Чорновіл: Калашникова вбили “тітушки”, з якими він не розплатився (відео)
У вбитого Олега Калашникова лишилася дружина і двоє дорослих синів. Між тим, сам Калашников запам’ятався всім як затятий антимайданівець і скандальний регіонал.
Вперше скандальної слави Олег Калашников зажив ще влітку 2006-го, коли разом зі співправцями напав на знімальну групу телеканалу СТБ, яка фільмувала провладний мітинг під парламентом. Калашников грубо пошарпав журналістку, побив оператора та забрав касету з відеоматеріалом. А потому усміхався, передають “Вікна”.
Читайте: Путін переходить межу – The New York Times
Нардепом після цього інциденту Калашников пробув рік. Лише під тиском журналістів регіонал-забіяка не потрапив у виборчий список своєї партії на дочасних парламенських виборах.
Втративши мандат, Калашников почав активно опікуватися вулицею. Організовував провладні мітинги, часто-густо проплачені.
Калашников не лишився осторонь, коли розпочався процес над тодішньою лідеркою опозиції Юлією Тимошенко. Просто під Печерським судом він організував щоденні мітинги, де вимагали ув’язнення Тимошенко.
Читайте: Колишня ведуча Russia Today: російська пропаганда схожа на секту
Влітку 2012-го Калашников накручував звезену публіку під Радою на так званих мітингах за багатомовність, а по суті за надання російській статусу другої державної.
Проте віддана робота з масами в інтересах провладної партії не допомогла Калашникову знову стати депутатом. До списку його не взяли, а в окрузі він програв.
Читайте: “Українські повстанці” зізналися у вбивствах Бузини, Чечетова і Калашникова
Коли почався Євромайдан, Олег Калашников був серед головних організаторів антимайдану в Мар’їнському парку. Звозив до столиці тітушок і відверто зневажав майданівців.
Саме через антимайдан Калашников поплатився життям, припускає колишній нардеп Тарас Чорновіл. Мовляв, це вбивство має кримський слід.Колишні соратники неохоче коментують смерть Олега Калашникова. Приміром, Михайло Добкін вважає, що його однодумця вбили саме через політичні погляди.
Останній час Олег Калашников організовував святкування Дня Перемоги в Києві. Не приховував, як тяжко йому тепер тут жити й працювати.