PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

ЗНО: легкі тести зробили математику найпопулярнішим предметом

Через занадто легкі завдання на ЗНО учні просто перестали серйозно готуватися.

ЗНО: легкі тести зробили математику найпопулярнішим предметом

Через занадто легкі завдання на ЗНО учні просто перестали серйозно готуватися.

Зовнішнє незалежне оцінювання – рівняння без невідомих. Цього року одні з найпопулярніших тести – з математики. Предмет, який ще два роки тому був на п’ятому місці за рейтингом, цьогоріч склали дві третини випускників. Лише на третину менше, ніж обов’язковий з мови та літератури.

«21 та 22 травня у дві сесії було проведено зовнішнє незалежне оцінювання з математики, щоб усіх помістити, бо взяло участь майже 200 тисяч осіб. У тестуванні з української мови і літератури брало участь майже 300 тисяч осіб», – каже міністр освіти, науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник.

Однак у викладачів математики така тяга молоді до точних знань захвату не викликає. Професор Київського університету Богдан Рубльов роками готує учнів до міжнародних олімпіад. Каже: завдання незалежного оцінювання не дотягують навіть до середнього рівня складності. А логічні задачі, які були ще 2008-го з тестів виключили.

«Теперішній рівень ЗНО суттєво погіршив ситуацію з математикою у школах. Зараз вчителям при вступі у виші не треба навчати дітей нормальній математиці. Просто треба навчитися вгадувати відповіді до задач різного рівня», – говорить професор кафедри обчислювальної математики КНУ ім. Т. Шевченка Богдан Рубльов.

Як наслідок, навіть учень із середньою підготовкою набирає 190 балів. А учасник міжнародної олімпіади – вирішує завдання менш ніж за годину і має лише на 10 балів більше.

«Вони були дуже прості, майже усні. На якісь дуже прості формули були, взагалі нічого складного. Я вирішив все за 50 хвилин, але довелося ще перевіряти», – каже випускник Богдан Ківа.

Нині Богдан готується до своєї другої міжнародної олімпіади. Торік здобув бронзу. Цього розраховує – на золото. Але каже: якби не перейшов до спеціалізованого ліцею такого рівня не досягнув би. Бо у звичайній школі на цілий клас лише він один серйозно займався математикою. У центрі науково-освітніх інновацій, який моніторить знання учнів, підтверджують: складні завдання звичайним школярам не по зубах.

«Складні завдання учні загальноосвітніх класів розв’язали лише кожен 6-й. А у класах з поглибленим вивченням кожен 3-й зміг впоратися з тими завданнями», – говорить методист вищої категорії з математики Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Аліна Семиненко.

У центрі оцінювання якості знань пояснюють: логічні завдання виключили з тестів у час кризи.

«Це потребує залучення дуже великої кількості екзаменаторів, які перевіряють технічний бланк, коли обираємо одну правильну відповідь, це одна група. А завдання з відкритою відповіддю – це повинні перевіряти спеціально навчені екзаменатори», – каже директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева.

Тепер думають не лише як повернути фахівців, а й як скласти спеціальні завдання для майбутніх математиків. І тоді кількість охочих складати тести з математики поменшає, але рівень їх підготовки зросте.

//ICTV

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка