Мовний закон Бужанського: чому люди проти і чи ухвалять його

На 17 липня у Верховній Раді призначений розгляд проекту закону про навчання державною мовою у закладах освіти, який вже викликав багато негативу у суспільстві.

У нього з’явилося багато критиків, а 16 липня навіть відбувся мітинг проти голосування за законопроект.

Нині не відомо, чи підтримають депутати ініціативу Максима Бужанського з фракції Слуга народу, однак мало хто виступає за його ухвалення.

Факти ICTV розповідають, що це за проект закону і які є шанси на його ухвалення.

Що це за закон

Відповідний закон, в основному, стосується навчання українською мовою у школах. Нині має збільшуватися частка української мови у середній школі.

Однак Максим Бужанський намагається спростити життя людям, які належать до нацменшин, щоб вони поступово вивчали українську мову. З одного боку справа благородна, з іншого боку дещо незрозуміла.

Якщо є бажання, то будь-яку мову можна вивчити для базового спілкування досить швидко. Так, далеко не всім легко вдається вивчення мов, а тим більше дітям.

Але було багато випадків, коли іноземці швидко вивчали українську мову для того, щоб отримувати освіту або жити тут. І це тоді, коли у них не було жодного досвіду з індоєвропейськими мовами.

Так що ж саме пропонує змінити народний депутат? У проекті закону прописано, що представники нацменшин і надалі здобуватимуть освіту за тими правилами, які існували раніше.

Триватиме це до 2023 року. У пояснювальній записці до проекту закону це обґрунтовується тим, що це розмежовує учнів, адже не всі мали б переходити на навчання українською цього року.

– Відтак учні, які не відносяться до однієї з національних меншин країн Європейського Союзу, зобов’язані перейти на навчання суто українською мовою у 2020 році, в той час як учні, які відносяться до національних меншин країн Європейського Союзу повинні виконати аналогічну норму аж у 2023 році, – йдеться у поясненні до документу.

Автор законопроекту також вважає, що без внесення відповідних коригувань, відбуватиметься порушення Конституції України.

Документ також передбачає поступове збільшення навчання українською мовою для нацменшин. Для профільної середньої освіти цей мінімум буде встановлений на рівні 60%. Крім того, пропонується дати можливість навчальним закладам викладати предмети іноземною мовою.

– Освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд із державною мовою англійською чи іншими мовами національних меншин (корінних народів) України, – йдеться в одному з пунктів законопроекту.

Проте для багатьох українців законопроект є зовсім небажаним. Нині він піддається жорсткій критиці і навіть спровокував мітинг під стінами Верховної Ради.

Чому люди проти

Значну увагу звертають на те, що обґрунтування законопроекту порушенням Конституції не відповідає дійсності, адже у 2019 році закон про освіту виносився на розгляд Конституційного суду.

Тоді судді розглядали мовні норми закону і визнали їх такими, що відповідають Конституції.

Сьогодні проти закону виступають не лише громадські діячі, але й цілі владні органи, наприклад, Міністерство освіти і науки. У ньому не підтримують проект закону, оскільки він суперечить цілям освітньої реформи.

У коментарі Фактам ICTV член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури Сергій Оснач заявив, що законопроект, який пропонує нардеп Слуги народу спрямований на провокацію.

– Цей законопроект внесений до парламенту з провокативною і антиукраїнською метою. Це – спроба зруйнувати здобутки щодо захисту української мови в освітній сфері, які здійснили за попередні роки.

Він передбачає не лише відтермінування переходу російськомовних 5-11 класів на українську мову, але й викладання російською мовою декількох предметів, а це означає необмеженої кількості в освітній програмі, – розповідає Оснач.

Крім того, у випадку ухвалення проекту закону, Міносвіти доведеться просити додаткові видатки з державного бюджету на реалізацію задуму.

15 липня Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь висловився проти законопроекту, який пропонує Бужанський.

– Як Уповноважений із захисту державної мови, на якого закон покладає завдання захищати українську мову як державну, відстоювати права громадян на отримання послуг державною мовою, усувати перешкоди та обмеження у користуванні державною мовою, звертаюся до народних депутатів України з закликом не підтримувати і зняти з розгляду проект закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти, – написав він у Facebook.

За його словами цей проект закону також спрямований на звуження використання української мови в школах країни, що не може не турбувати.

Можливо, наміри у народного депутата справді добрі, але ж до впровадження ширшого навчання українською мовою готувалися тривалий час. Тому й проблем у нацменшин з цим не мало б бути.

– Законопроект пропонує зірвати перехід на українську мову навчання вже з 1 вересня 2020 року учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською мовою, відклавши цей перехід до 2023 року. Міністерство освіти і науки впродовж трьох років провело всю необхідну роботу з підготовки вчителів, підручників, методичних матеріалів для того, щоб наші діти з 1 вересня могли здобувати якісну освіту українською мовою, – говорить Кремінь.

