Протягом останніх тижнів ситуація на окремих ділянках фронту зазнала певних змін. Наприклад, на Покровському напрямку знизилась кількість російських штурмів, якщо порівнювати з попередніми місяцями, зокрема, із січнем.
Водночас Україна розпочала нову наступальну операцію в Курській області, що вже має свої результати.
Паралельно з цим від нового президента США Дональда Трампа лунають заяви, які мають на меті завершити російсько-українську війну через переговори зі сторонами.
Які зміни відбулися за минулий тиждень на фронті, як впливає політична складова на російсько-український конфлікт та чого очікувати від нового наступу Сил оборони України на Курщині Росії. Про це Факти ICTV поспілкувалися з військовим експертом Ігорем Козієм.
Курська область
З Курської області рівно через півроку з моменту початку операції Сил оборони України, 6 лютого 2025 року, почали надходити повідомлення про те, що ЗСУ розпочали новий наступ у регіоні.
За повідомленнями російських пропагандистів, рух українських військових відбувається в напрямку Черкаської Конопельки, де, за окремими заявами, Сили оборони мають суттєві успіхи. Інформація про бої навколо цього населеного пункту різниться: за одними даними тривають важкі бої на околицях селища, інші свідчать про те, що ЗСУ мають під контролем частину населеного пункту.
Також з Курської області повідомляється про просування українських військ у бік Уланок. Тут українські війська, ймовірно, мають кілька успіхів у зайнятті позицій, які раніше контролювали сили противника.
Офіційно українська сторона спершу не коментувала інформацію про новий наступ на Курщині, лише Генштаб ЗСУ та президент України реагували на півроку від моменту початку операції. Утім уже 8 лютого президент в інтерв’ю Reuters підтвердив новий наступ Сил оборони України в російському прикордонному регіоні.
Водночас, за словами військового експерта Ігоря Козія, не варто шукати зв’язок між новим наступом українських військ на Курщині й тим, що це збіглося з півріччям від початку операції.
– Якщо в цьому є символізм, то це найгірше, що може бути. Чому? Тому що ми таким чином самі себе заганяємо в ті рамки, які дуже легко прораховують у РФ, – каже він.
Експерт додає, що за умов, якщо відкинути символізм, то пояснення нового наступу українських військ у цьому регіоні значно простіше:
– Простіше все з точки зору того, що з’явився ресурс. Розумієте? Накопичений ресурс. Ми його зібрали і військово-політичне керівництво країни вирішило використати ось таким чином.
Якщо цей ресурс фактично виправданий під те, що було заплановано, то варто розуміти, якою є кінцева мета операції. Якщо просто утримати шматок території, то тактично ця мета зрозуміла, – каже він.
Разом з тим, додає Козій, військове мистецтво з проведенням оборонних операцій на Курщині передбачає не тільки захист, але й те, що у цих оборонних операціях можуть бути контрнаступальні або наступальні дії.
– Що стосується стратегічного масштабу, оперативно-стратегічних дій, то один із полководців наших раніше говорив про наступ на Бєлгородську область. Добре, це все зрозуміло, але без ресурсу це було б раніше неможливо, – каже він.
Також Ігор Козій вказує на те, що наступ українських військ може бути пов’язаний із появою ресурсів, зокрема, з надходженням останніх пакетів допомоги від США, які надіслала адміністрація президента Джо Байдена.
Просування Сил оборони в бік Черкаської Конопельки та Уланок експерт пояснює тим, що таким чином війська України намагаються “не сильно відриватися від кордону” і намагаються відсунути російські війська, не даючи їм впливати на адміністративну лінію розмежування.
Покровський напрямок
На Покровському напрямку за перший тиждень лютого темпи наступу російської армії зменшилися, якщо порівнювати з попередніми місяцями.
Так, наприклад, у Генштабі ЗСУ за 7 та 6 лютого повідомляли про 17 спроб штурмів українських захисників, за 5 лютого – про 12 атак росіян, а за 4 лютого – про 35 наступальних дій РФ.
Водночас за ці ж числа попереднього місяця: 7 і 6 січня – по 41 штурму, 5 січня – 51 атака РФ, 4 січня – 45 наступальних дій РФ.
Примітно, що на початку лютого речник ОСУВ Хортиця вказував на те, що протягом останнього тижня тиск противника на передовій не знизився, а таке враження може скластися через те, що на деяких напрямках РФ об’єднала наступальні групи.
Коментуючи наступ ворога на Сході країни, військовий експерт Козій заявив, що російська армія теж залежить від ресурсів, які знищуються українськими Силами оборони щодня.
– Якщо ми візьмемо зведення Генерального штабу, це десь 1100-1200 особового складу (Росії, – Ред.) щодня. Бронетанкова техніка: було 12,5 тис. танків Росією заявлено, зараз із 12,5 тисяч майже 10 тис. пішли в нікуди. Решта, 2,5 тис., це може бути мотлох і металобрухт, розкрадений і розібраний, який може перебувати на заводах як запасні частини, – пояснює експерт.
