Напередодні запланованих на 16-17 липня змін у Кабінеті міністрів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подав у відставку. Сьогодні Верховна Рада підтримала його рішення. Чи можна розформувати Уряд під час воєнного стану – читайте у матеріалі Фактів ICTV.
Розформування Кабміну: чи законно це
У законі про правий режим воєнного стану є положення, яке відповідає на питання, чи законно розформувати Кабмін під час воєнного стану. І як зауважив експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера, саме закон вказує на те, що повноваження Уряду не може бути припинено, пише Громадське радіо.
Водночас, зауважує він, будь-який закон необхідно оцінювати на предмет відповідності до Конституції. Уряд, на відміну від парламенту чи президента, не є виборним органом влади. Його за певною конституційною процедурою призначає Верховна Рада. Навіть під час дії воєнного стану жодна обставина не має трактуватися як така, що обмежує конституційні повноваження президента чи парламенту.
– Ми знаємо про те, що президент зустрічався з Юлією Свириденко та офіційно запропонував її очолити уряд. Ми можемо говорити тут про юридичну складову і про політичну складову, – наголошує він.
Як зауважує експерт, з юридичної точки зору, є певна процедура. Спочатку припиняються повноваження одного складу Кабміну, а після цього формується новий склад Уряду.
– Але це не відбувається так, що є чинний склад Кабміну та чинний прем’єр-міністр, а президент пропонує комусь іншому очолити уряд. У випадку, коли прем’єр подав заяву про відставку, яка тягне за собою відставку всього уряду, починається процедура формування нового складу Кабміну, – пояснює він.
Це має відбуватись не з подання чи бажання президента, а з подання парламентської коаліції, наголошує Магера.
– Оскільки фракція Слуга народу має конституційну більшість (понад 250 депутатів), чисто формально вони мають провести своє засідання, запропонувати кандидатуру, проголосувати за неї й винести її на розгляд президенту. На основі цього президент вносить подання в Верховній Раді про призначення прем’єр-міністра. Ось така конституційна процедура передбачена нашим основним законом, — каже він.
Експерт додає, що очільників МЗС та Міноборони на розгляд Верховної Ради вносить президент, проте всіх інших членів Кабміну – майбутній прем’єр-міністр.
Оскільки Україна є парламентсько-президентською республікою, то коли партія президента здобуває перемогу на виборах та абсолютну більшість мандатів, то тоді посада прем’єра є технічною, не є субʼєктною. Такою ситуація в Україні є з 2019 року.
– Президент має не лише велику владу у своїх руках, а й велику відповідальність. Він відповідає за будь-який склад уряду, який сформує його парламентська партія, — каже він.
Що стосується процедури формування уряду, то тут простежується щонайменше одне питання, яке б було цікаве Конституційному Суду, зауважує Магера.
– Йдеться про питання конституційності положення закону про правовий режим воєнного стану в частині заборони припинення повноважень Кабміну. Ця норма, на мою думку, є очевидно неконституційною, – говорить він.
Проте офіційну позицію висловити з цього приводу має право тільки єдиний орган в Україні — це Конституційний Суд.
– Я, як юрист, можу вбачати ознаки неконституційності, проте категоричне формулювання цього питання може заявити тільки КС, – каже експерт.
Проте є проблема, наголошує експерт, на сьогодні з 18 передбачених суддів КС працюють лише 12.
