Чи є у влади запасний план, якщо наші партнери не зможуть наступного року знайти для України $38 млрд? Про розгляд держбюджету у першому читанні та підготовку до другого, яке перенесли на листопад, в інтерв’ю Факти ICTV розповіла народний депутат України Ніна Южаніна.
До першого читання проєкту держбюджету на наступний рік вона підготувала 70 поправок. Кожну з них вона озвучила під час розгляду у сесійні залі. Розповідає, що головну увагу у свої пропозиціях зосередила на тому, як можна зекономити.
Основний акцент – на всіх розпорядниках державних коштів. Загальна сума дрібних і не потрібних під час війни програм понад 4 млрд грн, підрахувала вона. Ще одне суттєве зауваження – під час складання кошторису потрібно аналізувати не лише першу половину 2022 року, а усі цифри за три квартали.
– Вже потрібно перерахувати все за наслідками 9 місяців, які більш є результативними та показовими, ніж перші пів року. Це надзвичайно важливо для розрахунків і потрібно для того, щоб спрогнозувати тенденцію та можливості на наступний рік.
Южаніна традиційно звертає увагу на формальне, а не реальне скорочення держапарату. Вважає, що потрібно ретельно пройтися по кожному міністерству, відомству та агентству, які розпоряджаються державними грошима.
– Ми вже звикли, що велика кількість державних функцій вже доступні у додатках. Вони замінили велику кількість людей, які раніше виконували це вручну. Нині за межами України щонайменше понад 5 млн українців. І вони не користуватимуться сервісними функціями держави, а якщо братимуть довідки – то лише електронні.
Так само багато запитань в Южаніної до видаткової частини держбюджету-2023. І ключове – де взяти стільки грошей, щоб в умовах війни вистачало на оборону, зарплати, пенсії та соцвиплати, ще й економіку втримати. Розрахунок влади, що половину кошторису нам профінансують партнери, занадто оптимістичний, застерігає вона.
– А що буде, якщо не буде зовнішніх запозичень в сумі $38 млрд? Ми вже чуємо, що можливо тільки понад 50% від цієї суми може бути забезпечено. Треба встановити тверді суми щомісячної допомоги, щоб Україна могла планувати. Але на всю суму $38 млрд ще домовленості немає.
Також потрібно провести діалог з МВФ, щоб мати можливість залучити усі міжнародні допомоги. Це можна зробити лише на підставі позитивного висновку МВФ про те, що бюджет складено на основі параметрів, які Україна зможе досягнути у наступному році.
Фото: Depositphotos
Особливо ретельно потрібно підходити до соціальних виплат. Наступного року прожитковий мінімум (2 589 грн) і мінімальна зарплата (6,7 тис. грн) залишаються без змін. Южаніна вже підготувала свою пропозицію.
– У разі збільшення інфляції від запланованої більше ніж на 15% бюджет має бути терміново перерахований і поданий на розгляд Верховній Раді з метою збільшення, зокрема, соціальних виплат і мінімальної заробітної плати. Під час розгляду ми погодилися з тим, що можемо залишити їх на рівні 2022 року, який встановлений ще під час ухвалення бюджету у 2021 році.
Ще один виклик – це ухвалення важливих державних рішень. Вона вважає, що у такий час влада та опозиція мають діяти спільно.
– У нас існує певний розподіл. Уряд виконує вказівки Офісу президента. А парламент просто може зафіксувати те, що запропоновано для прикриття всіх дій, які зараз здійснюються. Так не може бути. Всі питання, які є дуже важкими для нашого суспільства, потрібно приймати разом. І для цього має бути дискусія, бо народжується компромісний варіант, відповідальність за який ми маємо розділяти разом.
І одним із таких компромісів має стати перегляд всієї економічної та податкової політики держави, але у жодному разі не шляхом збільшення податків.
– Навпаки коштом вільного підприємництва. Якби у нас вистачило розуму надати більше можливостей для бізнесу, менше виловлювати тих, хто нібито ухиляється від сплати податків. Якщо вибудовувати принцип тільки перерозподілу коштів через державу – ми абсолютно вбиваємо підприємницьку ініціативу. І це шлях в нікуди.
Фото: Depositphotos
Особливо тривожить Южаніну ситуація в аграрному бізнесі. Вона наводить цікаві цифри: у сусідній Польщі 1 млн 700 тис. фермерів, а в Україні – лише 50 тис.
– Ми маємо дати всі можливості сільському населенню думати над створенням свого бізнесу. Генерувати ідеї, не боятися займатися цим, вибудовувати діяльність, а не чекати допомоги від держави у вигляді соцвиплат. Ми бачимо, що у нас зараз абсолютне безгрошів’я, немає можливості підвищити соціальні видатки. Без системних комплексних рішень ми не вийдемо з цієї ситуації. Ми будемо ходити навколо одного: або зовнішні запозичення, або друкуємо гроші.
А обіцянка влади не підвищувати податків у 2023 році викликає в Южаніної іронічну посмішку. Вона вважає, що це точно не те досягнення, яким варто хизуватися.
– Ну який же здобуток? Якщо у нас з 1 липня 2023 року діятимуть повні ставки акцизу на пальне. А значить будуть збільшені вдвічі, в півтора раза. Маємо розуміти, що ті зміни, які ми приймаємо зараз, діятимуть в наступному році. До кінця року ми ще можемо прийняти багато проєктів законів.
Я не розумію, як ми можемо обіцяти, що податкова база залишиться незмінною. Можливо відносно податку на доходи фізичних осіб, те, що мають знати громадяни, залишиться ставка 18%. А от щодо Єдиного соціального внеску, який платить роботодавець, ще досі точаться дискусії.
