Сьогодні парламентар відкрив Міжнародну конференцію з державно-приватного партнерства, що проходить у столиці. Про це він написав у своєму блозі на ресурсі Обозреватель.
Як зазначив Ярослав Дубневич, це перший подібний захід, на якому фахово обговорюється питання застосування державно-приватного партнерства з урахуванням потреб людей.
– Незважаючи на те, що закон про державно-приватне партнерство в Україні існує з 2010 року – це така перша спроба на високому фаховому рівні підняти та обговорити питання застосування державно-приватного партнерства з акцентом на потреби та інтереси кожної людини,- написав Дубневич.
Державно-приватне партнерство є тим інструментом, що дозволить державі спільно з відповідальним бізнесом відбудувати галузеву та соціальну інфраструктуру за умов гострого дефіциту бюджетних коштів, вважає парламентар. Тобто, завдяки проектам, в які заходять інвестиції, можна отримати нову доступну мобільну інфраструктуру, дружню до кожної людини. Крім того, кожен проект- це нові робочі місця, нові перспективи для населених пунктів.
Закон про Державно-приватне партнерство з’явився в Україні ще 2010 року, повідомив Дубневич. Втім, він довгий час майже не працював. Першою ластівкою в удосконаленні законодавства в сфері державно-приватного партнерства стало внесення змін до закону про будівництво доріг на умовах концесії № 2304.
Голова Комітету розповів, що саме передбачає закон. По-перше: на умовах концесії будуються нові дороги виключно державного значення.
– Що – своєю чергою – розширює наш транзитно-транспортний потенціал, – пояснює Ярослав Дубневич.
– Розбудова транспортної інфраструктури в форматі державно-приватного партнерства сприятиме поліпшенню стану інфраструктури й як наслідок – зробить Україну повноправним учасником пан-європейського інфраструктурного простору, – пише він.
– Законом обмежуються права концесіонерів, які, заходячі в Україну з проектами по концесійним дорогам, повинні нести свою частину операційних ризиків, а не перекладати їх всі на державу. Запроваджується норма, що обмежує виплати компенсації концесіонеру – якщо за результатами звітного року сума річного доходу, отриманого концесіонером від експлуатації об’єкта концесії, є меншою ніж запланована. Компенсація не може бути вищою за 15%. Крім того, закон запроваджує новації у питання відчудження земельної ділянки для будівництва концесійної дороги, – розповів автор блогу.
Завдяки цьому закону концесіонер, який має намір зайти в Україну, отримав розуміння: за яких умов він залучається у процес, як саме він буде захищений, які гарантії отримає.
Він також повідомив, що наразі парламент активно працює над оновленим законопроектом про концесії № 8125 де, крім питання щодо концесійних доріг узгоджуються норми концесії об’єктів водного транспорту, ЖКГ. Його вже прийнято в першому читанні.
Прийняття цього законопроекту у другому читанні та в цілому дасть відповіді на ключові запитання, говорить Дубневич. У тому числі – як та ким буде відбуватись контроль за виконанням проектів у форматі державно-приватного партнерства в цілому, а також – контроль за виконанням інвесторами взятих на себе зобов’язань.
Читайте: Дубневич: Кабміну пора включитися в ситуацію на Укрзалізниці
На думку Дубневича, цим має займатись відповідний орган, який би моніторив процес та давав йому фахову оцінку.
Оновлений закон покликаний також захистити і права інвесторів. Стане зрозумілим, чи буде – через прийняття нормативно-правових актів – впроваджено обмеження втручань до вже прийнятого інвестпроекту у ході його виконання.
– Переконаний: впровадження проектів у форматі ДПП наразі – необхідність для України. Бо омріяну, оновлену, принципово іншу країну можна збудувати лише спільними зусиллями бізнесу, суспільства та державних інституцій,- заключив голова Комітету з питань транспорту.