Філолог Остап Українець вважає, що лайка в мові була й буде завжди, просто через років 500 це будуть зовсім інші слова з інакшим сенсом.
– Наприклад, слово бл*** ще в XVII-XVIII столітті було нормативним. Воно зафіксоване в першому словнику української мови. Але тоді воно означало людину, яка лихословить або обманює. Ці речі дуже близькі завжди, бо в нас брехати й лаяти – це те, що робить собака. А слово “собака” історично було страшною образою, – пояснює мовознавець у коментарі Фактам ICTV.
Остап Українець говорить: лайка є табуйованою в Україні, тому що заборонена тема, яку вона описує. Саме тому вживання лайки навряд чи може зробити когось популярним або створити певний імідж. Не додає лихослів’я особливих дивідендів й українським політикам.
– Ось Геннадій Кернес (покійний міський голова Харкова, – Ред.), наприклад, лаявся абсолютно щиро. Його фраза “помножу на нуль” є близькою до традицій українських прокльонів, – говорить Остап Українець.
За його словами, лайка сама по собі нічого не вирішує й не додає жодного змісту. Важливо лише те, де та як вживається.
Філолог не погоджується із тезою про те, що людям, які лихословлять, бракує словникового запасу.
– Іноді бувають життєві ситуації, коли словникового запасу й має бракувати. Лайка як емоційно забарвлена лексика не повинна передавати пряму інформацію, лексичну семантику слів. Вона передає емоції, які за ними стоять, – переконаний він.
Дружина Остапа Українця, етнограф Катерина Дудка взагалі має теорію, що лайка є вербалізованим криком.
– Коли людині щось болить, не подобається або її щось турбує, вона лається замість того, щоб, як дитина, падати на землю й кричати. Це своєрідний спосіб полегшення емоцій, – каже вона.
Лайка Геннадія Кернеса
У вересні 2012 року міський голова Харкова Геннадій Кернес насварив очільника КП Харківміськліфт Анатолія Кандаурова.
Мер міста пригрозив, що “помножить на нуль” директора комунального підприємства, якщо той не дотримається обіцянок й зобов’язань, які взяв на себе.
Міський голова Харкова Геннадій Кернес помер 17 грудня від ускладнень, спричинених коронавірусом.