Влітку має запрацювати спеціальна урядова програма Купуй українське. Це означає, що після придбання в магазині товарів вітчизняного виробництва покупцю на картку повернеться певна сума.
Скільки, за які товари буде кешбек, на що його можна буде витратити і як це взагалі працюватиме – журналісти Фактів тижня розбиралися з фахівцями.
Які товари включать до програми кешбеку
Чи вдасться у такий спосіб прищепити споживачам звичку купувати українське, звісно, залежить від того, які товари візьмуть участь у програмі і з якими цінниками.
– Українці надзвичайно прагматичні, і той товар, який буде йти по кешбеку, він в будь-якому випадку має бути належної якості. Якщо пропозиція товарів, які підпадатимуть під кешбек, буде, по-перше, достатньо широкою, і вона буде за якостю не гіршою, ніж ті товари, які будуть конкурувати на полицях, – пояснює економіст Олег Пендзин.
Загалом ідеться про харчові продукти. За попередньою інформацією, також будматеріали, побутову хімію, одяг, взуття тощо.
– Кешбек має сенс лише тоді, коли він буде тотальним, коли він стосуватиметься великої групи продуктів. Тоді він впливатиме на розвиток бізнесу. Коли ж він буде секторальним і будуть визначені лише окремі групи товарів, це призведе до галузевого диспаритету, коли виявиться, що одні галузі розвиватимуться інтенсивніше за інші, – каже економіст Андрій Длігач.
Головне питання – яку продукцію вважатимуть українською. Наприклад, якщо рис імпортують з Азії, а фасують у нас, це український продукт чи ні? Очевидно, що ні.
Але в уряді кажуть: навіть якщо товар лише фасується, тут вже є якісь виробничі потужності і додана вартість. Тож головний маркер товарів – наш штрихкод 482.
Це чи не найбільш суперечливий пункт. Експерти кажуть, що така частка українського у товарах замала. Водночас, це також український бізнес, який сплачує податки і потребує підтримки.
– Сподіваюсь, що не потраплять в такі категорії ті товари, які просто перепаковуються, що суттєва частина виробничого процесу має стосуватися саме України, – наголошує Длігач.
А Пендзин пояснює: якщо локалізація 5%, якщо це просто сортування, цей момент вартий переосмислення. Він нагадав, як визначалася локалізація в машинобудуванні – 35-40%.
Як можна буде повернути частину сплаченого
Головних учасників у цьому процесі буде п’ять:
- продавці, тобто магазини;
- виробники;
- Дія;
- Монобанк;
- покупці.
Аби стати учасником цієї програми, треба буде додати в Дію одну зі своїх банківських карток і надати державі дозвіл на перевірку всіх транзакцій.
Після придбання товару, магазин передасть фіскальні чеки із даними про штрихкоди у Дію. Там виявлять покупки, за які належить виплатити кешбек, ідентифікують покупця, підтвердять факт оплати і нарахують компенсацію на спеціальну віртуальну карту на зразок єПідтримки.
– Це оптимальне рішення, і лякатися, що пенсіонери, не цифрові люди, матимуть складності з тим, щоб отримати таку віртуальну додаткову карту, я б на це не орієнтувався. Дуже швидко вони опанували використання складних програм лояльності і бонусних програм, – вважає Длігач.
Вже виникли перестороги, що через надання дозволу на перевірку транзакцій уряд збільшить контроль за нашими грошима. Водночас, на запит податкової банки і зараз можуть надавати таку інформацію про рахунки клієнтів.
Яким буде розмір кешбеку
Ключовим питанням залишається розмір кешбеку – 5% чи 10%. В уряді остаточно не визначилися. Експерти кажуть, що все залежатиме від джерел фінансування.
Длігач називає три можливі варіанти:
– Коли гроші на кешбек будуть надходити з держбюджету. Цей варіант може призвести до розгортання інфляції. Другий варіант – чи погодяться наші партнери фінансувати таку програму, вона точно не в їхніх інтересах, в їхніх – розвивати імпорт в Україну. Третій варіант – коли сам бізнес стимулюватиме споживачів купувати українське.
За його словами, якщо бізнес і долучиться до програми, йтиметься про кешбек у 2-3%, не більше. Можливо з’явиться якийсь комбінований варіант – на кшталт знижки від виробника плюс компенсація від держави. Та поки це лише версія.
Загалом на кешбек за українське уряду потрібно знайти від 20 до 25 млрд грн. І це тільки до кінця цього року.
На що можна буде витратити кешбек
А ось чи можна буде витратити ці гроші на будь-що – велике питання. Ідеологи програми хотіли, аби на бонуси українці могли купувати, знову таки, тільки наше. Але організувати це складно. План Б – дозволити витрачати кешбек на послуги, наприклад, на сплату комуналки чи проїзду в громадському транспорті.
І остання інтрига: чи стягуватимуть з такого прибутку податок у майже 20%, як роблять це зараз із кешбеком від банків? Ймовірно, уряд спробує через Верховну Раду скасувати чи принаймні скоротити збори. Тоді тільки на продуктових закупках родина зможе заощадити кілька сотень на тиждень.