Польща хоче добитись розгляду питання ексгумації жертв Волинської трагедії під час відкриття першого розділу на переговорах з Україною про вступ до Євросоюзу.
Про це держсекретар Міністерства закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив в інтерв’ю виданню Polsat.
Тема Волинської трагедії у переговорах України з ЄС
Бартошевський послався на слова президента Польщі Анджея Дуди, який казав, що не варто пов’язувати питання згоди на ексгумацію жертв Волинської трагедії зі вступом України до ЄС.
– Першим розділом переговорів про вступ України до ЄС буде верховенство права та система правосуддя. У рамках цього питання, безумовно, буде розглядатися питання ексгумації, – сказав Теофіл Бартошевський.
За його словами, якщо “ця глава не буде закрита, Україна не зробить жодного кроку вперед у наступних розділах”, додав він.
На думку заступника голови МЗС, можливість ексгумації останків поляків і їх гідного поховання є “чимось абсолютно очевидним в нашому культурному колі”.
– Ми не шантажуємо Україну, ми лише говоримо, що вони повинні поводитися відповідно до того, що вимагають європейські принципи… Я думаю, що врешті-решт ми дійдемо згоди у цьому питанні. Ми не хочемо помсти, ми не вимагаємо покарання, ми просто хочемо гідно поховати наших предків, – додав він.
Волинська трагедія: історична проблема України та Польщі
Нагадаємо, суперечки Києва та Варшави щодо Волинської трагедії тривають роками.
Останнім часом риторика змінилася, а представники польського уряду почали висувати розв’язання Волинської трагедії як умову для вступу України до ЄС. Наприклад, очільник Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш казав, що вступу України до ЄС не буде без розв’язання “волинського питання”.
Утім, голова польського Сейму Шимон Головня стверджував, що Україна має вступити до Євросоюзу попри це історичне питання.
Йдеться про події на Волині 1943 року, які в Україні називають Волинською трагедією, тоді як у Польщі – Волинською різаниною. Йдеться про обопільні етнічні чистки польського та українського населення, які здійснювали Українська повстанська армія з одного боку, а з іншого – Армія Крайова, за участю батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів.
Фото: Уряд Польщі