Тиждень, що минає, став насиченим на політичні події, як-от посилення тиску на президента США Джо Байдена із закликами знятися з виборів, а також замахом на лідера республіканців і кандидата в президенти Дональда Трампа.
Щодо російсько-української війни, то за цей тиждень лунали заяви щодо відходу українських військ із Кринків, що на лівобережжі окупованої Херсонщини, а також були деякі просування військ РФ на Сході України.
Якими були головні події тижня, а також, який вплив вони матимуть для сьогодення та найближчого майбутнього, Факти ICTV аналізували разом із політологом Олегом Саакяном, а також військовим аналітиком, ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом.
- Полювання на тіньовий флот РФ
- Скільки триватиме російський наступ
- Ситуація в Торецьку
- Лівий берег Херсонщини та Кринки
- Чи зніметься Байден із виборів
- Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс
Полювання на тіньовий флот РФ
Напередодні нещодавно обраний прем’єр Великої Британії Кір Стармер заявив, що 44 європейські країни схвали план боротьби з тіньовим флотом російських нафтових танкерів, які використовує Росія для обходу санкцій.
Ці заяви лунають не вперше, колишній очільник МЗС Британії Девід Кемерон вже вказував, що треба влаштувати полювання на ці російські кораблі, оскільки це дає Росії змогу поповнювати свій бюджет для подальшого ведення війни.
Водночас постає питання, чи не є це черговою політичною заявою європейських політиків, за якою не буде конкретних дій, або ж, навпаки, якщо такі дії все ж будуть впроваджені, якими саме механізмами послуговуватимуться європейці, щоб позбавити РФ коштів, на які та фінансує війну.
На думку політолога Олега Саакяна, після цих заяв варто ще трохи почекати, поки буде ухвалено відповідний пакет заходів, який уже дозволить реалізовувати план із полювання на так званий тіньовий флот РФ.
– Навіть якщо ми не побачимо цих кроків, то можемо побачимо результат. І вже тоді зможемо сказати, чи це ефективно, чи ні. Ще далеко не весь спектр механізмнів протидії Росії у цьому був задіяний, хоча б починаючи з відстежування кораблів і компаній, які обслуговують російський нафтовий інтерес, для того, щоби блокувати їхні можливості доступу до інших портів, – каже він.
Іншим механізмом, вважає політолог, може бути запровадження санкцій проти тих, хто є дотичним до можливості РФ здійснювати такі морські перевезення.
– І тоді й ці кораблі, і компанії, і навіть персонал, який здійснює діяльність на цих кораблях, стануть токсичними для морської галузі, – каже він.
Getty Images
Також країни ЄС можуть залучити спільні механізми реагування на факти незаконної перевалки російської нафти: починаючи від відстеження цієї перевалки за допомогою супутників чи інших моніторингових можливостей, завершуючи блокуванням цієї нафти в місцях, куди вона надходить, якщо не дотримано правил із цінового ліміту, який було встановлено Заходом.
– Залишається ще ціла низка механізмів, які могли би бути задіяними. І що ширша коаліція країн готова їх застосувати, то дієвість такого тиску буде більшою, – каже він.
Скільки триватиме російський наступ
Іншим питання є російський наступ, який триває, фактично, з жовтня минулого року і досі не зупинився. Проте, за словами Олексія Гетьмана, наступальні дії будь-якої армії не можуть тривати безкінечно.
– А ці наступальні дії, за аналізом серйозних інституцій, наших друзів з різних європейських країн, з США, вказують на те, що з такою інтенсивністю бойових дій, яку зараз проводять росіяни на полі бою, а також з огляду на їхні втрати, цей наступ може тривати не більше, ніж до кінця серпня. Це максимум. Далі він буде зменшуватись. Це не буде різко. Бойові дії будуть продовжуватися, але вони будуть згасати, – каже він.
Цьому сприяють не тільки втрати армії РФ, а й виснаження техніки та логістичних спроможностей ворога.
– Простими словами кажуть, що армія виснажується. Немає таких армій у світі, які можуть кілька років активно наступати безупину. Оце саме відбувається з російською армією. Вона виснажується. Завдяки тому, що ми завдаємо суттєвих втрат, – продовжує він.