Він також вбачає проблеми у тому, що навіть після 2023 року близько половини предметів у 5-11 класах можна буде викладати мовами нацменшин. Нині ж передбачено викладання іншими мовами близько 20% предметів.

Тобто навіть без законопроекту №2362 інші мови, зокрема і російська, не зникнуть з українських шкіл, однак учні набагато частіше чутимуть державну мову.

– Конституційний суд визнав мовний закон конституційним. Тому нині руйнувати логіку мовного законодавства лише заради примх нардепа Бужанського – це злочин проти України. Мовному закону слід просто дати запрацювати.

І Міністерство освіти вже давно готове до переходу 5-11 класів на українську мову, – говорить Оснач.

Чи ухвалять мовний закон Бужанського

Нині зміни до мовного закону, які пропонує народний депутат від фракції Слуга народу, не знайшов великої підтримки у парламенті. Після розгляду гуманітарним комітетом, його рекомендували відхилити через те, що той потребуватиме додаткових видатків.

Попри таку реакцію профільного комітету заступник голови фракції Слуга народу Олександр Корнієнко все ж попросив внести проект закону до порядку денного парламенту.

– У нашої фракції є прохання. Законопроект №2362 щодо переходу російськомовних шкіл на українську мову, обов’язково включити в порядок денний цього тижня.

Він зараз трошки нижче посунувся на наступний тиждень, тобто на вересень, а у вересні законопроект вже має набути чинності, – сказав Корнієнко.

У законопроекту у Верховній Раді вже з’явилися противники. Зокрема, фракція Європейська солідарність виступає проти ухвалення відповідного документу.

Однак в руках Слуги народу монобільшість, тому вони можуть проголосувати за ініціативу Бужанського.

У коментарі Фактам ICTV політолог Олександр Антонюк висловив надію, що навіть враховуючи наявність монобільшості у Слуги народу, голосів для підтримання законопроекту не вистачить.

– З опозиційних фракцій лише ОПЗЖ може підтримати проект закону, адже це їхній наратив. Батьківщина не голосуватиме, інші політичні групи також не дадуть суттєвої кількості голосів.

У фракції Слуга народу станом на сьогодні йдуть досить запеклі дискусії. На жаль є чимала кількість народних депутатів, які також сповідують ініціативу Макса Бужанського, – говорить Антонюк.

Та є й багато таких, хто не згодні зі змінами, які пропонує внести законопроект. Результатом цього став висновок профільного комітету щодо відповідної ініціативи.

За словами Антонюка, надію дає і те, що без ухвалення законопроекту комітетом, у Слузі народу, зазвичай, не набирається достатня кількість голосів для підтримки.

– Якщо комітет не підтримує, то на голосування ставиться законопроект і кожен народний депутат зі Слуги народу визначається самостійно. Якщо ж є підтримка комітету, то, як показує практика у 90% випадків фракція за нього голосує.

17 липня буде запекла дискусія. Можуть навіть блокувати трибуну, я не відкидаю навіть такого сценарію, але маю передчуття, що законопроект не набере 226 голосів, – каже політолог.

Якщо ж законопроект ухвалять, то це буде дуже негативним сигналом більшості українців.

– Якщо влада піде на цей крок (ухвалення законопроекту Бужанського, – Ред.), то в суспільстві це не сприймуть. Адже всі опитування щодо української мови показують, що громадяни підтримують останні мовні норми ухвалених законів, – вважає Оснач.

Водночас, навіть після його можливого ухвалення будуть важелі для того, щоб він не набув чинності. Наприклад, вето на нього може накласти президент Володимир Зеленський.

Глава держави вже говорив про те, що усіляко підтримуватиме українську мову, і тому тут він може піти проти волі народних депутатів.

– Зеленський озвучив, що мовне питання в Україні штучне. Він може сповідувати й інші погляди, але на посаді президента він розуміє, що таке мовна і гуманітарна політика.

І з Офісу президента задекларували те, що захист мов національних меншин потребує ухвалення окремого закону. І про це йдеться у законі про функціонування української мови як державної, де в перехідних положеннях є згадка про те, що Кабінет міністрів протягом шести місяців має розробити і внести до парламенту закон про мови нацмешин, – розповідає Антонюк.

На його думку, відповідний закон дозволить повністю закрити гуманітарний блок у мовному питанні.

Нині ж все готове для того, щоб українська мова якнайкраще функціонувала як державна, без приниження інших мов. І запропонований Бужанським законопроект не має стати на заваді.

Та й навіть у випадку його ухвалення у влади є всі інструменти, для того, щоб він не запрацював і наступу на українську мову не відбулося.

Владислав Бомбела