2020 рік ще довго згадуватимуть як один із найважчих не лише для України, але й всього світу.
Ми й досі переживаємо пандемію, яка торкнулася кожної родини і не збирається завершуватися найближчим часом.
Цього року було мало світлих плям у житті України та її громадян. Але нам потрібно запам’ятати все, що сталося у 2020 році, адже “той, хто не пам’ятає свого минулого, приречений знов його пережити”.
Факти ICTV пропонують разом згадати події, якими запам’ятається 2020 рік.
Збиття літака МАУ
На початку року Україну спіткала страшна трагедія, внаслідок якої загинули 176 людей, зокрема 11 українців. Зранку 8 січня стало відомо, що неподалік від іранського Тегерану розбився літак Міжнародних авіаліній України.
Причиною катастрофи стало потрапляння ракети в літак, що навіть було видно на одному з відео.
Три дні Іран заперечував причетність до події, однак 11 січня все ж визнав, що в авіалайнер помилково влучили ракети, які запустили військові Корпусу вартових Ісламської революції. Через людську помилку десятки сімей вже ніколи не зустрінуться зі своїми близькими.
Розслідування причин катастрофи і досі триває, однак останнім часом Іран намагається применшити свою відповідальність.
Відставка уряду Гончарука
Шоком для багатьох українців стала відставка уряду прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який пропрацював трохи більше семи місяців. Чутки про це поширювалися ще на початку 2020 року, але лише 4 березня Рада проголосувала відповідне рішення.
Відтак президент Володимир Зеленський заявляв, що тодішньому складу Кабінету міністрів українці просто не довіряли, а ще – було зроблено замало за сім місяців.
В останній промові очільник уряду навпаки казав про те, що Кабмін зробив багато важливого.
Новий Кабінет міністрів був сформований нашвидкуруч, нині в ньому і досі змінюють кадри. Однак перед карантином це стало своєрідною шоковою терапією для політиків і суспільства.
Пандемія коронавірусу
Як і для всього світу, найбільшою проблемою цього року стала пандемія коронавірусу. В Україні інфекція почала поширюватися у березні, через що запровадили одні з найжорсткіших карантинних обмежень в Європі.
Саме завдяки цьому вдалося значно зменшити поширення хвороби у перші місяці, та нині наша держава дійшла до справді страшних щоденних цифр.
Медична система України, як і багатьох інших країн, працює на межі своїх можливостей. І лише дотримання маскового режиму та соціальної дистанції може запобігти подальшому розповсюдженню Covid-19.
І 10 тис. нових хворих щодня – не межа приросту. Аби хоч трохи послабити тиск на медичну систему, наступного року також потрібно дотримуватись карантину. Але є надія, що після нього держава отримає перші партії вакцини і почне щеплення.
Протести у Нових Санжарах
У лютому Україна евакуювала десятки іноземців та своїх громадян з Китаю, де тоді панували карантинні обмеження через поширення коронавірусу.
Звичайно, їх потрібно було розмістити на двотижневу обсервацію, щоб знизити ризик завезення та поширення Covid-19 в нашій державі. Однак місце, де проходитиме ізоляція, тримали у секреті до останніх годин.
Як з’ясувалося, евакуйованих людей планували розмістити у санаторії в Нових Санжарах. Місцеві жителі не дуже добре поставилися до цієї ідеї. Вони перекрили дорогу, щоб не пропустити автобус із громадянами до санаторію, дехто навіть кидав у нього каміння.
Це стало просто жахливим проявом ставлення українців одне до одного і загалом неправильною оцінкою ситуації.
Активна фаза протестів тривала трохи більше одного дня, потім евакуйованим громадянам дали можливість спокійно пройти обсервацію.
Пожежі у Чорнобилі
На початку квітня низка лісових пожеж спалахнула у Чорнобильській зоні, вогонь швидко поширювався через сильний вітер. Довго пожежникам не вдавалося загасити осередки займання, а незабаром після того, як їх взяли під контроль, вітер роздмухав полум’я з новою силою.
Невдовзі правоохоронці затримали 27-річного жителя села Рагівка, який нібито зізнався, що підпалював суху траву і сміття заради розваги, однак вогонь швидко перекинувся далі, і чоловік вже не міг його загасити.
Згодом підозри у подібних діях оголосили ще кільком громадянам.
Пожежа знищила частину лісів, території кількох колишніх сіл. Загалом від вогню постраждала ділянка площею близько 11,5 га.
Обмін полоненими у квітні
Попри нестабільну ситуацію, Україна далі робить все можливе для звільнення своїх громадян, яких незаконно утримують на окупованих територіях та в РФ.
16 квітня з ОРДЛО вдалося звільнити 20 українців. Обмін проходив в два етапи. Під час першого бойовики “ДНР” передали Україні дев’ятьох громадян.
Того ж дня неподалік Щастя на підконтрольну Україні територію повернулися ще 11 співвітчизників. В ОРДЛО передали 14 осіб, четверо відмовилися повертатися на окуповані території.
