Як працює ProZorro
Система закупівель ProZorro складається з двох модулів: це центральна база даних (ЦБД), в якій відбуваються торги, зберігається їхня історія і відбувається регулювання всієї екосистеми. ЦБД належить державі в особі держпідприємства “ПРОЗОРРО”.
І другий модуль – до ЦБД підключені торгові майданчики, одним з яких є Zakupki.Prom.ua. Майданчики відповідають за клієнтську підтримку, залучення учасників на торги і за надання якісного обслуговування.
Державний замовник оголошує закупівлі, інформація про які надходить в ЦБД і звідти поширюється на всі майданчики. Далі постачальник приходить на один з майданчиків, подає свою пропозицію на торги, яка, знову-таки, потрапляє в ЦБД і поширюється на всі інші майданчики. Всі дані про торги видно всім бажаючим через будь-який майданчик.
Зараз до центральної бази ProZorro підключені близько 18 майданчиків. У них різні розміри і структура.
Читайте: Щоденні рейди та штрафи. Чому в Білорусі ідеально чисті вулиці
Навіщо все це?
Основні проблеми державних закупівель – корупція та неефективність. Корупція виникає, коли:
1. Немає контролю за прийняттям рішень. Чиновник відштовхується від своїх особистих переваг, адже у нього немає алгоритму прийняття рішень, контролю і відповідальності за ці рішення.
2. Існує асиметричний доступ до інформації. Припустимо, ми з вами беремо участь у торгах, але я знаю про них більше, відповідно, перебуваю у вигіднішому становищі. Якщо чиновник володіє більшою інформацією, ніж інші учасники ринку, якусь її частину він зможе використовувати для власної вигоди.
Завдяки мультиплатформовій системі, коли є безліч майданчиків, асиметричність інформації відсутня.
Майданчики конкурують, насамперед, клієнтським сервісом (служба підтримки та навчання) і функціоналом (зручність і розмаїття можливостей сайту). Адже головне – дізнатися про торги та подати свою пропозицію швидко і якісно.
Обсяг ринку держзакупівель – близько 500 млрд грн на рік.
Грандіозна сума. Щоб бізнесу отримати більше замовлень, потрібно розібратися в “підводних каменях”.
Моя головна порада – уважно читати ВСЮ тендерну документацію, а не тільки вибрані місця.
Читайте: Куди іде Гонтарева та хто сяде в її крісло
Конкуренція
Поки що конкуренція досить низька: в середньому – 2,45 учасника на торги. Хоча це вище, ніж було раніше. Але ми прагнемо до конкуренції 3,5-4 учасника на торги.
Якщо пропозицій закупівлі буде близько 10, бізнес почне розчаровуватися, оскільки шанс виграти сильно знизиться. Потрібен баланс. Ми надаємо інструмент, ринок сам повинен вирівняти ці показники.
ProZorro переможе корупцію?
Чи можна при наявності системи ProZorro вкрасти гроші на електронних закупівлях? Безумовно. Тільки тепер це буде видно. Якщо чиновник не боїться – він продовжує красти.
Ніхто і не казав, що ProZorro має перемогти корупцію. Система електронних закупівель – це всього лише інструмент. Вона не караючий меч.
В країні, в якій не працюють суди і прокуратура, наявність електронної системи публічних закупівель не може переламати ситуацію.
Втім, ми показуємо, хто купує мавп-капуцинів за 50 тис. грн. Я не знаю, скільки повинен коштувати цей вид мавпи, але як платник податків, хочу знати – навіщо чиновники взагалі купують мавп?
Читайте: В обхід мораторію. 3 схеми продажу сільгосппаїв
ProZorro: що далі?
