Отруєння дружини Буданова і рекордна атака дронів на Київ: ключові події тижня

Цього тижня стало відомо про отруєння дружини керівника ГУР Кирила Буданова. В Україну повернулося скіфське золото, а в Брюсселі пройшло перше засідання Ради Україна-НАТО на рівні глав МЗС.

Які ще важливі події відбувалися протягом тижня – далі в матеріалі.

• Рекордна атака Шахедів на Київ
• Негода в Україні
• Зміни у мобілізації та демобілізація
• Отруєння дружини Кирила Буданова
• Блокування вантажівок на кордоні з Польщею та Словаччиною
• Повернення скіфського золота
• Загибель керівників МВС у Броварах: розслідування завершено
• Перше засідання Ради Україна-НАТО
• Акцент на обороні: підписано держбюджет на 2024 рік
• У Європарламенті підтримали старт переговорів про вступ України до ЄС
• Фінансування для навчання військових ЗСУ від Євросоюзу
• Нова фаза війни в Україні
• РФ викинули з Виконавчої ради ОЗХЗ: місце отримала Україна

---

Рекордна атака Шахедів на Київ

У ніч на 25 листопада війська РФ випустили рекордну кількість дронів Shahed-131/136 (Шахед) – 75. Основним напрямком удару був Київ.

Ця атака дронів на столицю стала найбільш масованою з початку повномасштабної війни. Тривога в Києві тієї ночі тривала понад 6 годин.

Протиповітряна оборона знищила 74 із 75 Шахедів, понад 60 із них – на Київщині.

Внаслідок атаки в Києві постраждали пʼятеро людей, серед яких 11-річна дитина.

Внаслідок падіння уламків дронів були пошкоджені кілька будівель, виникли пожежі. Без світла залишилися близько 200 будівель: житлові будинки та установи.

На Київщині постраждали житлові будинки, автомобілі та підприємство. Мешканців Києва та області попереджали про можливі обмеження енергопостачання.

Надвечір 25 листопада електропостачання в Києві після нічної атаки дронів вдалося повністю відновити. Як зазначили в компанії Укренерго, столиця того дня була близька до запровадження відключень світла, оскільки під час ворожого обстрілу були пошкоджені кілька потужних магістральних ліній електропередачі.

Символічно, що російські окупанти здійснили атаку в День пам’яті жертв Голодомору-геноциду. Як зазначив президент Володимир Зеленський, це був свідомий терор з боку РФ.

Негода в Україні

На початку тижня Україну накрила потужна негода. Погіршення погодних умов спостерігалося в Одеській, Черкаській, Миколаївській, Кіровоградській, Київській та інших областях України.

Пориви вітру сягали 30 м/с, на дорогах утворювалися снігові замети та ожеледиця.

На низці автодоріг по Україні перекривали рух транспорту, на найбільш засніжених напрямках затримувалися потяги.

Станом на ранок 27 листопада були знеструмлені понад 2 тис. населених пунктів у 16 областях.

Найскладнішою ситуація була на півночі та півдні Одещини. Снігові замети подекуди сягали півтора метра, в снігу застрягали автомобілі, машини швидкої допомоги, автобуси.

У сніговій пастці на Одещині застряг автобус із дітьми-спортсменами. Юні боксери, які поверталися зі змагань із Миколаєва в Одесу, 14 годин просиділи без їжі та води, очікуючи на порятунок.

В Одесі через сильний вітер впала 100-метрова труба котельні. А в Києві сильний вітер порвав полотнище найбільшого державного прапора України.

Шторм накрив і тимчасово окупований Крим. Там пошкоджено десятки будинків та автомобілів, лінії електропередач, залізницю. В окупованому Севастополі попадали десятки дерев, а також рекламні щити, пошкоджено покрівлі будинків. У Євпаторії шторм здійняв хвилі, які змили всі окопи окупантів.

За даними МВС, через негоду в Україні загинули 12 осіб. Ще 23 людини постраждали, серед них – двоє дітей.

Зміни у мобілізації та демобілізація

24 листопада президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, яке стосувалося питань мобілізації, демобілізації та ротації військовослужбовців під час війни. Він анонсував підготовку комплексного плану.

Деталі цього плану поки що не озвучувалися. Західні ЗМІ писали, що в Україні планують змінити підхід до призову на військову службу, щоб зберегти боєздатність армії після майже двох років повномасштабної війни.

Планується залучення приватних рекрутингових компаній для проведення більш цілеспрямованого призову. Мобілізація має стати більш гнучкою, щоб люди добровільно йшли на конкретну посаду.

