Російська пропаганда зробила з георгієвської стрічки чи не головний символ перемоги. За десять років її куди тільки не чіпляли. Історики натомість стверджують: пов’язувати Другу світову з чорно-помаранчевими кольорами щонайменше – недоречно. Адже жовто-чорні ордени використовували в армії Власова, котра воювала на боці нацистів.
Історія чорно-золотистої почалася 1769 року. Тоді Російська імператриця Катерина Друга запровадила вищу військову нагороду – орден святого Георгія. Пізніше простим солдатам вручали георгіївський хрест. За часи Першої світової його отримали понад мільйон людей.
Більшовики від такої нагороди відмовилися, замінивши її на “гвардійську стрічку”. Вона з’явилась 8 листопада 1943 року на ордені слави з чорно-помаранчевими кольорами. Його вручали винятково солдатам і сержантам. Щоправда, тривало це лише півтора роки.
Читайте: Чому Москва піде у наступ
Більше того, часто стрічка була абсолютно негативним символом, адже жовто-чорні ордени ще Російської імперії масово використовували в армії Власова, котра відкрито перейшла на бік німецько-фашистських військ.
“На стороні Гітлера воювало понад 400 тис. росіян і козаків. Вони зберегли здебільшого свої дореволюційні нагороди. Відтак повні георгієвські кавалери були не рідкістю серед Російської визвольної армії”, – розповідає кандидат історичних наук Сергій Громенко.
Використовувати стрічку як окремий ідеологічний елемент на той час , як і в повоєнні роки, нікому навіть не спадало на думку. Її використали кремлівські пропагандисти та їхні українські прихвостні одразу після Помаранчевої революції.
Читайте: Ближній бій у Станиці Луганській
“Скільки б не казали нам, що це, носіння георгієвської стрічки, дуже давня традиція, насправді, нагадаю, що вона з’явилася щойно – в 2005-му році і це була лише реакція на популярність в Україні помаранчевої стрічки. Відповідно шукати у цьому якоїсь глибокої традиції і вважати це великим пошануванням до загиблих – це ще один міф, який запустила російська пропаганда”, – говорить Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.
“Ажіотаж виник через те, що це певним чином стимулювалося певними державними органами, державною позицією Російської Федерації. Це є момент, елемент пропаганди певних цінностей, які сьогодні всім відомі через засоби масової інформація – “рускій мір”, – розповідає директор Науково-дослідного інституту українознавства Богдан Галайко.
Після Революції гідності чорно-злотистими барвами озброїлися російсько-терористичні війська та сепаратисти. Відтак їх почали називати “колорадами”. Тому нині для більшості українців ці кольори – символ не перемоги, а російської агресії. // Володимир Варфоломєєв, Світлана Ковбиця, Юрій Іщенко, Максим Костенко, Факти, ICTV