Середньорічний курс долара до кінця літа може сягнути позначки у 42 грн/$1, а до кінця 2024 року – 45 грн/$1.
І це ще оптимістичний сценарій, заявив у коментарі Фактам ICTV кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
Курс гривні до кінця 2024-го: прогноз експерта
За словами фахівця, у липні курс долара на міжбанку зріс приблизно на 2,3%, встановивши 18 липня рекорд, сягнувши позначки у 41,69 грн/$1. Хмелевський нагадав, що у держбюджеті-2024 закладено середньорічний курс на рівні 40,7 грн/$1, а до кінця року він має досягти 42,1 грн/$1.
– Проте вже зараз зрозуміло, що ці показники будуть перевищені. Курс може досягти 42 грн ще до кінця літа, а до кінця року – і 45 грн. І це ще оптимістичний сценарій, – запевняє Хмелевський.
Експерт пояснив, що у 2022 році завдяки фіксації курсу та запровадженню низки обмежень НБУ вдалося стабілізувати попит на валюту та знизити обсяги валютних інтервенцій до приблизно $2 млрд на місяць, що дозволило забезпечити стабільність курсу та мінімізувати витрати валютних резервів.
– Проте у жовтні 2023 року Нацбанк перейшов до плаваючого валютного курсу, знявши деякі валютні обмеження. Усе це й призвело до початку нового циклу девальвації гривні. В цьому немає нічого дивного, адже українська економіка слабша від економіки США, тому й гривня слабша за американський долар, – зауважує він.
Девальвація гривні: які чинники впливатимуть
Олександр Хмелевський вважає, що у довгостроковій перспективі стабільність курсу гривні можна підтримувати лише адміністративними обмеженнями.
Він нагадав, що після кожної лібералізації валютних операцій через деякий час відбувалася девальвація гривні. НБУ запроваджував валютні обмеження, які зупиняли цей процес, а після стабілізації курсу гривні через певний час знову проводив валютну лібералізацію і девальвація відбувалася знову.
– З цієї історії вже давно час зробити висновки й відмовитися від ідеї валютної лібералізації. Треба зрозуміти, що в Україні неможлива стабільність валюти за валютної лібералізації. Треба обирати між валютною стабільністю і валютним ринком. Очевидно, що для економічного розвитку потрібна саме валютна стабільність, а не валютний ринок, – пояснює економіст.
У травні Нацбанк провів черговий етап валютної лібералізації, що спричинило зростання попиту на валюту та збільшення валютних інтервенцій. У травні та червні НБУ продав по $3 млрд валютних резервів.
– Коли люди бачать, що гривня падає, вони починають переводити свої кошти в іноземну валюту. Тому в міру девальвації попит на валюту посилюватиметься, – каже Хмелевський.
Він вважає дивним те, що НБУ під час війни відмовився від фіксованого курсу та розпочав валютну лібералізацію, оскільки це мало неодмінно призвести до девальвації.
– Тим більше, ні для кого не було секретом, що в 2024 році Україна отримає значно менше іноземних кредитів, ніж у попередні роки, а саме завдяки їм вдається поповнювати валютні резерви та підтримувати стабільність валютного курсу, – додає експерт.
Відключення світла та падіння ВВП: що буде з гривнею
Масові відключення електроенергії завдають величезної шкоди економіці, тому, на думку експерта, вже зараз очевидно, що того зростання ВВП, яке було закладено в держбюджеті-2024, досягнуто не буде.
Він прогнозує, що воно “буде значно скромнішим”, а продовження відключень світла можуть спричинити падіння економіки.
– Недосягнення приросту ВВП, закладеного в бюджеті, означає, що план із доходів не буде виконано. Щоправда, влада намагається залатати діру, підвищуючи податки. Проте такий крок може призвести до подальшого сповільнення економіки, а отже й до скорочення бюджетних надходжень, – наголошує Хмелевський.
Загалом економіст вважає цьогорічній бюджет нереалістичним, бо відразу було зрозуміло, що закладені в ньому витрати на оборону – недостатні, тож його доведеться переглядати.
– Тому постає питання: як фінансувати дефіцит, який суттєво зріс? В умовах, що склалися, єдиним джерелом для фінансування дефіциту є грошова емісія, а це означає прискорення інфляції та девальвація, – зауважує він.
Дефіцит зовнішньої торгівлі
Ще одна загрозлива тенденція – зростання дефіциту зовнішньої торгівлі. Експерт нагадав, що у 2023-му дефіцит зовнішньої торгівлі товарами зріс у порівнянні з 2022-м у 2,5 рази – до $27,4 млрд, і у 2024-му він продовжує збільшуватися.
– Це означає, що виробництво товарів в Україні значно менше за споживання, різниця закривається імпортом, а імпорт фінансується за рахунок валютних резервів НБУ. Такий дефіцит також означає наближення девальвації, – каже Хмелевський.
Зниження валютних резервів НБУ
Після досягнення в березні 2024 року максимуму на рівні $43,8 млрд валютні резерви НБУ знижуються вже три місяці поспіль. Станом на 1 липня вони знизилися до $37,9 млрд, і цього більш ніж достатньо для забезпечення валютної стабільності, проте, як зауважує фахівець, негативна тенденція свідчить про проблеми, які можуть посилюватися.
– Врешті-решт спалювати по $3 млрд на місяць валютних резервів під час війни – нерозумно. Тим більше, що в 2025 році обсяги іноземних кредитів будуть нижчими, ніж у 2024 році, – додає Олександр Хмелевський.
Дефолт та нові хвилі девальвації гривні
Попри те, що Україна домовилася з власниками єврооблігацій про реструктуризацію зовнішнього боргу, експерт каже, що насправді “дефолт за єврооблігаціями відбувся, оскільки дефолтом є будь-яке невиконання взятих на себе фінансових зобов’язань”.
– Україна взяла на себе зобов’язання розпочати виплати за єврооблігаціями з 1 серпня 2024 року, проте цього не буде. Невдовзі міжнародні рейтингові агенції присвоять Україні дефолтні рейтинги, – наголошує економіст.
Він визнає, що досягнута угода про реструктуризацію боргу суттєво зменшить виплати за єврооблігаціями в найближчі роки, що дозволить зекономити валютні резерви, “проте сума списання досить невелика, і це не вирішує проблему зовнішнього боргу України, а лише відкладає її на декілька років”.
– А це відкриває шлях до подальших дефолтів і нових хвиль девальвації гривні. НБУ має повернутися до фіксованого курсу та відновити валютні обмеження. В іншому разі девальвація лише посилюватиметься. Хоча, можливо, посилення девальвації входить в плани влади, адже інакше навряд чи вдасться профінансувати дефіцит держбюджету, – підсумував Хмелевський.