За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, військовослужбовці строкової служби, термін служби яких вже завершився, матимуть можливість демобілізуватися найближчим часом. А ті бійці, які хочуть залишитися в ЗСУ, зможуть укласти контракт.

У Верховній Раді зараз обговорюють ідею демобілізації військових через 18 чи 36 місяців безперервної служби.

Отруєння дружини Кирила Буданова

Цього тижня стало відомо, що дружину керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова – Маріанну отруїли важкими металами. Це підтвердили в ГУР.

Анонімні джерела стверджували, що Маріанну Буданову могли отруїти через їжу. Вона проходить курс лікування, який уже завершується.

Легкі симптоми отруєння були діагностовані ще в декількох співробітників ГУР. Проте в дружини Буданова симптоми проявилися значно швидше через те, що вона має невелику вагу.

Очільник Служби зовнішньої розвідки у 2020-2021 роках Валерій Кондратюк стверджував, що під час аналізу були виявлені такі метали, як миш’як і ртуть. Отруєння начебто торкнулося і керівників окремих напрямків, які відповідальні за операцію проти Росії в українському ГУР.

Головне управління розвідки розпочало розслідування у справі про отруєння своїх співробітників та Маріанни Буданової.

Блокування вантажівок на кордоні з Польщею та Словаччиною

Польські перевізники продовжують страйк на кордоні з Україною, блокуючи рух вантажівок. Ця акція триває з 6 листопада.

Спочатку поляки перекрили три пункти пропуску на польсько-українському кордоні: Гребенне – Рава-Руська, Корчова – Краківець і Дорогуськ – Ягодин. Згодом був заблокований і пункт пропуску Медика – Шегині.

Ключовою вимогою протестувальників є повернення дозволів для українських перевізників (тобто скасування “транспортного безвізу”). В уряді Польщі також закликали скасувати обов’язкову реєстрацію в українській системі єЧерга для порожніх вантажівок, які повертаються з України до ЄС.

Через страйк на кордоні застрягли кілька тисяч вантажівок. За три тижні блокади кордону українська економіка вже втратила понад €400 млн.

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, українська сторона готує евакуацію водіїв із заблокованих пунктів пропуску на території Польщі.

Тим часом у Єврокомісії попередили польську владу про можливість застосування каральної процедури щодо Польщі через порушення законодавства ЄС.

1 грудня стало відомо, що Україна та Польща погодили низку заходів для розблокування кордону:

• Відкриття пункту пропуску Угринів – Долгобичув для проїзду порожніх вантажівок, щоб зменшити навантаження на інші пункти пропуску.
• Створення в системі єЧерга окремих пасів для порожніх фур на пунктах пропуску Ягодин – Дорогуськ та Краківець – Корчова.
• Запуск пілотного проєкту з реєстрацією в єЧерзі безпосередньо перед перетином кордону на пункті пропуску Нижанковичі – Мальховіце (терміном на місяць).

Тим часом 1 грудня, з 16:05 на території Словаччини розпочалося блокування руху вантажівок через пункт пропуску Вишнє Нємецьке – Ужгород. За даними ДПСУ, акцію проводять представники Спілки перевізників Словаччини.

Вони пропускатимуть на виїзд зі Словаччини по чотири вантажівки за годину. Словаки обіцяють не блокувати гуманітарну допомогу, інші важливі вантажі, перевезення живих тварин, пального та охолоджених вантажів.

На в’їзд у Словаччину рух блокуватися не буде. Також не обмежуватиметься рух легковиків та автобусів.

Повернення скіфського золота

До України після майже 10 років судів нарешті повернули скіфське золото.

Йдеться про артефакти з чотирьох музеїв тимчасово окупованого Криму. Ще до вторгнення РФ на півострів у 2014 році їх вивезли на виставку в музеї Алларда Пірсона (Нідерланди).

Після того, як суди Нідерландів різних інстанцій відхилили позови російських окупантів та визнали право України на скіфські скарби, їх повернули нашій державі.

Тепер скіфське золото зберігатимуть у Києво-Печерській лаврі. Ідеться про 565 предметів: античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким 2 тис. років, та інші артефакти.

Загибель керівників МВС у Броварах: розслідування завершено

ДБР завершило розслідування авіакатастрофи гелікоптера 18 січня 2023 року в Броварах (Київська область), в якій загинуло керівництво Міністерства внутрішніх справ України.

Матеріали справи відкрили для ознайомлення підозрюваним та їхнім захисникам, а також потерпілим. Після цього справу спрямують до суду.

Підозру отримали п’ятеро посадовців ДСНС. За версією слідства, вони порушили правила безпеки польотів та експлуатації гелікоптера.

Внаслідок авіакатастрофи загинули глава МВС Денис Монастирський, перший заступник міністра Євген Єнін, державний секретар Юрій Лубкович, інші посадовці та екіпаж гвинтокрила.

Гелікоптер впав біля дитсадка в Броварах. Тому, окрім високопосадовців МВС, в авіакатастрофі загинули чотири жінки та малолітня дитина, які прийшли у садочок.

31 людина, серед яких 13 дітей, дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Перше засідання Ради Україна-НАТО

29 листопада в Брюсселі відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. У ньому взяв участь глава українського МЗС Дмитро Кулеба.

Під час засідання було представлено адаптовану Річну національну програму, в якій викладено подальші реформи в Україні на шляху до НАТО. Цей документ містить п’ять базових розділів: політичні та економічні питання; оборонні та військові питання; ресурсні питання; питання безпеки; правові питання.

Україна погодила з НАТО цей новий план реформ.

Акцент на обороні: підписано держбюджет на 2024 рік

Президент Володимир Зеленський підписав Закон Про державний бюджет України на 2024 рік.

У головному фінансовому документі країни передбачені доходи на рівні 1 трлн 768 млрд грн, видатки – 3 трлн 355 млрд грн, дефіцит – 1 трлн 571,5 млрд грн, який покриватиметься здебільшого коштом міжнародної допомоги.

Прогнозований середньорічний курс гривні на 2024 рік закладено на рівні 40,7 грн за долар.

Головним пріоритетом є сектор оборони і безпеки – 1 трлн 692,6 млрд грн, або 22,1% від ВВП.

У Міністерстві оборони вже озвучили пріоритети на 2024 рік: посилення протиповітряного щита та розвиток оборонно-промислового комплексу. Акцент буде на виробництві засобів ППО – від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем ППО з дальністю у понад 100 км.

У держбюджеті-2024 близько 175 млрд грн виділяється на закупівлю ракет і боєприпасів.

У Європарламенті підтримали старт переговорів про вступ України до ЄС

Конференція президентів Європарламенту офіційно підтримала початок переговорів про вступ України до Євросоюзу.

У комюніке зазначається, що лідери Європарламенту вітають позитивну рекомендацію Єврокомісії від 8 листопада про відкриття переговорів з Україною і очікують, що вона “буде підтверджена Європейською радою на їзасіданні в грудні”.

Конференція президентів – орган, який об’єднує керівництво Європарламенту та його політичних груп.

Фінансування для навчання військових ЗСУ від Євросоюзу

Рада ЄС 28 листопада ухвалила рішення виділити додаткове фінансування на навчання військовослужбовців ЗСУ за кордоном.

Тренування входять до програми Місії військової допомоги Євросоюзу на підтримку України (EUMAM Ukraine).

Фінансування збільшать на €194 млн. Загалом воно становитиме €255 млн.

З моменту запуску програми в 2022 році понад 34 тис. українських солдатів пройшли підготовку за кордоном.

Нова фаза війни в Україні

Президент України Володимир Зеленський констатував початок нової фази повномасштабної війни з РФ на тлі настання зими.

За його словами, зимовий період ускладнить бойові дії. А масштабна атака дронів 25 листопада стала тривожним прецедентом на найближчі місяці.

Зеленський зазначив, що літній контрнаступ ЗСУ не приніс очікуваних результатів через постійну нестачу зброї та сухопутних сил для швидкого просування.

– Ми хотіли швидших результатів. З цієї точки зору, на жаль, ми не досягли бажаних результатів. І це факт, – заявив глава держави в інтерв’ю західним ЗМІ.

Однак Україна не здасться, а за останні кілька місяців вдалося досягти поступових територіальних здобутків.

РФ викинули з Виконавчої ради ОЗХЗ: місце отримала Україна

Україна вперше отримала місце в складі Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї.

Водночас Росію не переобрали до складу ОЗХЗ. Агресор вперше за довгий час програв на виборах.

Окрім України, до складу Виконавчої ради також увійшли: Польща, Литва, Бельгія, Данія, Греція, Нова Зеландія, Іспанія, Алжир, Гана, Нігерія, Південна Африка, Бангладеш, Іран, Малайзія, Пакистан, Чилі, Еквадор, Сальвадор, Гватемала.

Організація із заборони хімічної зброї має забезпечувати контроль за дотриманням заборони на використання хімзброї, ліквідацією запасів, надання допомоги державам у забезпеченні захисту.