Запуск АЕС та будівництво ядерного могильника: найпоширеніші міфи про ЧАЕС

35-річчя Чорнобильської катастрофи: міфи про ЧАЕС35-річчя Чорнобильської катастрофи: міфи про ЧАЕС

35 років тому, 26 квітня 1986 року стався вибух на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції. Протягом наступних двох тижнів тривала масштабна пожежа, яка викидала колони радіоактивних газів і частинок майже по всій Європі.

Кожного разу, коли розмова заходить про катастрофу на ЧАЕС, хтось каже, що станція перестала працювати одразу ж після вибуху, а хтось вважає, що вона зможе скоро запрацювати. Проте ж справи трохи інакші.

Факти ICTV зібрали три найпоширеніші міфи про Чорнобильську атомну електростанцію. 

ЧАЕС можна знову запустити 

Усі атомні електростанції проходять три етапи: будівництво – використання – зняття з експлуатації. 

ЧАЕС стала першою з-поміж п’яти українських АЕС, яка у 2000 році почала етап зняття із використання, після зупинки останнього робочого третього енергоблоку. 

Зокрема, у 2016 році із блоків станції вивантажили усе ядерне паливо. Потім розпочали поетапний демонтаж обладнань та систем, які безпосередньо пов’язані з виробництвом енергії. Цей демонтаж за планом триватиме до 2064 року.

Таким чином, Чорнобильська АЕС вже більше не зможе повернутися до генерації енергії. 

Будівництво ядерного могильника на ЧАЕС

Під час використання атомних станцій генерується великий обсяг радіоактивних матеріалів, тобто відпрацьоване ядерне паливо та радіоактивні відходи, які повторно не використовуються (будівельне сміття, ганчірки, респіратори, металеві конструкції тощо).

Такі відходи спеціально обробляють та відправляють до пунктів захоронення (окремі зони, які мають охорону та постійний радіаційний контроль).

Натомість відпрацьоване ядерне паливо (тепловидільні збірки) – це цінний і водночас небезпечний ресурс. Процес поводження з таким паливом є складним та високотехнологічним. Через високу радіоактивність паливо спочатку готують до зберігання у спеціальній камері. 

Персонал не має доступу до такої камери та виконує всі операції віддалено. Після підготовки, паливо віддають на 100-літнє зберігання у спецсховище. 

У будь-який момент це паливо можна використати повторно, якщо з’явиться ефективніший тип реактора.  

Загалом у зоні відчуження є п’ять пунктів захоронення відходів і три сховища відпрацьованого ядерного палива.

Пункти захоронення використовують з 1986 року. Водночас нові сховища відпрацьованого ядерного палива, які помилково назвали могильниками, наразі будуються

Одне сховище призначене тільки для відпрацьованого атомного палива ЧАЕС. У ньому зберігатиметься 22 тис. тепловидільних збірок, які накопичила станція з 1977 по 2000 рік. Друге сховище – для палива інших українських АЕС. 

Отже, на ЧАЕС не існує і не планується будівництво ядерного могильника. Натомість у зоні відчуження є сховища ядерного палива для українських АЕС та пункти захоронення радіоактивних відходів.

Читайте також
Останні діти у Чорнобилі: історія евакуації після катастрофи на ЧАЕС

Закриття ЧАЕС у 1986 році

У 1986 році стався вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС.  Протягом доби після пожежі у рамках протиаварійних заходів три інші блоки станції також зупинили.

Однак після стабілізації стану, на території ЧАЕС провели роботу з дезактивації. Після чого весь персонал станції повернувся на свої робочі місця.

1 жовтня 1986 року повторно запустили перший енергоблок. А на початку 1987 року ЧАЕС повноцінно виробляв електроенергію трьома блоками. 

Відтак після аварії станція виробила 158,6 млрд кВт-год енергії, до аварії – 150,2. 

Офіційно ЧАЕС припинила працювати у 2000 році, коли зупинили останній робочий блок. Але це не означає повне зачинення станції. Вона продовжувала працювати.

На АЕС почався етап  зняття з використання. Змінився профіль діяльності з виробництва електроенергії на демонтаж обладнання та систем. Почали будувати інфраструктуру для поводження з радіоактивними забрудненими матеріалами.

З 2000 року кількість персоналу зменшилась вдвічі, однак на ЧАЕС все ще працює понад 2,5 тис. працівників.

Загалом до 2028 року планують проводити активні роботи з консервації енергоблоків.

На 2064 рік заплановане повне завершення зняття ЧАЕС з експлуатації. Однак так зване укриття та відпрацьоване ядерне паливо потребуватимуть робіт щонайменше до 2116 року.

Тож ЧАЕС не закриється ще протягом найближчого століття. 

26-го квітня 2021 року минає 35 років, як на четвертому енергоблоці ЧАЕС сталася масштабна катастрофа, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих, так і за економічним збитком.

Більше про Чорнобильську катастрофу – читайте на Фактах ICTV.

Анастасія Рогожінська редакторка стрічки
Категорії: Україна