За підсумками саміту Коаліції охочих у Парижі, який розпочався вранці 27 березня, європейські лідери підтвердили свою довгострокову підтримку України.
Це стало третім з’їздом лідерів, ініціативу в якому взяли на себе Франція і Велика Британія. Учасники коаліції намагаються домовитися про те, який вигляд матиме безпека на європейському континенті в умовах, коли США більше не є оплотом підтримки Європи та України.
Утім, схоже, сторони не досягли великого прогресу щодо того, яку роль вони могли б зіграти в наданні гарантій безпеки та розміщенні європейського контингенту в Україні у разі укладення мирної угоди з Москвою.
Про те, як пройшов саміт Коаліції охочих у Парижі, які його результати і що зроблять європейські лідери, щоб допомогти встановити міцний мир в Україні – читайте на Фактах ICTV.
- Як минув саміт Коаліції охочих у Парижі
- Про що домовилися на саміті
- Саміт у Парижі: протиріччя у питанні відправлення військ в Україну
- Підсумки саміту Коаліції охочих у Парижі
- Коли наступна зустріч Коаліції охочих
Як минув саміт Коаліції охочих у Парижі
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер за підсумками зустрічі повідомив, що лідери погодилися з необхідністю надання більшої підтримки Україні, щоб забезпечити їй найсильнішу позицію для будь-якого мирного процесу, не уточнюючи при цьому, що саме планують зробити країни.
Він також сказав, що хотів би, щоб мирна угода була розроблена “протягом днів і тижнів, а не місяців”.
Європейські зусилля зі створення механізмів гарантування безпеки для України обговорюються на рівні відправки європейських військ та інших альтернатив. Однак країни стикаються з політичними та логістичними перешкодами, а також з перспективою того, що Росія і США виступатимуть проти їхніх планів.
Незважаючи на це, президент Франції Еммануель Макрон, який приймав учасників конференції, заявив, що низка країн погодилися реалізувати франко-британську ідею щодо створення, як він висловився, “сил стримування” (reassurance force), які будуть розгорнуті в разі укладення мирної угоди для недопущення майбутньої російської агресії.
Також Макрон поговорив із президентом США Дональдом Трампом перед зустріччю в Парижі, повідомила раніше французька адміністрація. Хоча представники Сполучених Штатів не були присутні на саміті, французькі офіційні особи заявили, що результати зустрічі будуть доведені до відома Вашингтона.
Про що домовилися на саміті Коаліції охочих
Військові делегації з Франції та Великої Британії найближчим часом вирушать в Україну, щоб почати роботу над тим, який вигляд матимуть контури сильної української армії в довгостроковій перспективі.
Пропоновані Францією “сили стримування”, розміщені в Україні, повинні забезпечити реалізацію гарантій безпеки та унеможливити повторення агресії з боку Росії у майбутньому. Хоча на цьому етапі мало ознак того, що Сполучені Штати нададуть цій ініціативі підтримку.
На саміті було досягнуто широкої згоди в тому, що передчасне послаблення санкцій проти Росії – умова, яку Москва висунула для набрання чинності угоди про припинення вогню в Чорному морі – було б стратегічною помилкою.
– Було абсолютно зрозуміло, що Росія намагається відтягнути час, грає в ігри, і ми маємо бути абсолютно зрозумілими в цьому, – сказав Стармер після зустрічі, стоячи поруч із президентом України Володимиром Зеленським.
Він додав, що “зараз не час для скасування санкцій, а зовсім навпаки”.
Президент Зеленський, який раніше цього місяця погодився продовжити переговори про припинення вогню, щоб забезпечити відновлення американської допомоги та обміну розвідданими, також заявив, що необхідно посилити санкції проти Росії. Він додав, що було б дипломатичною катастрофою, якби західні країни почали знімати санкції з РФ.
Крім того, канцлер Німеччини Олаф Шольц, який йде зі своєї посади, розкритикував прагнення Сполучених Штатів послабити санкції проти Росії.
– Немає сенсу припиняти санкції, поки не досягнуто миру. На жаль, ми все ще далекі від цього, – сказав він.
Він додав, що, продовжуючи змінювати угоду про припинення вогню, Росія явно показує, що “наразі не зацікавлена в реальному мирі”.
Також не менш важливим є пакет допомоги для України, виділений Францією напередодні саміту в Парижі. Так, президент Макрон оголосив про те, що Україна отримає €2 млрд, які підуть на снаряди для ППО, бронетехніку та інші військові елементи.
Саміт у Парижі: протиріччя у питанні відправлення військ в Україну
Президент Франції оголосив про відправлення франко-британських військових представників в Україну, щоб обговорити, як здійснюватиметься підтримка українських Збройних сил з боку Європи.
Попри те, що план лідерів Франції та Британії не отримав повної підтримки від усіх країн – членів саміту, Макрон і Стармер мають намір просувати його і далі.
Офіс президента
Підкреслюючи відмінності в поглядах партнерів України, міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні напередодні зустрічі в Парижі заявив, що його країна виступає проти будь-яких подібних сил, які б відправлялися на українську територію.
– Ми не відправимо війська на місію, якщо вони не є частиною Організації Об’єднаних Націй, це єдина умова для розміщення військового персоналу в Україні, – сказав він.
Польща також раніше заявила, що не розміщуватиме війська в Україні, хоч і готова надати логістичну та іншу допомогу тим, хто перекидатиме свої війська на українські землі.
А прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала в четвер сказав, що поки “передчасно” обговорювати відправлення європейських військ в Україну до того, як стануть відомі умови припинення вогню.
Канцлер ФРН Шольц також, як і раніше, обережно ставиться до наміру Макрона і Стармера ввести європейські війська в Україну після майбутнього припинення вогню.
