Найменша відстань від білоруського кордону до Києва – 150 км.
Автомобілі, танки, зенітно-ракетні комплекси великої дальності, пересувні розвідувальні пункти та авіація. Це те, що журналістам вдалося зафіксувати під час підготовки до російсько-білоруських навчань.
Це не тільки війська тактичного спрямування, це і стратегічні війська. Це системи, комплекси ПВО, новітні комплекси балістичних ракет.
Ця тактична гра вже поставила на вуха і Європу, і США. Найбільші маневри за останні 30 років. Про що заговорили навіть на Радбезі ООН.
Військову техніку помітили під Мінськом, у Слуцьку, під Гомелем, у Речиці, Наровлі, Єльську, Мозирі.
По суті за кілька десятків кілометрів від нашого кордону.
Але що це означає для України?
Чернігівщина – найближча до білоруських маневрів область з боку України. До сусідніх держав звідси – кілька хвилин пішки. Вже за 500 м звідси російський пункт пропуску і приблизно на такій відстані – Білорусь.
Новину про навчання біля кордонів патрулі сприймають із пересторогою. Але у свої біноклі техніки ще не бачили. Та у разі провокацій готові відповідати.
Та що насправді задумав Лукашенко і Путін?
За легендою навчань, маневри – це репетиція війни. Та чи насправді це лише сценарій? Або ж підготовка до масштабних дій? Риторика Лукашенка останніми днями кардинально змінилася. Від обіцянок ненападу на Україну він перейшов до погроз усьому світові.
Якщо Путін таки використає Лукашенка у війні проти України, то за яким планом діятимуть війська?
Про серйозність намірів може свідчити і військова техніка, яку стягнули на навчання.
Та чи є в планах захоплення української столиці?
Найменша відстань від білоруського кордону до Києва – 150 км. Шлях простягається через зону відчуження, ліси та малонаселені села. І саме це є найбільшою небезпекою.
Це відстань для трьох танкових переходів, якщо вони рухатимуться 50 км/год. Або ж 6 хв льоту для бомбардувальника СУ-24. І трохи більше для висадки десанту. Мі-24 або так званий «крокодил» – основний ударний гелікоптер російського війська. Він може непомітно долати лінію оборони, прикривати з повітря наземні угруповання.
Але долетять точно не усі. Адже в українського війська є своя потужна ППО сухопутних військ та імпортні стінгери.
Малоймовірним такий сценарій називають в РНБО. Навіть якщо мета навчань – залякати, з такою кількістю військ і техніки завжди є варіант форс-мажору. Тому важливо знати як швидко вони залишать кордон. Та чи залишать взагалі?
А от це вже може свідчити про формування так званого білоруського фронту Росії. Союзна Держава, підписання військової стратегії та абсолютна залежність Лукашенко від Путіна якраз йдуть в унісон цій версії.
Для України це так само додаткові ризики. Але і на цей випадок план дій є.
Військові чітко усвідомлюють, скільки треба буде додатково туди підтягнути нашого резерву для того, щоб ми у разі необхідності відразу його могли застосувати.
На цьому тижні у зоні відчуження відбувся “бій за Прип’ять”.
За легендою навчань місто опинилося на лінії зіткнення і його захопив ворог. Евакуація мирного населення і знищення укріплень противника. Зрештою атаку відбито. Місто звільнено.
Та чи насправді очікувати удар із білоруського напрямку? Схоже відповідь на це знає лише Путін та його вірний союзник.
Активна фаза навчань у Білорусі розпочнеться наступного тижня. Військові відпрацьовуватимуть умовне відбиття зовнішньої агресії з боку українського і польського кордонів. Отож, сценарій написано. Розслаблятися точно не час.