Вибори на Донбасі: що хотів Київ і як Москва зробила їх неможливими

Вибори на Донбасі: що хотів Київ і як Москва зробила їх неможливими

Росія вимагає проведення виборів на Донбасі на своїх умовах. Водночас бойовики контролюють 400 кілометрів кордону України з Росією. Це дозволяє Москві постачати терористам зброю та живу силу. Міжнародні спостерігачі не мають доступу до цієї території. Тож виборів не буде – цю знакову заяву зробила Україна у Мінську.

Факти ICTV розібралися, які перспективи у тривалих переговорів щодо втілення в дію Мінських угод.

Що сталося?

13 липня Україна на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську заявила про неможливість проведення виборів на Донбасі за відкритого кордону.

Які вибори хотіла провести Україна?

Для проведення виборів на окупованій частині Донбасу необхідно внести зміни в Конституцію України. 

У серпні минулого року Верховна Рада ухвалила проект змін Основного Закону, який передбачає великі повноваження регіонів, їх фінансову незалежність, статус окупованих територій Донецької та Луганської областей. Також скасовується інститут голів держадміністрацій, а оперативне управління на місцях покладається на виконкоми місцевих рад, які контролюватимуть призначені президентом префекти. 

На засідання спеціально прибули президент Петро Порошенко, прем’єр Арсеній Яценюк, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт і заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд.

28 червня президент України Петро Порошенко заявив, що зміни до Конституції у частині децентралізації будуть розглянуті в другому читанні лише після повного і тривалого режиму припинення вогню на Донбасі. Ось головні умови:

– Росія повинна вивести всі свої війська, озброєння й техніку з теріторії України;

– Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ має отримати повний доступ до всієї неконтрольованої українською владою території, а також встановити постійний моніторинг за тимчасово неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону;

– Має відбутися роззброєння всіх незаконних збройних формувань на сході України і встановлення зон безпеки;

– Усі українські заручники мають бути звільнені;

– Місцеві вибори на Донбасі повинні відбутися за українським законодавством і стандартами ОБСЄ.

– Тільки при дотриманні цих умов я буду готовий звернути до Верховної Ради із закликом проголосувати за ці зміни в іншому читанні, – заявив тоді президент. 

Що хоче Росія?

Росія незадоволена змінами до Конституції України, бо наполягає, що їх потрібно було узгоджувати з сепаратистами “ДНР” та “ЛНР”. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що припинення вогню на Донбасі “не буде ніколи” без політичного рішення. Тобто Кремль наполягає: спочатку вибори – потім мир.

Що про вибори говорять на Заході?

Найвпливовіший член ЄС і учасник Мінського процесу Німеччина підтримала Україну.

– Вибори не можуть відбутися з об’єктивних причин: просто на Донбасі небезпечно, – заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Вона і ще один учасник Мінських переговорів президент Франції Франсуа Олланд дали зрозуміти лідерам ЄС, що продовження санкцій проти Росії необхідне. 1 липня Євросоюз офіційно продовжив секторальні санкції проти Росії до кінця січня 2017 року. 

Крім того, лідери держав та урядів країн-членів НАТО у підсумковій декларації заявили про намір збільшити підтримку України

Якщо вибори не відбудуться, Мінськ-2 закритий?

Останні переговори “нормандської четвірки” відбулися наприкінці травня. У червні німецькі ЗМІ писали, що канцлер ФРН Ангела Меркель планує організувати нову зустріч. Росія сумнівається у доцільності такої зустрічі.

Темою зустрічі, ймовірно, стане “дорожня карта” щодо імплементації Мінських угод. Вона, як сказав 11 липня міністр закордонних справ України Павло Клімкін, повинна чітко визначити послідовність кроків із припинення вогню, виведення російських військ і необмеженого доступу представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Нині з цього питання тривають інтенсивні консультації із США і в “нормандському форматі” (Україна, Росія, Франція і Німеччина). 

Клімкін обговорював з держсекретарем США Джоном Керрі формат і конкретне змістове наповнення “дорожньої карти” щодо імплементації мінських угод, а сьогодні, 14 липня, Керрі відвідує Москву.

Судячи з усього, результатом сьогоднішнього візиту Керрі до Москви може стати призначення нових переговорів лідерів держав для затведження остаточного і детального плану миру на Донбасі.

P. S. Ще на початку року Факти ICTV робили спецпроект про майбутнє Донбасу, в якому спікери прогнозували майбутнє регіону. Інформація для прочитання актуальна і зараз.

Фото: kompromat1.info

Лілія Стрілець головна редакторка
Категорії: Політика