В Україні, попри війну, невизначене майбутнє та невдалі рішення владної команди, зберігається досить високий рівень довіри до президента Володимира Зеленського.
Про це заявив виконавчий директор КМІС (Київського міжнародного інституту соціології) Антон Грушецький.
За його словами, ситуація з довірою є дуже динамічною, а значна частина населення вагається від довіри до недовіри залежно від подій в країні і на фронті та рішень президента та його команди.
– Для збереження поточних показників довіри та загалом легітимності необхідно підтримувати прозору та щиру комунікацію з суспільством. Водночас і суспільство – журналісти, опозиційні політики, громадські активісти, публічні діячі, прості громадяни тощо – мають бути налаштовані на конструктивну взаємодію, – зауважує Антон Грушецький.
Він наголошує, що руйнування довіри до людини може занурити державу у хаос.
– Чи все-таки відкласти суперечки (хоча б заморозити на майбутнє) та спільно діяти для забезпечення відсічі підступному агресору? Надіємося, відповідь є очевидною, – говорить Антон Грушецький.
Рейтинги довіри до Зеленського
За даними КМІСу, після виборів 2019 року 80% українців довіряли Володимиру Зеленському, а вже до лютого 2022 року цей рівень впав до 37%.
Після початку повномасштабної війни вже 90% українців довіряли президенту. До кінця грудня 2023 року цей показник знизився до 77%, до лютого 2024 року – до 64%, до травня 2024 року – до 59%.
Станом на вересень 2024 року 59% українців довіряють Володимиру Зеленському, а 37% – не довіряють.
Фото: КМІС
У всіх регіонах України ситуація з довірою до президента має позитивний характер. Так, у східних областях 51% респондентів заявили, що довіряють очільнику держави, а 45% навпаки – ні. В інших регіонах рівень довіри дещо більший – 58-62% проти 35-38%, які не довіряють.
Опитування провели методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Опитували респондентів віком від 18 років із усіх підконтрольних Україні регіонів.
За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, та 1,3% для показників, близьких до 5%. В умовах війни, крім вищезазначеної похибки, додається певне систематичне відхилення, але отримані результати зберігають високу репрезентативність.