Політика і вплив РФ: чому фермери блокують кордон і які збитки для України та Польщі

Польські протести фермерів, які тривають на кордоні з Україною, вже призвели до чималої кількості проблем: псування українського зерна, блокування вантажних та пасажирських перевезень, а також до напруження в українському та польському суспільствах. Це змусило мобілізувати дії Києва та Варшави щодо розв’язання конфлікту.

Ба більше, від страйків польських аграріїв страждають не лише ці дві країни, але й інші держави-члени ЄС, оскільки зерно, яке блокується на українсько-польському кордоні, йде через Польщу транзитом, і призначено для інших країн Євросоюзу.

Про те, якими є причини цих протестів, та до яких збитків це може призвести в економіках України, Польщі та ЄС – Факти ICTV розбирались з експертами.

Чому страйкують польські фермери – причини

У коментарі Фактам ICTV політолог Олег Саакян заявив, що першопричиною страйків серед польських аграріїв є політичний чинник.

– За протестами стоять не тільки і не стільки фермери, скільки праворадикальна партія Конфедерація. Друга причина в тому, що вона використовує справді проблемне становище, в якому перебувають польські фермери, як і багато інших європейських фермерів, – вважає він.

З політологом погоджується і голова Комітету економістів України Андрій Новак.

– Це акція не стільки економічна, скільки політична, яка була організована і профінансована Росією, – сказав Новак у коментарі Фактам ICTV.

Також політолог Саакян вказує на вплив російсько-української війни на ринок Євросоюзу, коли логістичні ланцюжки постачання товарів змінились, а Україні довелось поставляти свою продукцію в обхід Чорного моря.

– Це (зміна логістичних шляхів, – Ред.) стало викликом для європейського ринку – поява такого великого гравця, як Україна, більшою мірою, ніж це було раніше. Саме через це весь праведний гнів фермерів подається під вивіскою “Україна”. Але якщо дивитись на причини, то більшою мірою вони не пов’язані із самою Україною, – каже він.

Політолог додає, що такі форми прояву незгоди і радикалізація польських фермерів пов’язані з тим, що партія Конфедерація намагається після провалу на парламентських виборах у Польщі продемонструвати свою здатність впливати на якісь суспільно-політичні процеси. До того ж, ця політсила хоче набрати собі “додаткових очок” перед проведенням місцевих виборів у Польщі, які відбудуться у квітні 2024 року.

– Самі фермери кажуть, що будуть блокувати до квітня місяця, – каже він.

Саакян вважає, що нещодавно обраний уряд в Польщі має свої залежності, оскільки спирається на електорат, де фермери займають значну частину. Ба більше, для польського уряду важливо зберігати конкурентність у боротьбі за електорат з іншою політичною фракцією – Право і справедливість, яку неформально очолює президент Анджей Дуда.

– Так само і Брюссель намагається не робити різких кроків, щоб Конфедерація їх не використала як мобілізаційний фактор для своїх виборців, оскільки це все відбувається під слоганами євроскептицизму та зі спрямуванням, зокрема, проти Брюсселя, – додає він.

Які вимоги польських фермерів

Поляки, які вийшли на страйки вздовж польсько-українського кордону, вже давно оголосили свої вимоги. Серед них:

• не здійснювати “зелений перехід” в рамках програми ЄС, що передбачає зменшення використання пестицидів і добрив;
• заборонити ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції);
• а також отримати додаткові дотаційні виплати на вітчизняне тваринництво.

Політолог Саакян каже, що загалом в Європейському Союзі чимало фермерів є залежними від дотацій Євросоюзу, не тільки польські аграрії.

– Є певне напруження через перехід на зелену енергетику та економіку (що стосується використання пестицидів та інших складових, – Ред.), забюрократизованість цих механізмів та фактична залежність через неконкурентність значної частини європейського фермерства від цих дотацій, – зазначає Саакян.

Загалом, каже Саакян, протести фермерів існують не лише в Польщі, вони мають місце по всій території ЄС. Водночас аналогічних блокувань кордону немає з боку інших сусідів України,  наприклад Угорщини чи Румунії, бо в цих країнах не відбуваються виборчі процеси.

– Українська та європейська дипломатія спрацювала досить ефективно, коли з’явились такі протести в Угорщини, Словаччині та Румунії. Значну частину обґрунтованих питань було знято в процесі перемовин. Знайшли консенсуси, і ситуація стала робочою, – нагадує експерт.

Які є важелі впливу на фермерів

Українська влада та ЄС намагаються розв’язати проблему блокування кордонів шляхом переговорів. Так, 21 лютого президент Володимир Зеленський запропонував прибути на кордон українським урядовцям, щоб провести раунди переговорів з урядовцями з Польщі. Він закликав до цього як прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, так і президента Анджея Дуду, та додав, що готовий особисто прибути на кордон для розв’язання проблеми.

Говорячи про фактор місцевих виборів, політолог Саакян зазначає, що протести навряд чи вщухнуть після електоральних перегонів у Польщі, оскільки в ці страйки аграріїв вкладаються ресурси. Водночас після квітня можуть бути знайдені додаткові важелі впливу.

До цих інструментів експерт відносить такі можливі дії:

• залучити додаткове фінансування для фермерів з боку ЄС (дотації, привілеї тощо);
• порушити кримінальні справи в рамках вандалізму, що відбувається під час цих протестів;
• розслідувати російський слід в організації протестів;
• використати механізми силового розблокування ключових логістичних шляхів, після того, як будуть проведені перші два кроки.

Щодо дій польських правоохоронців, то їх можна було побачити, наприклад, 20 лютого, коли на одному з тракторів, який брав участь у протестах аграріїв, помітили плакат із підтримкою повномасштабної війни Росії проти України поруч із прапором СРСР.

Цьому фермеру пізніше поліція Польщі висунула звинувачення за фактом розпалювання ворожнечі, схвалення путінської агресивної війни та пропаганди тоталітаризму.

У страйків на кордоні є слід РФ

Щодо сліду Росії, то політолог вказує на те, що активність праворадикальних та ліворадикальних сил у Європі часто пов’язані із РФ.

– Якщо ми поглянемо на прізвища організаторів цього протесту, то сміливо можемо припустити, що не без російських вух відбувається цей протест саме таким чином і саме зараз. Тим паче, що після появи отих слоганів зі зверненням до Путіна, прапорів Радянського Союзу. Тому, навіть неозброєним оком можемо констатувати, що, на жаль, такі російські впливи справді можуть мати місце, – каже Саакян.

Політолог вважає, що це є ключовим у польських протестах, оскільки Росія отримує таким чином можливість “реалізовувати своє рефлективне управління, щоб знизити рівень солідарності між польським і українським суспільством”.

Ба більше, експерти з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) зазначають, що загалом виснаження сільськогосподарського ВВП України стало благом для Росії, а зростання глобальної продовольчої безпеки, спричинене війною, використовується Кремлем як додаткові можливості, оскільки РФ також є великим світовим експортером сільськогосподарської продукції.

Тим самим, користуючись складнощами експорту агропродукції з України, Москва “заповнює” на глобальному ринку сільськогосподарський експорт як джерело “м’якої сили”, зазначають у CSIS. Як приклад, на початку 2022 року Дмитро Медведєв, колишній президент Росії і нинішній заступник голови Ради безпеки Росії, заявив, що продовольство – це “мовчазна зброя” Росії. До серпня 2023 року президент Володимир Путін заявив про намір Москви “замінити українське зерно” російським, особливо в “нужденні країни”.

Вплив на економіку України

За словами економіста Новака, попри першочерговий політичний фактор протестів, все ж такі страйки не можуть не створювати наслідків для економіки, оскільки будь-які обмеження призводять до збитків.

– Навіть при тимчасових обмеженнях торгівлі, то від цього завжди програють обидві сторони, – каже він.

Новак додає, що за даними уряду України блокування з боку Польщі завдали близько $500 млн втрати українській економіці, коли ж, за підрахунками польських журналістів, офіційна Варшава втратила близько $600 млн за той самий період.

Економіст наголошує, що українське зерно займає меншу частку, ніж зерно з Росії.

– Якщо українське зерно займає близько 10% на європейському ринку, то російське зерно займає близько 14%. Але ми щось не бачили жодної російської фури із зерном, чи залізничного вагону, який був би заблокований Польщею, Угорщиною чи Словаччиною, – каже він.

Андрій Новак додає, що блокування кордонів з боку поляків призвело не тільки до перевезення агропродукції, а й до затримання інших товарів та пасажирських перевезень.

– Насправді через українсько-польський кордон проходить лише 5% українського зерна. 95% проходить морським, річковим і залізничним шляхом. Тобто якби йшлося про економічну блокаду, то з цих показників зрозуміло, що не автомобільний кордон мав би блокуватись, – додає експерт.

Схожої думки дотримується і Саакян, який вказує, що офіційний Київ з початку блокування кордонів встиг досить сильно диверсифікувати шляхи поставок, включно із портовим експортом, який був розблокований у середині 2023 року.

– Не можна казати, що це серйозно впливає на експортні можливості України. Це більш неприємно з точки зору символічного і політичного контекстів, – каже він.

Торгівля між Україною та Польщею

Торговельний оборот України з Польщею має динамічні коливання. Згідно із даними української Державної митної служби, сальдо торгівлі (тобто різниця між надходженнями і витратами за певний проміжок часу, – Ред.) України товарами з Польшею був від’ємним у 2020 році, потім став прибутковим у 2021-2022 роках, а у 2023 році знову став від’ємним для України. Загалом, сальдо у торгівлі з Польщею за період січень-липень 2023 року склав від’ємні $0,74 млрд: $3,06 млрд українського експорту до Польщі та $3,81 млрд польського імпорту до України.

Економіст Олександр Орхіменко у коментарі Фактам ICTV пояснює, що Україна в цілому має від’ємне сальдо з більшістю європейських країн, а зробити його позитивним стане можливо лише за певних умов.

– Ні, позитивне не зробимо, це нереально абсолютно. Як би ми не крутили, у нас там мінус (від’ємне сальдо, – Ред.), і воно буде мінус. Теоретично (сальдо можна зробити позитивним, – Ред.), якщо, наприклад, ми виступили б в євроспільноту, почали б виробляти продукти, машинобудування, і потім почали б їх доставляти в Європу. Але навіть важко сказати, через скільки це може статись, – каже він.

Примітно, що імпорт товарів з Польщі в період з 2020 по 2023 роки зростав щорічно. Імпортована продукція, яка щорічно зростала у цей період, належить до категорії нафтопродуктів, які Україна отримувала з Польщі. Інші ж товари залишалися на більш-менш однаковому рівні.

Нафтопродукти з Польщі у 2022-2023 роках стали головною категорією імпорту. Лише за період з січня по липень 2023 року (дані митниці обмежені 31 липня 2023 року, – Ред.), категорія імпортованих паливних матеріалів з Польщі становила 21,47% ($818,03 млн).

Водночас експорт продукції з України до Польщі в період з січня по липень 2023 року значно впав. Гірші показники Україна мала лише у 2020 році, під час пандемії. У 2023 році помітно суттєве скорочення експортних товарів, особливо, у зв’язку із ембарго на українську аграрну продукцію, яка у 2022 році мала значний відсоток у торгівлі з Польшею. Так, за 2022 рік Україна експортувала товарів з аграрних категорій $1,96 млрд (йдеться про категорії: 1) насіння і плоди олійних рослин, інше насіння, 2) жири та олії тваринного і рослинного походження, а 3) також зернові культури). Коли ж у 2023 році загальний експорт за цими категоріями впав до $598 млн, а значне падіння фіксується саме з квітня 2023 року, коли були запроваджені перші обмеження на ці товари з боку Польщі.

Втім обмеження товарів, ймовірно, не є єдиною причиною падіння експорту з України до Польщі, оскільки через агресію Росії частина українських територій досі залишаються окупованими, а окремі промислові підприємства зупинились чи перекваліфікувались. Також на торгівлю впливають і періодичні протести польських перевізників, які, окрім лютого 2024 року і листопада-грудня 2023 року, періодично проходили і протягом інших місяців минулого року.

