Дані журналістського розслідування спростували звинувачення проти Тараса Костанчука

Дані журналістського розслідування спростували звинувачення проти Тараса Костанчука

Фото до: Дані журналістського розслідування спростували звинувачення проти Тараса Костанчука

Журналістське розслідування, опубліковане на сайті  Комментарии, спростувало закиди спецпроекту Вибори вибори, які стосувалися колишнього командира штурмової групи, учасника боїв за Іловайськ, а сьогодні громадського лідера Тараса Костанчука.

За словами більш ніж десяти бійців батальйону Донбас, Костанчук брав участь у штурмі міста, був поранений – але таки зумів вийти з окупованої території.

– Ми не залишили там жодної людини. Всіх поранених і загиблих ми вивезли звідти. Це все під його командуванням. Тарас йшов в центр першим і керував операцією. Коли треба було відходити, з усіх перехресть на наші позиції вже йшла атака, і він відходив останній. І контролював, щоби ми нікого не загубили у цьому хаосі бою, – згадує розповідає учасник АТО Ігор Гевко, позивний Брокер.

– За 18 серпня – низька подяка Бішуту від мене особисто, – каже Андрій Поляков, позивний Поляк. – Тому що він прикрив мій відхід, коли по мені працювали снайпери!.. Бішут тоді вийшов на перехрестя і, відкривши вогонь, дозволив нам відійти. Завдяки його діям ми витягли живим третього побратима, пораненого: під час бою у нього вилетіла ключиця, наскрізне поранення… Цим заходом також керував  Бішут: він заходив у бій першим і виходив останнім.

– При всіх штурмах, розвідкою боєм Тарас завжди йшов вперед. Він залишав групу і сам йшов попереду, метрів на 50–100 перед основними силами, визиваючи вогонь на себе, щоби виконати бойову задачу. Він чудово розумів, що може стати першою жертвою, – додає Євген Нікітченко, “Нікітос”.

– Завдяки командиру ми взяли  у полон офіцера ГРУ. Це було у Попасній. Ми пішли у розвідку боєм і взяли трьох полонених із батальйону Восток: Попасну ми штурмували тричі, і цього ГРУшника взяли в один із штурмів. Звична справа, передали його хлопцям з СБУ: ніхто на цьому випадку не піарився, ніхто про нього не згадував. Просто виконали свою бойову роботу, це сприймалося як цілком звична річ, – розповідає Євген.

– До речі, після всіх подій він не кинув хлопців, не відвернувся від них. Зібрав біля себе групу своїх колишніх побратимів, допоміг з роботою, з освітою, декому допомагає з житлом…, – додає Євген Циганов, позивний Циган.