У середу, 27 грудня, уряд України представив Національну стратегію доходів, яка передбачає поступові кроки зі зміни та реформування низки українських економічних галузей протягом 2024-2030 років.
У ній, з-поміж іншого, передбачено зміни, які стосуються фізичних осіб підприємців (ФОП), оподаткування нерухомості, а також реформування спрощеної системи оподаткування (ССО).
Щоби розібратись, яке значення має Національна стратегія доходів, а також що означають окремі її пункти – Факти ICTV поспілкувалися з економістами.
Нацстратегія доходів: які зміни передбачено
Загалом оприлюднена Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки є структурним маяком, який був однією з умов Міжнародного валютного фонду (МВФ).
У документі передбачено низку реформ у сфері податкової та митної служб, як-от зміни для спрощеної системи оподаткування (ССО), зміни, що стосуються груп ФОП, а також деякі інші нововведення.
Як пояснили в уряді, Національна стратегія доходів – це рамковий документ, який виконує роль дороговказу для втілення реформ у сферах податкової та митниці до 2030 року. В Нацстратегії викладено загальний напрям реформ.
Водночас стратегія є гнучким документом, який допускає коригування послідовності заходів і наповнення, зважаючи на обставини, зокрема – за результатами додаткових досліджень та обговорень практичних аспектів відповідних реформ із зацікавленими сторонами.
У Міністерстві фінансів України заявили, що ключовою в стратегії є послідовність, згідно з якою спочатку держава забезпечує умови для проведення фундаментальних реформ, а потім поступово їх втілює.
Утім, як заявив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Фактам ICTV, ту Нацстратегію, яку представив уряд, може бути або частково змінено до моменту її реалізації, або ж взагалі повністю перероблено.
– Усі ті заходи, що передбачені в цій стратегії, це не рішення рівня Кабінету міністрів. Це заходи, які потребують внесення змін до чинного податкового, митного та інших видів законодавства, – пояснює він.
За його словами, норм у документі, які залежать від самого уряду, мало. Значно більше залежатиме від Верховної Ради, яка матиме свою позицію щодо цього документа та реформ, прописаних у ньому.
– Це потребуватиме надзвичайно великої роботи насамперед депутатського корпусу, пошуку компромісів. І не факт, що залишиться в тому вигляді, в якому є зараз. Особливо, коли ми говоримо, що ті новації, які вони (уряд, – Ред.) там запропонували, то вони такими дуже широкими мазками намальовані, – каже Пендзин.
Тому, вважає економіст, оприлюднення урядом стратегії є виключно виконанням структурного маяка МВФ.
Загалом мінливість своєї стратегії визнають і в уряді. Так, у Мінфіні повідомили, що Нацстратегія потребує регулярних оновлень та уточнень, тому зміст заходів реформ та підходи до їх впровадження, викладені в стратегії, можуть зазнавати змін. Водночас, зазначають у відомстві, загальний напрям змін, представлених у стратегії, має бути збережено.
Доступ податкової до банківських рахунків та прогресивний ПДФО
У Національній стратегії доходів, зокрема, передбачено надання податковій доступу до інформації про банківські рахунки платників податків і відновлення прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) замість нинішньої фіксованої ставки 18%.
Крім того, у документі було передбачено перегляд пільг і спеціальних умов оподаткування ПДФО, а також впровадження ефективної стимуляційнї системи податкових відрахувань, пов’язаних із витратами.
Як заявив у коментарі Фактам ICTV голова Комітету економістів України Андрій Новак, отримання податковою службою інформації з банків про платників податків має бути узгоджено зі стратегією розвитку банківської системи України.
– Загальносвітовою тенденцією є зменшення частки того, що називається банківською таємницею, а також збільшення частки відкрити інформацію про банківські рахунки як фізичних, так і юридичних осіб. Україна повинна йти в цій стратегії. Ми від неї нікуди не дінемося і все одно, рано чи пізно, прийдемо до того, що поняття банківська таємниця взагалі не буде, – пояснює він.
Економіст наголошує, що надання інформації податковій з банків є дуже важливим кроком на шляху детінізації економіки.
Водночас це стосуватиметься більшою мірою простих громадян, каже Новак, оскільки у світі існують такі винятки, як офшорні країни, куди великі економічні гравці можуть виводити кошти.
Щодо прогресивного оподаткування експерт зазначає, що це міжнародна тенденція, нормальна для більшості країн світу.
Утім, він вказує, що важливим залишається питання темпів цієї шкали ставок податку.