Торгівля агропродукцією України з Польшею

За 2023 рік серед 20 найбільших за вартістю товарних позицій імпорту з Польщі зафіксовано тільки три категорії товарів сільськогогосподарського походження:

1. продукти для годівлі тварин,
2. сири
3. та шоколад.

Водночас з боку України серед перших 20 позицій експорту до Польщі зафіксовано десять товарів з категорій сільськогосподарського походження:

1. соняшникова олія,
2. макуха звичайна,
3. соєва олія,
4. макуха, отримана після вилучення соєвої олії,
5. кукурудза,
6. пшениця,
7. соєві боби,
8. ріпакова олія,
9. насіння ріпаку,
10. плоди (ягоди).

Структура імпорту та експорту між Україною та Польщею

У списках нижче наводяться найбільш поширені товари у експорті та імпорті між Україною та Польщею, що зафіксовані Держмитслужбою за перші 7 місяців (січень-липень) 2023 року.

Структура імпорту за товарообігом з Польщі до України:

• Палива мінеральні – $818,03 млн (21.47%);
• Засоби наземного транспорту – $391,73 млн (10,28%);
• Пластмаси, полімерні матеріали – $264,72 млн (6,95%);
• Добрива – $251,61 (6,60%);
• Реактори ядерні, котли, машини, обладнання – $219,26 (5,75%);
• Електричні машини та їх частини – $156,22 млн (4,10%).

Структура експорту за товарообігом з України до Польщі:

• Чорні метали – $776,22 млн (25,37%);
• Жири та олії тваринного, рослинного походження – $314,51 млн (10,28%);
• Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин – $213, 99 млн (6,99%);
• Руди, шлаки та зола – $206,98 млн (6,76%);
• Деревина і вироби з деревини – $188,26 млн (6,15%);
• Зернові культури – $185,49 млн (6,06%);
• Електричні машини та їх частини – $173,05 млн (5,66%).

Вирощування зерна під час війни

Експерти з CSIS зазначають, що російсько-українська війна прямо й опосередковано вплинула на сільськогосподарське виробництво, оскільки на окуповані Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області припадає приблизно 21 % пшениці, 17 % ячменю і 19 % насіння соняшнику, вироблених в Україні, спираючись на дані за період із 2016 до 2020 року. При цьому кукурудзи на окупованих територіях вирощується дуже мало.

За оцінками NASA Harvest, консорціуму NASA з глобальної продовольчої безпеки та сільського господарства, кількість занедбаних орних земель в Україні у 2023 році через війну еквівалентна приблизно 7,5 % усіх орних земель у країні.

Крім того, війна збільшила витрати на транспортування зерна та іншої сільськогосподарської продукції на експортні ринки. Більша частина цих витрат була поглинена українськими виробниками у вигляді зниження цін, що призвело до зменшення рентабельності таких культур, як пшениця і кукурудза. У результаті Україна посадила і зібрала менше врожаю.

Вплив польських протестів на ринок ЄС

Політолог Саакян наголошує: те, що українські товари, які заблокували і частково розсипали посеред польських доріг фермери, були призначені для не для Польщі, створює додаткове напруження між офіційною Варшавою та Берліном, а також столицями країн Балтії.

– Але сказати, що це матиме політичні наслідки, наразі не доводиться, – каже він.

Своєю чергою голова Комітету економістів України Андрій Новак вказує, що це створює збитки переважно для компаній-постачальників та страхового бізнесу, тоді як самі уряди країн не настільки уразливі до таких блокувань кордону.

Щодо конкурентоспроможності для фермерів з ЄС, яке створюється за рахунок української агропродукції, то такі питання не можна вирішувати  блокуванням кордонів.

– Це вже називається недобросовісною конкуренцією. Економічну конкуренцію треба вирішувати економічними заходами: знижувати вартість продукції, покращувати якісь, покращувати логістику, щоб кінцевий споживач обрав вашу продукцію. Так працює вільний ринок, тим паче – в країнах ЄС.