Серед звільнених громадян: двоє військових, один правоохоронець та 17 цивільних. Станом на сьогодні це останній обмін полоненими.
Підтоплення на Прикарпатті
У червні через негоду в Івано-Франківській області почалася справжня повінь. Через інтенсивні опади значно постраждала інфраструктура та населені пункти регіону.
Було підтоплено більше 4,5 тис. будинків, зруйновано понад 90 мостів, пошкоджено більше 480 км доріг.
Загалом опади на Прикарпатті призвели до найбільшої повені за останні 50 років.
За підрахунками фахівців, природний катаклізм завдав регіону збитків приблизно на 2,5 млрд грн.
Членство у програмі розширених можливостей НАТО
Попри пандемію, Україна далі крокує до своїх цілей на міжнародній арені – членства в Євросоюзі і НАТО. Цього року Україна доєдналася до програми Партнерства з розширеними можливостями.
Членами цієї програми є країни, які ще не увійшли до Альянсу, але зацікавлені такою перспективою і зробили свій внесок у місії та операції НАТО.
Завдяки такому партнерству Україна матиме розширений доступ до навчань із взаємосумісності та можливість обмінюватися більшою кількістю інформації.
Це свідчить про те, що незабаром взаємодія нашої держави та Альянсу лише поглибиться, і ми станемо на кілька кроків ближчими до повноцінного членства.
Спортивні перемоги
В середині року потроху почали відновлюватися спортивні змагання, які скасували через пандемію. І світ вкотре заговорив про українських спортсменів.
У 2020 році Володимир Кличко став другим українцем, який потрапив до Міжнародної зали боксерської слави. Його брат, Віталій, став її членом ще у 2018 році.
Крім Кличка до зали слави цього року потрапили відомі боксери Андре Ворд та Флойд Мейвезер.
Вдруге в історії титул найсильнішої людини планети виборов українець – 24-річний Олексій Новіков. Він також став наймолодшим спортсменом, який здобув цей титул.
Це перший українець після Василя Вірастюка, який став найсильнішою людиною планети. Можна сказати, що Вірастюк нарешті передав свій факел.
На футбольній арені, мабуть, найвизначнішим досягненням 2020 року є матч збірної України зі збірною Іспанії, в якому наші гравці змогли вигризти перемогу.
Переможний гол у матчі Ліги націй забив Віктор Циганков. Вперше в своїй історії українській збірній вдалося здобути перемогу над іспанцями.
За словами тренера збірної Андрія Шевченка, вирішальною у цій зустрічі була гра без м’яча, яка дала змогу впоратися з сильними гравцями Іспанії.
Перемоги лікарів
Попри те, що медикам доводиться працювати на межі можливостей, у 2020 році було і кілька приємних здобутків в українській медицині. Цього року в нашій державі активно застосовується практика донорства після смерті, коли від загиблої людини беруть вцілілі органи і пересаджують пацієнтам, які їх потребують.
У Центрі трансплантології Львівської комунальної лікарні провели три операції, під час яких пересадили органи одного донора трьом пацієнтам. Нирки, серце та підшлункова врятували життя людей.
Значно активізувалося пересадження сердець. Станом на 18 грудня в Україні провели вісім подібних операцій.
Також в Україні провели унікальну операцію, під час якої в пацієнтки на три години вилучили серце, запротезували та повернули назад.
Нині подібних операцій замало для того, щоб значно скоротити чергу за донорськими органами, але позитивні зрушення вже є.
Війна на Донбасі далека від завершення
Попри зустріч лідерів країн нормандської четвірки минулого року, у 2020 році процес знову застопорився – пандемія Covid-19 внесла свої корективи.
Через це вже більше року лідери країн не можуть зібратися і обговорити подальші плани щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Звичайно, на початку пандемії ідея нової зустрічі справді була нереальною.
Так, ТКГ працює навіть в умовах пандемії, але багато з того, про що говорили у 2019 році, і досі не виконується.
13 листопада все ж відбулася онлайн-зустріч радників керівників України, Франції, Німеччини та Росії, тому є надія, що переговорний процес триватиме на найвищому рівні наступного року.
А тим часом на Донбасі тривають бойові дії. З початку 2020 року Україна втратила 108 бійців. Загальні втрати, згідно з офіційною статистикою, досягли позначки в 4,4 тис. військових.
Теракти в Україні
Протягом 2020 року в Україні сталося кілька терористичних актів, але найбільше запам’ятається захоплення автобуса у Луцьку.
Тоді Максим Кривош взяв у заручники 13 пасажирів. Він вимагав від перших осіб держави записати відеозвернення, в якому вони називають себе терористами в законі. А від глави держави – рекомендувати усім подивитися фільм Земляни 2005 року випуску.
Терорист прагнув привернути якомога більше уваги до події і, здається, це йому вдалося. Поки тривали переговори, на місце події прибув міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Згодом президент виконав вимогу терориста і рекомендував усім подивитися зазначений фільм, після чого Кривош здався. Дії влади тоді неодноразово піддавали критиці, адже це показувало, що перших осіб держави можна змусити хоча б частково виконати вимоги за допомогою теракту.