За його словами, Німеччина “концентрується на тому, що безпосередньо під рукою”, продовжуючи підтримувати українську армію.
Реагуючи на пропозицію лідерів Франції та Великої Британії в майбутньому розмістити на території України європейські війська, президент Володимир Зеленський заявив, що має низку запитань до плану з “силами стримування”.
– Що це може зробити, як це може бути використано, хто буде цим командувати – питань багато. Поки що відповідей мало, – сказав Зеленський.
Підсумки саміту Коаліції охочих у Парижі
Український політолог Володимир Фесенко каже, що як би це не було парадоксально, у випадку з європейською безпековою діяльністю для України важливіший процес, а не результат.
– Те, що йде поступове формування і конкретизація роботи в цій Коаліції охочих – це вже позитивні ознаки… Але головне, що ця коаліція регулярно зустрічається, працює. Можливо, ми отримаємо більш швидкі та більш вагомі рішення від неї найближчим часом, – каже він.
Важливим є і контраст, який простежується зараз у діях США і тому, що Європа демонструє партнерську підтримку України.
– По-різному можна оцінювати ситуацію з ідеєю створення військового контингенту стримування. Ідея поки що не набуває такого вже конкретного змісту. Але те, що вона поступово конкретизується, і те, що очевидні подальші рухи, зокрема ухвалено рішення про візит в Україну представників військового командування Франції та Великої Британії для оцінки ситуації, це вже важливо. Тобто це поступово, але конкретно відбувається. Швидких рішень тут не буде, поки не буде припинення вогню, – стверджує Фесенко.
Політолог відзначив слова Володимира Зеленського, який вказав на те, що сьогодні в Європі з’явилися лідери в особі Еммануеля Макрона і Кіра Стармера. Вони ж можуть представляти Європу в переговорному процесі, вважає український лідер.
Крім того, у майбутньому до такого лідерства в Європі може долучитися Німеччина, де зараз якраз відбувається перехід влади від Олафа Шольца до Фрідріха Мерца.
Утім, найбільш вагомим політичним рішенням саміту, яке країни Коаліції охочих змогли узгодити в Парижі, стало продовження санкцій проти Росії.
– Поки не припинено вогонь, поки Росія демонструє продовження війни, санкції проти РФ зніматися не будуть. Знову контраст між позицією США, які готові знімати санкції, і принциповою позицією європейських країн, які вважають, що це робити зарано, – зазначає політолог.
Таке рішення також важливе і з погляду тиску на переговорний процес, адже Росія має розуміти, що не буде односторонніх поступок і попереднього зняття санкцій.
Фото: Офіс президента
Коаліція охочих готова обговорювати і надати конкретні гарантії безпеки для України.
– Йдеться про конкретні речі, зокрема сприяння посиленню української армії. На мою думку, єдина реальна гарантія безпеки на майбутнє – це збереження нашої обороноздатності. І те, що наші партнери готові це підтримувати – це вражаюче, це реальна безпекова гарантія, – каже Фесенко.
Це також є сигналом у переговорах, оскільки в такий спосіб Європа показує, що про жодну демілітаризацію України не йдеться.
Що стосується європейського військового контингенту для стримування Росії, це добрий початок, проте поки рано робити висновки про те, яким буде фінальний формат такої допомоги, вважає політолог.
Відсутність сьогодні політичної єдності з приводу підтримки України вказує на те, що питання відправки військ все ще чутливе для багатьох у Європі.
– Навіть якщо це буде всього кілька країн: та ж Велика Британія, Франція і ще, можливо, кілька північних країн. Це нормально. Ми повинні зараз зрозуміти ступінь підтримки України на майбутнє. А він змінюватиметься: будуть найрішучіші, найсміливіші, ті, хто готовий направити своїх військових в Україну, розуміючи, що це ризик, можливо, навіть потенційного зіткнення з Росією. Це вже величезний крок уперед.
Щодо інших, так, вони не готові зараз, не хочуть ризикувати. Але якщо вони надаватимуть нам військову підтримку – зброя, боєприпаси, логістика – це нормально, це другий рівень нашої підтримки, наш тил у Європі, – пояснює політолог.
Важливим є й те, що комунікація зі США в контексті таких самітів триває, хоча на них немає американських представників. Подібні питання доведеться узгоджувати з американцями, оскільки в Європі досі вважають, що роль Штатів у гарантіях безпеки для України залишається ключовою.
– Це не означає, що без згоди або без підтримки американців ця ідея вже буде закрита. Ризик такий є, але, думаю, все одно треба готуватися, що американці далеко не всі безпекові функції будуть надавати в Європі, – резюмує експерт.
Коли наступний саміт Коаліції охочих
Наразі немає чітких планів щодо проведення майбутніх самітів Коаліції охочих.
Втім, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що протягом трьох наступних тижнів міністри закордонних справ країн – союзниць України підготують юридичні позиції щодо моніторингу припинення вогню в російсько-українській війні.
– Чи слід надати відповідальність ОБСЄ? Чи слід надати ООН мандат миротворчих сил для моніторингу лінії фронту? Чи має існувати спеціальна система моніторингу?
Щоб вирішити ці питання, міністри закордонних справ різних країн – союзників Києва отримали мандат висунути конкретну пропозицію щодо моніторингу припинення вогню протягом наступних трьох тижнів, – сказав Макрон.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні вважає, що до наступної зустрічі Коаліції охочих мають бути підключені США.
– Зараз важливо мати можливість поширити часткову заборону ударів по цивільній інфраструктурі, такій як школи і лікарні, з метою досягнення повного припинення вогню, – сказала Мелоні.
Глава італійського уряду наголосила на важливості продовження роботи зі США для завершення війни та досягнення миру, що, на її думку, забезпечить суверенітет і безпеку України.
