В Україні та світі сталося чимало подій 18 липня, зокрема, президент Володимир Зеленський підписав безпекову угоду з прем’єром Словенії Робертом Голобом, а також прем’єром Чехії Петром Фіалою.
Також Франція анонсувала пакет допомоги Україні, у який мають увійти бронетранспортери, радари та гаубиці Caesar.
На фронті також не обійшлось без змін. ЗСУ були вимушені відійти з Урожайного у Донецькій області.
Що сталося в Україні та світі за добу 18 липня 2024 року – читайте далі у матеріалі на сайті Факти ICTV.
- Безпекові угоди зі Словенією та Чехією
- Відхід ЗСУ з Урожайного та ситуація на Херсонщині
- Анонсування допомоги від Франції
- Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права
- Переобрання голови Єврокомісії
- Важливі рішення Ради
- Ураження бази РФ у Криму
- Хвороба в Японії
Безпекові угоди зі Словенією та Чехією
Між Україною та Словенією й Чехією було укладено безпекові угоди.
Фото: ОП
Підписання відбулося у Великій Британії під час візиту туди президента Володимира Зеленського.
— Чехія і надалі допомагатиме нашій державі в рамках своєї ініціативи щодо постачання артилерійських снарядів калібрів 155 мм та 122 мм за підтримки країн-партнерів.
Крім того, Україна та Чехія посилюватимуть на своїх територіях промислові потужності з виробництва боєприпасів, а також створюватимуть спільні підприємства, – зазначено в документі.
Згідно з документом, Словенія сприятиме нашій державі в навчанні у рамках Місії ЄС із військової допомоги Україні (EUMAM).
Наші держави співпрацюватимуть у пошуку джерел фінансування для надання допомоги у впровадженні проєктів української оборонної промисловості.
Також угода передбачає надання гуманітарної підтримки.
Відхід ЗСУ з Урожайного та ситуація на Херсонщині
ЗСУ, що обороняли селище Урожайне в Донецькій області, вийшли з нього задля збереження життя та здоров’я військових.
– Сили оборони через те, що ворог зруйнував в Урожайному майже все, відійшли на інші позиції. Було ухвалено рішення для збереження життя і здоров’я наших військовослужбовців, які тримали там оборону, — повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ Хортиця Назар Волошин.
Зокрема, за повідомленнями ОСУВ Таврія, у районі Кринок ЗСУ продовжують виконувати бойові завдання.
– Це вже давно не населений пункт, а місце, у якому фактично неможливо тримати оборону. Але українські захисники й надалі перебувають на визначених позиціях і плацдармах на лівобережжі Дніпра, знищують окупантів та завдають російській армії відчутних втрат, – зауважує речник ОСУВ Таврія Дмитро Лиховій.
Анонсування допомоги від Франції
Україна отримає від Франції новий пакет військової допомоги, у який увійдуть 128 транспортних машин VAB, 18 артилерійських гаубиць Caesar і 24 легких танки.
– Протитанкові ракети, вантажівки й радари становитимуть іншу частину додаткового французького обладнання відповідно до плану, наміченого на 2024 рік, – йдеться в повідомленні.
Крім цього, Франція проведе двомісячні військові навчання для 2 100 українських солдатів до кінця 2024 року.
Зазначається, що невелика частина навчання буде зосереджена на підготовці на танках.
Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права
В Україні запустили цифровий реєстр порушень міжнародного гуманітарного права внаслідок збройної агресії Росії.
– Мінреінтеграції запустило в роботу цифровий реєстр для фіксації порушень міжнародного гуманітарного права внаслідок збройної агресії проти України, – повідомили у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Головна мета створення реєстру – це документування злочинів РФ для подальшого притягнення до відповідальності винних осіб.
Адміністратором зазначеного реєстру є Національне інформаційне бюро при Мінреінтеграції.
Переобрання голови Єврокомісії
18 липня під час засідання Європейський парламент переобрав Урсулу фон дер Ляєн головою Європейської комісії на другий термін. З необхідних 361 вона отримала 401 голос.
Напередодні вона оприлюднила політичні засади, в яких викладено її програму на наступні п’ять років.
30-сторінковий документ містить, зокрема, обіцянки:
- створити новий фонд для стимулювання європейської промисловості;
- послабити правила конкуренції, щоб дозволити укладати більше угод між компаніями;
- створити посаду комісара з питань оборони;
- потроїти кількість прикордонників в Європейському Союзі.
Важливі рішення Ради
18 липня відбулося пленарне засідання Верховної Ради, під час якого було ухвалено низку рішень.
Так, 18 липня в першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт №11340 щодо угоди зі слідством у провадженні щодо корупційних злочинів. Документ передбачає надання можливості корупціонерам у разі угоди зі слідством отримати штраф замість покарання в’язницею. Це вже викликало шквал критики серед громадянського суспільства та опозиції.
– Якщо законопроєкт №11340 буде ухвалено в нинішньому вигляді, кожен учасник топкорупційного злочину, включно з організатором, зможе просто відкупитися, запропонувавши будь-яку суму в обмін на угоду зі слідством. Необов’язковим буде навіть повне відшкодування завданої шкоди чи збитків, – пояснила глава комітету Анастасія Радіна.
Однак у Раді відреагували на закиди у зраді, зазначивши, що законопроєкт №11340 був вимогою міжнародних партнерів у рамках Ukraine Facility Plan.
– Фінальна версія законопроєкту однаково буде проходити “залік” від міжнародників. Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроєкт “зрадою”, у нього є право і можливість надати свої аргументи представникам посольств і міжнародних організацій. Але я впевнений, що все буде гарно доопрацьовано до другого читання, як це вже було багато разів у подібних ситуаціях, – зауважив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.
Також Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт №11256-2 про підвищення акцизного податку на пальне.
Згідно з документом, акцизи на паливо збільшуватимуть у кілька етапів, починаючи з 1 вересня.
Так, мінімальні ставки акцизного податку мають становити: для бензину – €359 за 1000 л, для дизельного пального – €330 за 1000 л, а для скрапленого газу – €125 за 1000 кг (приблизно €68 за 1000 л).
Поступове підвищення акцизів на пальне до цих показників відбуватиметься протягом чотирьох років – до 2028 року.
Ураження бази РФ у Криму
У Криму 18 липня прогриміли вибухи, які стали слідством ураження морськими та повітряними дронами російської бази берегової охорони на озері Донузлав. За інформацією поінформованих джерел Фактів ICTV, операцію провела СБУ спільно з ВМС ЗСУ.
У результаті атаки було уражено та виведено з ладу:
- штаб із пунктом управління;
- склад боєприпасів і техніки;
- електропідстанцію;
- технічні споруди;
- вогневі позиції ворога.
Хвороба у Японії
У Японії стрімко зростає кількість хворих на смертельно небезпечну бактеріальну інфекцію – синдром токсичного шоку. Їхня кількість уже досягла 977.
Захворювання викликають бактерії, найчастіше стафілококи або стрептококи.
— Щойно людина вранці помічає набряк стопи, який вдень може поширитися до коліна, існує реальний шанс померти за дві доби, — зазначив професор інфекційних захворювань Токійського жіночого медичного університету Кен Кікучі.
Медик попереджає, що за таких темпів зараження кількість випадків у Японії може перевищити 2,5 тис. осіб, а рівень смертності становитиме 30%.