В той момент, коли система перестає розвиватися, вона починає вмирати. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб підвищити довіру постачальників до системи, показуючи реальні історії успіху. Також потрібно зробити систему максимально зручною. Плюс ми працюємо на нормативному полі, хочемо, щоб кількість обов’язкових торгів у системі збільшилася. (Згідно ЗУ “ПРО публічні закупівлі”, на сьогодні обов’язковими до проведення в системі ProZorro є закупівлі на суму до 200 тис. грн для товарів і послуг і до 1,5 млн грн для робіт. – Ред.)
Простіше, ніж було на старті, нам не стало.
Раніше ми пробивали чолом стіну, а зараз відбиваємося від нападок на систему.
Найчастіше нас звинувачують в тому, що ProZorro можна обійти, але люди не до кінця розуміють механізм і принцип цієї системи.
Поки що ми не стикалися з спробою завалити систему. Технічно безпека моделі забезпечена достатньо серйозно. А інформаційних атак, звичайно, достатньо.
На жаль, ми не зробимо систему електронних публічних закупівель, яка битиме чиновників струмом, якщо ті вирішать красти. У цьому контексті наша задача була відкрити всю інформацію про держзакупівлі, і ми це завдання виконали на 100%.
Що таке ProZorro.Продажі?
ProZorro.Продажі – це зворотний процес, якщо відштовхуватися від системи ProZorro. Адже держава, крім того, що багато купує, ще й дуже багато продає.
Що саме? Починаючи від столів і стільців до величезних нежитлових приміщень і квартир у центрі Києва.
Зараз Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпродає майно ліквідованих банків – від прав вимог за кредитами до сейфів і банкоматів. Серед виставлених на продаж активів банків є автомобілі, меблі, офісна та комп’ютерна техніка, супутникове, а також теле – і радіоустаткування, земельні ділянки і навіть цілісні майнові комплекси.
У березні цього року в системі ProZorro.Продажі з’явилися перші активи Національного банку України. Це 7 лотів комерційної нерухомості в Києві, Харкові, Краматорську та Світловодську з загальною початковою вартістю понад 150 млн грн.
Ще один проект ProZorro.Продажі – великі клієнти, які реалізовуватимуть через систему неліквідні активи: металобрухт, відпрацьовані акумуляторні батареї, двигуни, насоси, необроблену деревину тощо. Першими меморандуми про участь в цьому проекті підписали ПАТ Укргазвидобування, НЕК Укренерго, ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат. А Укргазвидобування у рамках цього проекту вже опублікувала перші два лоти в системі.
Хочеться вірити, що система ProZorro.Продажі буде законодавчо закріплена, як і ProZorro. На даний момент подано Розпорядження Кабінету міністрів України, завізоване міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубивым, – про те, щоб прийняти систему ProZorro.Продажі для всіх як альтернативну і запропонувати державним підприємствам її використовувати для продажу основних засобів.
Читайте: 6 грн з літра бензину на дороги: куди йдуть гроші з акцизу
Який ринок?
Обсяг ринку держпродажів у цілому можна оцінювати в цифру від мільярда гривень на рік. За п’ять місяців роботи дохід від продажу майна неплатоспроможних банків в системі становить майже 500 млн грн.
Потрібно розуміти, що держава не дуже ефективний власник, в майбутньому напевно нас чекає приватизація. Держпідприємств дуже багато, частина з них нічого не виробляють, а лише здають в оренду площі. Це явно не операційний бізнес держави.
Якщо ми говоримо про продаж Одеського припортового заводу (ОПЗ), наприклад, то це явно не лот для системи ProZorro.Продажі. Тому що успіх продажу ОПЗ полягає аж ніяк не в проведення електронного аукціону – він полягає в правильному Due diligence і подібних речах, до яких ми як система, не маємо стосунку.
В системі ProZorro.Продажі чиновник зобов’язаний за певним регламентом опублікувати оголошення про продаж. А торгові майданчики є приватним бізнесом і зацікавлені в тому, щоб привести учасників в ці торги, оскільки саме з переможців торгів вони і беруть гроші.
Що із заробітком?