За словами майора запаса ЗСУ, до цього наступу вони додатково готувалися, про що говорила й українська влада, і українські військові.
– Ми про це знали. Про це казав президент Зеленський. Про це говорили і знали наші партнери з різних країн. Що вони збирають велике угруповання, готуються до наступальних дій. Вони планували весняно-літню наступальну операцію. Оце зараз усе відбувається, – додає він.
Ситуація в Торецьку
Водночас на Сході, де повільно, але все ж поступово рухаються росіяни, каже військовий аналітик Олексій Гетьман, ворог намагається просунутися до нашої залізниці, щоб зіпсувати логістику ЗСУ та користуватися українськими залізничними шляхами.
– Чи спробують вони оточити з півдня й півночі, зокрема Нью-Йорк? Ну, ми бачимо ці виступи на мапі Deepstate і, звісно, вони це намагаються зробити. Але там все очевидно ще з наполеонівських війн. Росіянам потрібні флангові удари, панівні висоти та водні перешкоди. Нічого не змінилося. Змінилося тільки те, що замість ядер – сучасні снаряди. Змінилися засоби, – каже експерт.
За словами майора запасу ЗСУ, складність у перерізанні виступів російського просування, які утворилися на цих напрямках Сходу України, полягає в тому, що українські війська перебувають в обороні, а для їхнього перерізання потрібні зовсім інші засоби, що означатиме наступ українських військ.
– Річ у тім, що дії військ в обороні та дії військ у наступі – це різні бойові завдання, це різні бойові розпорядження, це різна тактика. Переводити війська, які перебувають в обороні, на війська, які мають робити наступальні дії, це певні процедурні питання. Ми не можемо зараз зняти війська, які тримають оборону, для того, щоб дуже швидко зробити удари й перерізати цей виступ. До цього треба підготуватися, – пояснює він.
За словами Гетьмана, важливим тут є і питання логістичного забезпечення, і потреба у відповідній техніці.
Ба більше, якщо переходити зараз у наступ, то це може послабити інші напрямки на фронті, що може “зіграти з нами поганий жарт”.
– Ми можемо, щоб було красиво, перерізати цей виступ, але десь тоді провалимо фронт, тому що доведеться знімати війська, – каже він.
Лівий берег Херсонщини та Кринки
Протягом минулого тижня низка українських ЗМІ розповсюдили інформацію про те, що Сили оборони України відійшли від Кринків. Цьому передувала й заява члена Комітету ВРУ з питань нацбезпеки Мар’яни Безуглої від 7 червня, яка казала, що ЗСУ вже нібито не контролюють Кринки.
Уже 18 липня, реагуючи на ці коментарі, спікер оперативно-стратегічного угруповання військ Таврія Дмитро Лиховій вказував, що українські військові продовжують тримати оборону в районі Кринок на лівому березі Херсонщини, а ситуація там є “не такою критичною”, як пишуть у пресі. Водночас Лиховій вказав, що як такого населеного пункту Кринки вже не існує, оскільки це селище перетворилось на гору каміння і стало місцем, в якому неможливо тримати оборону.
Паралельно у Генштабі ЗСУ повідомляють, що бої на Придніпровському напрямку тривають, а українські Сили оборони відбивають атаки ворога.
За словами військового аналітика Олексія Гетьмана, який є ветераном російсько-української війни та майором запасу ЗСУ, на сьогодні немає приводу не довіряти інформації Генерального штабу, оскільки за усі майже 900 днів великої війни ГШ помилився лише один раз, після чого “дуже швидко виправився”.
– Жодного разу не було неправдивої інформації. Але вона (інформація, – Ред.) надходить постійно з певною затримкою у порівнянні з тим, що нам хотілося б. За усією інформацією, яку ми публікуємо офіційно, стежать, у хорошому сенсі цього слова, наші партнери, тож ми не можемо собі дозволити брехати про те, що відбувається на полі бою, – каже він.
Щодо самих Кринків, продовжує Гетьман, то не слід фіксувати свою увагу лише на цьому населеному пункті, оскільки вздовж Дніпра та на лівому березі Херсонщини “доволі велика територія”, де є як населений пункт Козачі Лагері, так і інші.
– Там не можна побудувати серйозні фортифікації, бо там ґрунтові води. Тому всі наші локації, всі місцезнаходження, вони мають бути тимчасовими, бо там ніхто не окопується. Неможливо побудувати фортифікацію, якщо довго бути на одному місці, оскільки це побачать через російські (БпЛА, – Ред.) Орлани, через їхні дрони, а потім прилетять (дрони, – Ред.) Ланцети, в кращому випадку, а то й накриють артою, – каже експерт.
Також між лівим і правим берегами Дніпра розміщені невеличкі острови, де українські Сили оборони теж мають позиції.
– Тому там іде дуже серйозна робота щодо підготовки плацдарму, для майбутніх наступальних дій на тому напрямку. Тому це не Кринки, або не одне місце якесь, це плацдарм уздовж десятків кілометрів, – каже він.
Проте Гетьман не виключає, що вздовж цієї лінії фронту можуть бути місця, звідки українські війська могли відійти, але це не означає, що Сили оборони залишили плацдарм і острови, які теж є частиною цього плацдарму.
– Ми будемо далі тримати й готуватися, щоб коли відіб’ємо навалу на Східному фронті, робити наші наступальні дії на Півдні. Це теж не є таємницею, про це кажуть і американський Інститут дослідження війни (ISW), і багато аналітиків з різних країн, зокрема наші партнери по НАТО, мовляв, що так, рано чи пізно, може навіть ще цього року, ми зможемо, принаймні на якихось ділянках фронту, чинити, хай не стратегічні, а тактичні, тобто локальні наступальні дії, – каже Гетьман.
Щодо заяв нардепки Безуглої стосовно Кринків, майор запасу Олексій Гетьман каже, що ця парламентарка надто часто критикує українські Збройні сили та головнокомандувачів ЗСУ, що їх дискредитує і дестабілізує ситуацію. Тому, вважає він, слід критичніше ставитися до її думки щодо воєнних дій.
Чи зніметься Байден із виборів
Після того, як наприкінці червня відбулися дебати між 45-м президентом США Дональдом Трампом і чинним очільником Білого дому Джо Байденом, у демократичному таборі суттєво посилився тиск на американського лідера із закликами поступитися своєю кандидатурою під час виборчих перегонів.
Особливо цей тиск посилився протягом минулого тижня, коли, за повідомленнями в медіа, до зняття Байдена з виборів закликають такі впливові демократи, як експрезидент США Барак Обама чи колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі.
Getty Images
За словами політолога Саакяна, зняти Байдена з виборів може тільки сам Байден.
– Це впливає негативно на демократичний електорат і зневірює частину виборців. Найкращим варіантом для демократів було б, якби Байден добровільно, із самого початку, пішов, знявся з виборчої кампанії. Це дало б хороший поштовх для демократичної партії, електоральний поштовх для демократичної партії. Тоді б Байден пішов з образом мудрого політика, який поступається персональними інтересами перед колективними і йде на високій ноті, роблячи те, що ніколи не зробив би Трамп. І це стало б аргументом у руках демократів, – каже він.
По-друге, продовжує експерт, демократи так продемонстрували б, що вони здатні оновлюватися і приймати нетривіальні рішення, щоби захистити США та поставити державний інтерес вище, ніж особистісний чи інтерес партії.
– Ясно, що за цих обставин будь-хто, хто би був виставлений від Демократичної партії, сприймався без негативного шлейфу Байдена. І, як антитрампівський кандидат, узяв би демократичні симпатії, міг би маргіналізувати та зневірити частину виборців-республіканців з числа прихильників Нікі Гейлі, які у Трампі бачать менше зло, ніж у Байдені, – каже він.
Разом із тим, у випадку іншого демократичного кандидата цілком імовірно, вважає Саакян, що аргумент частини республіканців голосувати за Трампа міг би зникнути.
– Але ситуація пішла за негативним сценарієм для демократів, і тепер вона здається вкрай складною, – продовжує експерт.
Отже, навіть якщо Байден зніме свою кандидатуру, то наступний кандидат від демократів вже “прийде на скандальній ноті й починатиме з від’ємним результатом”. Новому демократичному кандидату, вважає Саакян, доведеться долати наявну зневіру в Демократичній партії та доводити, що він може перемогти.