Відсутність достатньої кількості бронетехніки в росіян, виснаження особового складу та авіація, яка боїться підходити до лінії бойового зіткнення, – це і є ті чинники, що впливають на зменшення темпів просування армії РФ, каже Козій. Попри це, додає експерт, уряду України треба розвивати економічну складову оборони, зокрема будувати фортифікації та укріплення.
– Що стосується Покровська, ну, ви ж розумієте, що це найкоротший шлях на Дніпро і Запоріжжя. Це вже йде оперативне мистецтво, яке залежить, фактично, від місцевості. І тому місцевість відіграє ключову роль у цій ситуації.
Відповідно, вони знаходять можливість якомога швидше вийти на річку Дніпро. Чому? Тому що в них уже південний фланг знаходиться на Дніпрі. Тепер мета – розтягнутися вздовж Дніпра, вибити частини наших військ за Дніпро тощо, – каже експерт.
Куп’янський напрямок
На окрему увагу заслуговує Куп’янський напрямок, де впродовж останніх тижнів і місяців росіяни постійно здійснюють штурмові дії в напрямку важливого логістичного міста Куп’янськ.
Наразі, каже Козій, росіяни зосередилися на одній ділянці на цьому напрямку, оскільки в минулому мали там успіх і намагаються його розвивати. Утім, загалом варто очікувати, що росіяни “лізтимуть скрізь”.
Факти ICTV
– Там, де не знаходитимуть опору – будуть скрізь лізти. Сунулися в напрямку Куп’янська. Чому Куп’янськ? Це переправа через річки. Про це теж давно говорили, особливо, коли вони з Харкова вийшли.
Якщо подивитися на карті, там межиріччя виходить: із півночі на південь. І для того, щоб військам зі Сходу з’єднати з військами з півночі, їм треба перейти якось ці річки. Тому вони і намагаються так рухатися, – пояснює експерт.
Залежність фронту від ресурсів
Як наслідок, продовжує військовий експерт Козій, по полю бою сьогодні обидві сторони критично залежать від ресурсів: значною мірою Україна зараз відчуває наслідки виділеної підтримки з боку адміністрації президента США Джо Байдена, яка продовжує надходити українським військам навіть після приходу до влади Дональда Трампа.
Не менш важливою є і підтримка з боку європейських країн, які надають допомогу українській армії, останніми яскравими прикладами чого стали винищувачі Mirage 2000 і додаткові F-16.
Щодо російської сторони, то Кремль відчуває наслідки від ударів України по НПЗ, що, зокрема, призводить до призупинення роботи тих чи інших підприємств. Цей фінансовий ресурс для Росії є одним із головних джерел підтримання власної військової машини, що дає змогу мобілізувати росіян за гроші та виробляти нову техніку й озброєння.
– Розумієте, чому б’ють по нафтопереробних заводах, по газорозподільних станціях? Це ресурси. Ці заводи треба зупинити, зупинити виробництво. Це матеріальна складова війни, зокрема, людська складова. А іншого в цій війні майже нічого й немає, – каже експерт.
Утім, у майбутньому ситуація з військовою підтримкою з боку США для України може змінитися, оскільки допомога від адміністрації Трампа поки що залишається невизначеною.
Щодо людського ресурсу, то з боку Росії, продовжує Козій, примусом відбувається втягування українців на окупованих територіях до лав збройних сил РФ, які потім ідуть воювати проти таких самих українців.
– За тими спостереженнями, які були в ЗМІ, є 50 тис. українців, яких фактично росіяни змусили воювати на боці Росії: росіяни під багнетом загнали їх у купу і відправили. Це близько 10 бригад. Це як ті, що були з так званих ДНР і ЛНР, а також Криму. Утім наскільки ця інформація про кількість коректна – не готовий говорити. Утім, будь-яка особа чоловічої статі має чітко розуміти: щойно вона потрапляє на окуповану територію, то ніхто з нею няньчитися не буде, – пояснює експерт.
Відповідно, продовжує Козій, якщо сьогодні не буде охочих воювати на боці України, тоді згодом можуть поставити під багнет і погнати війною проти європейських країн. Водночас, розуміючи, що людина з України, росіяни “ще й забудуть дати гвинтівку в руки”.
Вплив миротворчої риторики Трампа на фронт
Останнім часом також з’являється все більше повідомлень про те, як США за президентства Дональда Трампа можуть вплинути на завершення збройного конфлікту між Росією та Україною. Трамп дедалі частіше робить ті чи інші заяви про бажання поговорити як із Володимиром Зеленським, так і з Володимиром Путіним, щоб завершити війну.
Утім Ігор Козій каже, що сьогодні миротворча риторика Трампа майже не впливає на ситуацію на фронті.
– Скажімо так, керівництво бойовими діями і діями оперативно-стратегічного масштабу, воно абсолютно ніяк не залежить від політичних переговорів. Звичайно, ними (діями на фронті, – Ред.) можуть бути посилені позиції, щоб досягти успіхів на переговорах. За російським сценарієм, наприклад, це абсолютно можливо, і я не думаю, що росіяни будуть по-іншому поводитися в цьому питанні, – каже він.
З іншого боку, вказує Козій, це і пояснює дії українського військово-політичного керівництва, яке утримується в Курській області, щоб “було чим торгуватися” на переговорах.