Невдовзі у Києві громадянин Узбекистану Сухроб Карімов захопив відділення одного з банків і погрожував вибухом.
Він відпустив майже всіх працівників банку. З ним за власним бажанням залишилася лише керівник відділення.
За кілька годин правоохоронці штурмували банк і захопили Карімова.
Авіакатастрофа під Чугуєвом
На жаль, цього року не обійшлося і без другої масштабної катастрофи. Вона сталася неподалік міста Чугуїв (Харківська область).
Літак Ан-26Ш, на якому перебували курсанти Харківського національного університету повітряних сил ім. Кожедуба та офіцери, виконував тренувальний політ, коли екіпаж помітив несправність у лівому двигуні.
Проте літак так і не дістався аеропорту, розбившись за 1,5 км від нього. Вижив лише один курсант.
Було розпочато розслідування причин катастрофи, яке встановило, що ними стали:
- недостатня підготовка до надзвичайних ситуацій;
- відсутність контролю за організацією польотів керівництвом Харківського національного університету повітряних сил;
- порушення планової таблиці польотів;
- зльоти конвеєром;
- системні порушення правил польотів у ВНЗ;
- відмова системи управління двигуна.
Місцеві вибори
Цього року в Україні відбулися місцеві вибори, які запам’яталися одразу кількома речами. По-перше – значним збільшенням приросту хворих на коронавірус через недостатнє дотримання заходів безпеки.
Ще за кілька тижнів експерти прогнозували такий перебіг подій, який, на жаль, справдився.
По-друге – опитуванням від президента Зеленського, який запропонував українцям відповісти на кілька запитань щодо тез, які так чи інакше вплинуть на життя країни.
Однак проведення цього опитування неприємно дивувало. На багатьох виборчих дільницях не можна було знайти людей, які за нього відповідали. Крім того, його результати не мали жодної юридичної сили, і невідомо, чи робитимуть щось з тими п’ятьма ініціативами в Офісі президента.
По-третє – це наслідки для всіх органів самоврядування через пандемію коронавірусу. Вже не один міський очільник помер через ускладнення, викликані Covid-19, останній – Геннадій Кернес.
Конституційна криза
Після визнання Конституційним судом статті 366-1 ККУ (Декларування недостовірної інформації) такою, що не відповідає основному закону, в Україні почалася так звана конституційна криза.
Фактично цим кроком КСУ заблокував низку антикорупційних ініціатив в державі, однак самі судді не вважають, що зробили щось надзвичайне. На їхню думку, закон потребує удосконалення, після чого його визнають конституційним.
Після рішення суду президент навіть закликав звільнити чинний склад КСУ і назвав подію спробою реваншу старих еліт.
– Я точно знаю, що демарш Конституційного суду – це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни. Ніяк інакше. Конкретно проти. Бо тільки слабкий президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють, – заявив тоді глава держави.
Нині ж парламент зробив усе можливе, щоб вирішити конституційну кризу та повернути до нормального стану діяльність антикорупційних органів.
Проте це – не завершення історії. Наступного року Верховна Рада планує внести корективи у функціонування Конституційного суду, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.
Звільнення Віталія Марківа
Цього року в Україну вдалося повернути військового Віталія Марківа, якого у 2019 році засудили в Італії за “причетність до вбивства” італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його колеги з РФ Андрія Миронова неподалік Слов’янська у травні 2014 року.
Українські військові звертали увагу суду, що Марків не міг бути причетним до мінометного обстрілу, під який потрапили кореспонденти, адже його батальйон не був озброєний мінометами.
Виправдали військового лише 3 листопада 2020 року, а вже 4 числа в Україні приземлився літак, на борту якого перебував Марків.
Зеленський назвав виправдання українського військового перемогою справедливості, до якої долучилося багато українських дипломатів.
Протести ФОП
Через пандемію коронавірусу 2020 рік став неймовірно складним для бізнесу, а особливо для фізичних осіб-підприємців.
Протягом року було кілька протестів ФОПів, але найбільше запам’яталися останні, під час яких відбулися сутички з правоохоронцями. Однією з основних вимог підприємців і досі залишається скасування обов’язкових касових апаратів.
Також нещодавно до списку вимог додалося скасування обмежень для малого бізнесу під час посилення карантину, яке заплановане на січень 2021 року.
Нині влада відтермінувала запровадження касових апаратів до 2022 року, однак Верховна Рада ще повернеться до цього питання наступного року, адже в парламенті є кілька альтернативних законопроектів. Крім того, ФОПи не збираються припиняти протести і в 2021 році.
Факти ICTV також рекомендують переглянути відео-підсумки 2020 року, в яких ми пригадали події, що найбільше запам’ятаються українцям.
2020 рік видався досить складним для багатьох країн світу. Але й у ньому не обійшлося без світлих плям.
Залишається лише сподіватися, що 2020-й не був “розігрівом” перед чимось гіршим, а лише дуже темною плямою на тлі новітньої історії України.