9-11 липня у Вашингтоні відбудеться саміт НАТО. На що може розраховувати Україна, чи отримає вона більше ППО та військової допомоги? Ці питання Факти ICTV проаналізували з політологом, головою правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимиром Фесенком.
На що сподіватися Україні
– Я думаю, що важливих рішень буде більше, ніж було на минулорічному саміті у Вільнюсі. Анонсовано підписання безпекової угоди між Україною та НАТО. Думаю, що це буде документ, аналогічній безпековій угоді з Європейським Союзом та іншими країнами. Вже з Польщею підписано подібну угоду.
Але в цьому випадку ми говоримо про військово-політичний альянс, а саме – безпековий, про співпрацю з блоком, який допомагатиме Україні ще більше, про що йтиметься на цьому саміті. Для нас це дуже важливо. Йдеться про довгострокову програму взаємодії та співпраці у сфері безпеки між НАТО та Україною”, – зазначив Володимир Фесенко.
Політолог припустив, що, ймовірно, в безпековій угоді між Україною та НАТО буде прописано, що документ діятиме до моменту вступу України до Північноатлантичного альянсу, подібно до норми, яка була в безпековій угоді з Великою Британією.
– З точки зору змісту – угод, підписаних з країнами Великої сімки та Європейського Союзу. Йдеться про змістовну співпрацю в різних сферах: військової допомоги, економічної допомоги, реформ. В цьому випадку – безпекових реформ. Ця угода є чимось на кшталт наших “заручин” з НАТО, – пояснив експерт.
Фото: Depositphotos
За його словами, юридичний вступ України до НАТО, як усім зараз зрозуміло, відбудеться вже після завершення нинішньої війни з Росією. Але до того часу угода може стати договірним нормативним фундаментом інтеграції в НАТО. Він вважає, що це дуже знакова подія.
Крім того, планується ухвалення низки інших рішень, які означатимуть фактичну інтеграцію України в НАТО. Юридично Україна там буде після війни, а зараз – акцент на фактичній інтеграції, зазначив Володимир Фесенко.
– Вже затверджена програма операційної сумісності ЗСУ, безпекових структур України з відповідними структурами НАТО. По суті, це практична інтеграція з НАТО на рівні військової та безпекової організації”, – звернув увагу він.
Що буде замість запрошення до НАТО
На думку політолога, Україні важливі конкретні механізми для інтеграції в НАТО. Зокрема, політичні, організаційні та інституційні. Він вважає, що на сьогодні Україна де-факто вже залучена значно більше, ніж інші країни, які є членами НАТО.
– Міст і незворотній шлях – це публіцистичні назви цього перехідного періоду. Я не звертав би на це увагу. Це лише красиві слова. Для нас, для нашої інтеграції в НАТО важливі конкретні механізми: політичні, організаційні, інституційні. Ми сконцентрувалися на питанні членства. Як у нас часто буває: або все, або нічого, або перемога, або зрада, середнього не дано. Так і з НАТО: або членство, або нічого, нічого іншого ми не бачимо.
Сьогодні, в умовах війни, для нас важливі практичні інституційні механізми, тому що йдеться про гроші, воєнну допомогу, конкретику під час взаємодії з НАТО, а не просто про красиві слова. Сказали б: міст. І що? Що це змінює? У цьому випадку не красиві слова потрібні, а конкретні механізми. На сьогодні Україна де-факто вже залучена в НАТО значно більше, ніж інші країни, які є членами НАТО, – переконаний Володимир Фесенко.
Що можуть надати з ППО
Водночас зараз вирішуватиметься питання про те, щоб логістика постачання зброї й боєприпасів для України йшла теж через НАТО, щоб стати оператором-координатором цього процесу.
– Сьогодні цей процес здійснюється через платформу Рамштайн, і головним координатором виступають США. Але оскільки є ризик у разі приходу до влади Трампа певної зміни політики США щодо НАТО, щоб тут було менше ризиків. Пропонується, щоб оператором такої допомоги стало саме НАТО, – сказав політолог.
Фото: Міноборони України
На його думку, питання ППО, особливо після трагічних подій у Києві, Кривому Розі та загалом в Україні, стане одним із ключових пріоритетів на саміті НАТО.
– Це планувалося і раніше, але те, що відбулося 8 липня, масована російська атака, руйнування цивільних об’єктів, загибель дітей і мирних жителів – це такий вагомий аргумент, що питання надання Україні ППО треба прискорити максимально. Я думаю, що в цьому немає сумніву. Тут є об’єктивні проблеми. Американці й так обіцяли, що надаватимуть Patriot поза чергою. Але треба збільшувати виробництво Patriot.
Я не знаю, як швидко це можна зробити, найімовірніше, на жаль, ні. Україна потребує додаткових систем ППО, тобто треба не тільки знайти те, що зараз є, але й виробляти додаткові системи протиповітряної оборони. Також треба створити уніфіковану, комплексну систему ППО України. Я думаю, що це питання теж розглядатиметься. У контексті постачання зброї Україні ППО перебуває на першому місці, – заявив Володимир Фесенко.
Чи підтримають ідею Столтенберга
Володимир Фесенко звернув увагу, що зараз триває робота над рішенням про створення спеціального фонду воєнної допомоги для України.
– Це ініціатива генсека НАТО Столтенберга про створення фонду, з якого б йшла воєнна допомога нашій країні. Він запропонував такий фонд на $100 млрд на декілька років. Поки що домовилися політично, що це буде на $40 млрд на поточний рік. Але ідея в тому, щоб цей фонд працював на постійній основі, і з нього йшла б саме воєнна допомога Україні. Це великий крок вперед, тому що раніше таку допомогу надавали окремі країни, вовна не надходила через НАТО як колективну організацію, – зазначив він.
Фото: Офіс президента
На його думку, буде політичне рішення, але треба узгодити конкретні організаційні деталі, які стосуються інтересів окремих країн. Наприклад, яким чином здійснюватимуться виплати в цей фонд, як він діятиме, як ухвалюватимуться рішення.
– Потрібно знайти певний консенсус, баланс інтересів. У НАТО 32 країни. Коли йдеться про гроші, чи то в ЄС, чи то в НАТО, це вже не так просто. Потрібно узгоджувати інтереси країн, включно з банальним питанням, хто і скільки платитиме в цей фонд. Політична воля до створення такого фонду є, але поки що, наскільки я розумію, суми визначатимуться на конкретний поточний рік. А як далі це працюватиме – потрібно визначити у Вашингтоні на саміті НАТО, – наголосив він.