть набрала необхідні 25 тис. підписів і тепер її має розглянути глава держави. Звичайно, відштовхуватися потрібно від ситуації зі спалахом коронавірусу в Україні. Якщо кількість активних випадків в державі зростатиме, то і мови про відновлення звичайного режиму навчання просто не може бути.
Водночас, потрібно розуміти, що у сільських місцевостях інтернет не настільки хороший для того, щоб якісно проводити заняття, а уроки на телебаченні не дають тієї педагогічної підтримки, яка необхідна учням.
Дбаючи про безпеку дітей, потрібно не забувати, що отримати якісне навчання дистанційно майже неможливо. Так, нині є багато курсів та уроків онлайн, але вони, переважно, розраховані на дорослих, які здатні організувати свій час і не потребують значної підтримки у навчанні.
А для багатьох дітей ті чи інші предмети можуть бути просто незрозумілими і без допомоги педагога отримати якісну освіту їм буде дуже складно.
Владислав Бомбела