Одним із ключових чинників успіху на полі бою є артилерія.
Її ефективність визначається не лише кількістю гармат чи боєприпасів, а й комплексом технологій, логістики та підготовки особового складу.
Про це розповів голова благодійного фонду Реактивна пошта та військовий експерт Павло Нарожний.
Про те як технології та штучний інтелект впливають на виробництво сучасного озброєння та чи здатна Україна сама себе забезпечити артилерією у найближчі роки – читайте в матеріалі на Фактах ICTV.
- Що визначає перевагу української артилерії
- Модернізація артилерії та логістика
- Що визначає перевагу української артилерії
- Як змінилася тактика бойових дій з 2014 року
- Роль цифрової системи Кропива
- Чи зможе Україна забезпечити себе артилерією
- Збір на макети установок М777
Що визначає перевагу української артилерії
На сьогодні говорити про абсолютну перевагу української артилерії над ворогом було б не зовсім коректно, зауважує Павло Нарожний.
За його словами, ворог має більше боєприпасів, приблизно на 30-40%.
Однак українські артилеристи однозначно переважають у контрбатарейній боротьбі та точності стрільби.
Якщо ЗСУ для знищення цілі достатньо 2-3 пострілів, то ворогу потрібно 10-12 пострілів на ідентичну ціль.
Модернізація артилерії та логістика
Протягом 2024 року Україні було поставлено понад 200 гармат, включно з М777, від союзників з різних країн.
Фото: Факти ICTV
Кожне нове покоління артилерійських систем – це вдосконалення попереднього:
- підвищена точність;
- надійність;
- ефективність.
Постачання гармат та боєприпасів від союзників дає змогу українській артилерії діяти інтенсивно та без перерв, що критично важливо на фронті.
Роль цифрової системи Кропива
Одним із головних факторів, що змінюють ситуацію на полі бою, є цифрові системи керування вогнем.
За словами Нарожного, раніше артилеристу доводилося самостійно визначати координати гармати, враховувати метеорологічні умови та робити розрахунки для кожного типу боєприпасу. Це займало 5-7 хвилин на постріл.
З Кропивою весь процес скорочується до секунд:
- система автоматично визначає позицію гармати за GPS;
- отримані координати цілі миттєво обробляються;
- розрахунки наведення та метеопоправки виконуються програмою;
- корегування вогню відбувається цифровим способом.
Крім того, Кропива інтегрує всі зразки озброєння та боєприпаси, що стоять на озброєнні, включно з новопоставленими від союзників.
Це дозволяє артилеристам працювати з будь-яким боєприпасом без потреби вручну опрацьовувати таблиці стрільби.
Перевага української артилерії на полі бою – це поєднання технологій, високої підготовки особового складу та ефективної логістики.
Завдяки цифровим системам КРПВ, модернізованим гарматам та міжнародній підтримці українські артилеристи здатні швидко й ефективно знищувати ворожі цілі, контролюючи поле бою та мінімізуючи витрати боєприпасів.
Як змінилася тактика бойових дій з 2014 року
Тактика застосування артилерії в Україні суттєво змінилася з 2014–2015 років, зазначає Нарожний.
У той період ситуація на фронті була зовсім іншою.
По-перше, ворог не мав такої кількості артилерії, як зараз. Росіяни були присутні та стріляли, навіть з території Російської Федерації, але їхні артилерійські підрозділи були обмежені у чисельності.
По-друге, у 2014-2015 роках розвідувальні та ударні дрони були вкрай рідкісним явищем.
– У нас перші розвідувальні дрони з’явилися приблизно наприкінці літа або на початку осені 2014 року, коли війна вже тривала пів року. Масово дрони стали доступні лише з 2015 року. Але навіть тоді їхня кількість і можливості були значно меншими, ніж зараз, – сказав експерт.
Він зауважив, що принципова різниця полягає у способах коригування вогню.
Раніше це робив військовослужбовець за допомогою спеціального приладу LPR-1 – лазерного пристрою для визначення відстані до точки влучання з точністю до 10 метрів.
Це давало змогу коригувати вогонь артилерії вручну. Сьогодні ж більшість коригувань здійснюють дрони.
Вони допомагають одразу побачити, куди влучив снаряд, чи потрібно повторити постріл і зробити коригування більш точним. Це величезний крок вперед, оскільки дає змогу використовувати артилерію максимально ефективно та зменшити витрату снарядів.
Контрбатарейна боротьба також сильно змінилася, додав Павло Нарожний.
У 2014 році артилерійські підрозділи були відносно безпечними на вогневих позиціях.
Зараз же будь-яка незахищена гармата, що відкриває вогонь, може бути знищена за годину-дві через насиченість фронту розвідувальними та ударними дронами.
Тому зараз всі бойові дії ведуться із вкопаних або укритих позицій-капонірів, під маскувальними сітками, з частково відкритим стволом під час стрільби.