– Тому наразі, дійсно, ситуація для демократів вкрай кепська. Поза тим, чи Байден таки зніметься, чи не зніметься, наслідки від цієї ситуації вже для демократів, у будь-якому разі, будуть. Єдине, на що можна сподіватися, це те, що Трамп, відчувши зараз “смак перемоги”, може почати робити помилки, – каже експерт.
Важливим є й те, що попереду залишилось декілька місяців передвиборчої кампанії, у межах яких ці помилки можуть бути скоєні.
Щодо Байдена, вважає політолог, якщо все ж він наважиться вийти з перегонів за головне крісло в Білому домі, то найкращим способом для демократів зараз буде зафіксувати втрати і зніматися зараз, поки Байден хворіє на Covid-19.
– Зараз Байдену, зі словами, що він вважає, що Covid – це певний знак, йому дійсно варто знятися з виборчої кампанії і дати дорогу молодим. Він під впливом хвороби, ясно, що випаде на настільки критичні й важливі дні для Демократичної партії, виборчої кампанії, а Байден, відчуваючи відповідальність, як серйозна людина, не може дозволити цьому відбутися, тому він знімає свою кандидатуру і просить підтримати якогось іншого кандидата, – каже він.
Замість Байдена для демократів таким кандидатом може стати чинна віцепрезидентка Камала Гарріс, вважає Саакян.
Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс
Паралельно із Байденом і ситуацією в демократичному таборі, республіканець Дональд Трамп, каже політолог, навпаки, набрався енергії.
– Наразі Трамп перебуває на висхідній позиції. Це помітно і з психологічного стану його, і його команди, республіканські виборці зараз відчувають “смак крові”, відповідно, їхній рівень мобілізованості зріс. Їм вдалося політехнологічно грамотно обіграти замах на Трампа, – каже він.
За словами Саакяна, важливим чинником став не тільки замах на 45-го президента США, а й обрання віцепрезидентом сенатора Джей Ді Венса, “який є уособленням американської мрії” та людиною, “яка створила сама себе”. Цей крок має привести на виборчі дільниці більше республіканців, щоб віддати голос за Трампа, вважає експерт.
Фото: Getty Images
Політолог, коментуючи останні результати опитування від CBS News, вказує, що радикальне крило MAGA в республіканській партії, ймовірно, у захваті від вибору Трампа щодо Джей Ді Венса.
– Це дуже ефективний політехнологічний крок, тому що Венс за всіма параметрами доповнює, врівноважує Трампа і показує його з найкращого боку.
Перевагами Венса для виборчої кампанії Трампа Саакян називає такі ознаки:
- Джей Ді Венс може привести провінційних американців до виборчих дільниць;
- республіканський кандидат у віцепрезиденти молодий – 39 років, водночас це “сплав розуму й мудрості Трампа, а з іншого боку – молодості Венса”;
- цей крок демонструє, що Трамп готовий приводити за собою молоде покоління, що подобається американцям;
- Трамп не ставить персональний інтерес вище, аніж партійний, що контрастує з Байденом;
- Венс є повною противагою демократичному порядку денному, оскільки є білим гетеросексуальним чоловіком з робітничого класу американців;
- кандидат у віцепрезиденти від республіканців “добре володіє письмовим і усним словом, є хорошим оратором, якого можна відпускати до журналістів, з тим, щоб він виступав бронежилетом для Трампа”.
– Це сугубо мобілізаційна технологія для того, щоб змотивувати тих виборців, республіканців, які не готові йти голосувати за Трампа, прийти на дільниці, щоб побачити тандем Трампа-Венса. І Венса побачите в кріслі від президента. А сам Трамп, не думаю, що даватиме великий простір Венсу реально впливати на політику в питаннях, які цікавлять Трампа, – каже політолог.
На думку Саакяна, ймовірно, Венс буде займатися соціальною проблематикою, пов’язаною з американськими селами і забезпеченням робочих місць, оскільки для Трампа це не є “особливо привабливим”.
Разом із тим, вважає політолог, Венс, який є активним критиком допомоги Україні з боку США, швидко змінить свою думку, якщо зміниться політика Дональда Трампа.