27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення, яким скасував низку положень в законах, які стосувалися антикорупційних ініціатив.
Йдеться, зокрема, про електронні декларації посадовців та діяльність НАЗК.
Реакція суспільства і влади не забарилася. Нині КСУ – в центрі уваги українського суспільства, адже багато хто вважає, що ухвалене ним рішення було незаконним.
Дійшло навіть до того, що склад Конституційного суду хочуть повністю змінити. Та чи можливо це через ухвалення одного рішення?
Дія і наслідки
Рішення Конституційного суду щодо подання 47 народних депутатів опублікували 28 жовтня. В ньому значилося, що неконституційними визнали ст. 366-1 ККУ, якою передбачена кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації.
Також невідповідними основному закону визнали кілька положень закону Про запобігання корупції, через що Національне агентство з питань запобігання корупції не може розпочати кримінальне переслідування людей, яких підозрюють у приховуванні статків.
Реакція президента Володимира Зеленського не забарилася. Спочатку в Офісі президента заявили, що глава держави використає свої можливості для розроблення нового закону щодо електронних декларацій і відповідальності за неправдиву інформацію в них.
А невдовзі скликали екстрене засідання РНБО через рішення КСУ. За словами Зеленського, рішення Конституційного суду ставить під загрозу співпрацю України з західними партнерами.
– Найголовніше – ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний суд зробить завтра або післязавтра. Ви впевнені, що вони бачать і чують зворотну реакцію суспільства, що вони зупиняться?
Я не впевнений в цьому, тому що я не знаю, хто за цим стоїть. Я не впевнений, що всі судді Конституційного суду самі дійсно вирішили зробити те, що вони вчора зробили, – сказав президент.
Підтримав у прагненні протистояти рішення КСУ і секретар РНБО Олексій Данілов. На його думку, Конституційний суд цілеспрямовано руйнує антикорупційне законодавство.
Тому на засіданні ухвалили рішення щодо повторного відкриття реєстру е-декларацій та подання проекту закону, який має на меті повернути довіру до КСУ.
Закон і протести
Незаконність дій КСУ вбачають не лише в Офісі президента, але й в багатьох політсилах. Наприклад, партія Голос ініціювала розслідування проти суддів.
– Рішення суддів Конституційного суду щодо скасування е-декларування чиновниками містить ознаки злочину, оскільки судді трактували не лише ті статті законодавства, щодо яких було депутатське подання, та взяли на себе повноваження уряду і парламенту, – йдеться у повідомленні партії.
Подібна теза озвучується і в законі, який вже потрапив до Верховної Ради. Фактично його цілями є скасування рішення КСУ від 27 жовтня та звільнення його чинного складу.
Однак потрібно враховувати, що нині законом передбачена можливість змінити склад Конституційного суду лише за згодою більшості суддів (дві третини від конституційного складу).
Згідно Конституції, звільнити суддів КСУ можна лише у випадку:
- нехтування своїми обов’язками;
- вчинення істотного дисциплінарного проступку;
- неспроможність виконувати обов’язки за станом здоров’я;
- порушення вимог щодо несумісності;
- написання заяви про відставку.
Якщо припустити, що КСУ і справді порушив закон ухваленням відповідного рішення, то відповідати владі іншим порушенням закону все одно не дуже личить.
Але значна кількість українців можуть підтримати главу держави у прагненні змінити склад КСУ. 30 жовтня під будівлею Конституційного суду відбулася акція протесту, учасники якої вимагали відставки суддів.
Нині важко сказати, чи підтримують більшість українців внесений до парламенту законопроект щодо рішення КСУ, однак потрібно зауважити, що обидва пункти у ньому є порушенням закону.
Однак представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський зазначає, що юридичних механізмів для припинення свавілля в органі просто немає.
На захист КСУ
Звичайно, суспільний резонанс не залишився без уваги й членів КСУ, які намагаються виправдати свої дії.
Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вже назвав законопроект від глави держави таким, що містить ознаки конституційного перевороту.
На його думку, він порушує ст. 149 основного закону (Незалежність і недоторканність судді Конституційного Суду України гарантуються Конституцією і законами України).
Рішення КСУ не можна скасувати, тому про це нині навіть не йдеться. Але Тупицький додав, що неконституційним можуть визнати і Вищий антикорупційний суд. Що вже звучить як погроза.
Водночас, він запросив главу держави почати прямий діалог та додав, що не збирається подавати у відставку за чиїмось бажанням.
– Вимоги, щоб я подав у відставку, не чув. Йдеться про зміну всього складу суду. Якщо буде такий ультиматум – ми обговоримо. Але на вимогу тієї чи іншої особи, давши присягу народу України, не збираюся цього робити, – сказав голова КСУ.
Суддя Ігор Сліденко також заявив про те, що на нього вже давно здійснюється тиск з боку Офісу президента, і через це він написав заяву про відставку ще 8 жовтня.
Хоча дивно, що її й досі не розглянули.
У цій ситуації забувають, що скасування відповідних норм створює значні проблеми для України у співпраці з ЄС, зокрема у контексті безвізової та кредитних угод.
Нині потрібно розібратися, що призвело до такого скандального рішення КСУ, яким фактично блокується виконання низки зобов’язань перед міжнародними партнерами.
За законом скасувати рішення Конституційного суду не можна, тому необхідно шукати інші шляхи поновлення відповідальності за неправдиву інформацію у деклараціях.
А також домогтися більш конкретної відповіді від КСУ щодо того, що ж саме стало причиною скасування низки положень, аби наступного разу не “наступити на ті ж граблі”.
Та якщо суд і надалі блокуватиме антикорупційні ініціативи України, то варто буде й справді задуматися про те, чи потрібен він українцям у чинному складі.