Також змінилися підходи до ведення вогню, зауважує військовий експерт.
Якщо раніше реактивна артилерія могла давати залп із кількох машин і залишатися на позиції, то зараз після пострілу вона одразу змінює позицію, щоб уникнути демаскування. Навіть невеликі підрозділи працюють точково: по одній-дві гармати на конкретну ціль, щоб зменшити ризик ураження.
Великим досягненням став розвиток систем планування артилерійського вогню.
У 2014 році використовувалися ручні таблиці та прилади, зараз майже кожен артилерист має планшет із програмою Кропива, яка забезпечує майже повне цифрове покриття фронту.
– Велике значення має й проникнення західної артилерії. Більше половини сучасних українських артилерійських ударів здійснюються за допомогою високоточних систем: HIMARS, PzH-2000, CAESAR, M777 з активно-реактивними снарядами, зокрема високоточними боєприпасами Excalibur та SMArt. Вони допомагають знищувати високовартісні цілі противника, чого у 2014 році не було, – сказав він.
Які типи артилерії практичніші в сьогоднішніх умовах
Щодо типів артилерії, самохідна та буксована артилерія мають свої переваги й обмеження, каже Павло Нарожний.
Самохідна артилерія (колісна, наприклад Богдана, та гусенична, наприклад PzH-2000) швидка, добре захищена та дає змогу вести вогонь із укриття.
– Яскравим прикладом колісної техніки є Богдана. Вона розміром з фуру – як величезний автобус. Коли її розробляли, ідея полягала в тому, що вона під’їжджатиме на вогневу позицію, робитиме кілька пострілів, а потім тікатиме. Тобто цього часу буде достатньо для знищення цілі. Але зараз пересуватися на, скажімо, 10-15 кілометрів від лінії фронту, а саме в цій зоні працює наша артилерія, стало дуже складно. Тому в нинішніх умовах війни набагато зручніше використовувати буксирувану артилерію, – сказав він.
Але через наявність дронів і насиченість фронту її важко маскувати, особливо колісну.
Буксована артилерія менш помітна, легше ховається та підходить для позиційної боротьби, тому зараз вона більш популярна в сучасних умовах війни.
Чи зможе Україна забезпечити себе артилерією
На запитання, чи зможе Україна в найближчі роки сама забезпечити себе замкненим циклом артилерії, експерт відповів, що навряд чи.
– Наші заводи можуть виробляти до 500 тисяч снарядів на рік, тоді як потреба фронту сягає 3-6 мільйонів. Тому підтримка союзників є критичною: США та країни Європи виробляють сотні тисяч снарядів на місяць для забезпечення української армії. Без міжнародної кооперації забезпечити замкнений цикл артилерії в Україні неможливо, – сказав він.
Щодо майбутнього артилерії, розвиток йтиме у двох напрямках:
- Тупі снаряди – класичні, без керування, необхідні для масового знищення живої сили, укріплень та фортифікаційних споруд. Вони залишатимуться основою артилерійського вогню.
- Розумні снаряди – високоточні боєприпаси для знищення окремих важливих цілей: командних пунктів, техніки, броньованих укриттів. Вони будуть дедалі ефективнішими завдяки інтеграції з дронами, штучним інтелектом та новими системами наведення.
Таким чином артилерія залишатиметься ключовим елементом української оборони, але її тактика та технології будуть постійно еволюціонувати, щоб відповідати сучасним загрозам і максимально ефективно використовувати наявні ресурси.
Збір на макети установок М777
Благодійний фонд Реактивна пошта спільно зі Starlight Media розпочав збір коштів на закупівлю семи макетів сучасних американських гармат М777 для українських артилерійських підрозділів.
За словами голови благодійної організації Реактивна пошта Павла Нарожного, установки відіграють ключову роль у протидії російським дронам та контрбатарейній боротьбі.
Для захисту техніки українські інженери створюють макети цих установок.
– Ми робимо моделі дронів з фанери в натуральну величину. Макети гармати М777 один в один. Вона точна копія американської гармати. Ми ці гармати передаємо артилеристам. Вони ставлять ці гармати на фальшиві вогневі позиції. На вигляд вона абсолютно ідентична тій позиції, де стоїть справжня гармата. Як кажуть злі язики, це не працює. Насправді все працює, – сказав Нарожний.
За словами представників фонду, один макет, який коштує 20-25 тисяч гривень, може прийняти на себе 3-4 російських дрони Ланцет, кожен з яких коштує близько 40 тисяч доларів
– Тобто ми за свої 20 тисяч гривень спалюємо приблизно 40 тисяч російських доларів. І рятуємо нашу техніку, рятуємо життя і здоров’я наших артилеристів, – додав він.
Долучитися до збору можна на сайті благодійної організації Реактивна пошта та на сторінках у соціальних мережах Starlight Media.