– Грубо кажучи, якщо ми стартуємо від сьогоднішніх умовних 18% на найменші доходи, то які будуть потім темпи зростання? Про які суми йдеться і в яких відсотках оподаткування цих сум. Залежно від темпів прогресивної шкали, вона може бути і привабливою, і відштовхувати багатих з України, які розміщуватимуть свої капітали за межами України, – пояснює він.
Нова система податку на нерухомість
Національна стратегія доходів також передбачає впровадження нової моделі оподаткування нерухомості на підставі її оцінної вартості, а не системи, коли суму податку розраховували на підставі площі об’єктів нерухомості.
Як зазначається в документі, оцінка нерухомості має відбутися у 2026-2027 роках, дані про неї містяться в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно.
Водночас голова Комітету економістів України Андрій Новак зауважує, що така система передбачає низку корупційних ризиків, оскільки в ній існуватиме суб’єктивний фактор окремих комісій чи органів, які проводитимуть оцінювання.
– Оцінна вартість – це завжди елемент, по-перше, для корупції, а, по-друге – для несправедливості. Є поняття – ринкова вартість, яка формується на основі реальних актів купівлі-продажу нерухомості, реальних цін, – каже він.
Крім того, експерт вказує, що чинна оцінка є зручнішою, ніж та, яку хочуть запровадити.
– Коли є ініціатива перевести з оцінки квадратних метрів на оцінну вартість, ну, по-перше, я не бачу в цьому сенсу, щоб міняти методологію оцінки нерухомості для її оподаткування, тому що вже зараз є система оподаткування нерухомості по квадратних метрах, де кожен громадянин може чітко порахувати свої витрати, як і бізнес може продавати свій бізнес, будувати плани, – вважає він.
Водночас Олег Пендзин зауважує, що на сьогодні вже існує механізм оцінки вартості майна, який роблять сертифіковані фахівці під час спроби продати чи купити нерухоме майно.
– На сьогодні, коли ви купуєте чи продаєте нерухомість, у будь-якому разі під час укладання угоди в нотаріуса є сертифікований оцінник, який визначає остаточну вартість нерухомості. І з вартості, яку оцінник намалював, йде обрахування податку. Тобто сьогодні вже існує механізм оцінки ринкової вартості, того чи іншого об’єкта, – каже він.
Звуження ССО та об’єднання груп ФОПів
Крім того, у документі Нацстратегії передбачено реформування спрощеної системи оподаткування (ССО) зі звуженням сфери її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадженням запобіжників для зменшення зловживань, підвищенням порогу реєстрації платників ПДВ і збільшенням ефективних ставок податків до рівня загального режиму.
Зокрема, Нацстратегія передбачає об’єднання фізосіб-підприємців (ФОП) другої та третьої груп в одну групу у 2025-2027 рр., яка буде зобов’язана сплачувати податок з обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок.
На думку Андрія Новака, це є гарним кроком з боку уряду, втім не скасовує усіх складнощів української системи оподаткування загалом.
– Воно звучить нібито гарно, правильно, але є одне велике “але” про систему оподаткування України. Україна, будучи частиною світової глобальної економіки… має стати привабливою, передусім своєю податковою системою. Привабливість податкової системи це допустимі помірні ставки оподаткування, – пояснює він.
Утім, основним фактором експерт називає те, що українська податкова система надзвичайно перевантажена.
– Проблема нашої податкової системи – надзвичайне нагромадження та складність. У нас 135 податкових платежів відповідно до чинного законодавства. Такого немає в жодній з країн світу. Переважно кількість податкових платежів обмежується 30-40, дуже рідко 50 (податковими стягненнями, – Ред.). А у нас 135 різних податкових стягнень. І оце робить податкову систему України дуже непривабливою, – вважає експерт.
На його думку, саме це є однією з причин, чому сьогодні в Україні “немає серйозних масштабних інвестицій ззовні”.
Водночас об’єднання другої та третьої груп ФОП в одну економіст називає позитивним явищем.
– Це позитивно, тому що чим простіше, тим краще, грубо кажучи, – зазначає він.
Але попри це голова Комітету економістів України наголошує, що цей крок не є достатнім, коли йдеться про зміни щодо ФОПів.
– У напрямку ФОПів цього недостатньо. Тому що це лише вузький напрямок діяльності фізичної особи підприємця. Найбільшими платниками податків, які формують левову частку податкових платежів як до державного, так і до місцевих бюджетів, є підприємства – промислові, аграрні, з сектору послуг, – пояснює він.
Нагадаємо, раніше економіст Олег Пендзин розповів, від чого залежатиме в Україні курс долара та які прогнози щодо нього у 2024 році.