Зараз проект ProZorro.Продажі сильно збитковий. Ми працюємо на перспективу. В цілому, екосистема повинна заробляти близько 0,5-1% від обороту.
Перспектива – це рік-два-три. Гра з державою – це завжди гра в довгу.
Саме ProZorro теж починалося як ініціатива активістів, волонтерів, приватного бізнесу. На першу версію ЦБД скидалися перші шість майданчиків (близько $5 тис. з кожної). Це суто на ЦБД, до якої ми не маємо відношення.
Далі ми вклали в рази більше на розробку власних майданчиків.
Міжнародні донори виділяли гранти на розвиток ЦБД. Зараз ProZorro – самоокупний проект, але міжнародні донори все ще дають гроші на якісь ключові розробки.
Також майданчики відраховують частину коштів, які вони отримують від постачальників Державному підприємству “ПРОЗОРРО” на утримання і розвиток системи.
Читайте: $1 тис. за 16 годин в день. На яку зарплату їдуть українці в Європу
Скільки коштує ProZorro.Продажі?
Близько мільйона доларів. Частина цих грошей лягає на розробку ЦБД, частина – на майданчики, їхній інтерфейс.
Вкладення йдуть не тільки в розробку, не тільки в технологічні рішення, нам також потрібні люди, які будуть відповідати на дзвінки. Потрібен маркетинг, щоб надсилати клієнтам листи; потрібен support, який допомагатиме клієнтам вирішувати технічні питання; потрібні юристи та офіс-директор.
Читайте: Найцікавіші е-декларації урядовців, депутатів та мерів
Не плутати з RIALTO
Погодьтеся, дуже багато з того, що відбувається в державі, є і в приватному бізнесі. Тому ми запустили систему RIALTO. Вона створена за тим же принципами, що і ProZorro, але для великих комерційних компаній.
Комерційна компанія – це дуже зменшений варіант нашої держави. Майже завжди. З внутрішніми політичними силами, “іграми”, з “чиновниками” – іноді чесними, іноді нечесними.
До RIALTO підключені шість майданчиків ProZorro.
Зараз ми пропонуємо бізнесу придивитися, як це працює. Природно, це справа абсолютно добровільна. Для замовника – безкоштовна, постачальник сплачує.
Дуже важливо забезпечити симетричний доступ до інформації, тому вся інформація в системі відкрита. Після торгів видно, хто переміг і з якою ціною. Частина бізнесу не хоче афішувати цю інформацію в силу різних обставин. Але я вважаю, що приховати в 2017 році вже не можна нічого.
Конкуренція в системі RIALTO вища, ніж у ProZorro. На менших значеннях торгів, звичайно, але все ж факт є факт.
30 березня ви проводили IV Всеукраїнський Forum Zakupki. Що це за захід?
Вже учетверте ми проводили Всеукраїнський Forum Zakupki – це масштабний івент на більш ніж 500 учасників. На форумі ми зібрали стейкхолдерів як з боку держави, так і з боку приватного бізнесу, щоб обмінятися тими тенденціями, кейсами, ідеями, які виникають у сфері проведення закупівель, як державних, так і комерційних.
На останньому форумі ми багато говорили про практичний досвід замовників і постачальників: як вдається досягти успіхів. Особливий інтерес викликали поради від бізнесу – і з точки зору побудови ефективної системи торгівлі з державою, і з точки зору реформування власного закупівельного процесу.
Окремо варто відзначити доповідь Світлани Панаіотіді (державний уповноважений, член постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних державних закупівель Антимонопольного комітету України. – Ред.), яка викликала, мабуть, найбільший інтерес серед учасників.
Світлана говорила про типові помилки при оскарженні тендерів, наводила конкретні приклади закупівель, які були визнані коректними або некоректними, або було скасовано; розповідала, чому це сталося, які були допущені помилки з боку замовника, які були некоректні дії з боку замовників або учасників.
Спілкувався Ростислав Буняк.